Ухвала суду № 62879612, 15.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2016 рокусправа № 804/4492/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року у справі № 804/4492/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Контракт» Шкурко Віктора Михайловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року було передано адміністративну справу №804/4492/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Контракт" Шкурко Віктора Михайловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, та зобов'язання вчинити певні дії на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу № 804/4492/16 до суду першої інстанції для розгляду справи.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Направляючи справу до господарського суду Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку з чим справа підлягає направленню до Господарського суду Дніпропетровської області.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ч.1 ст.22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. При цьому, у випадку порушення позивачем предметної підсудності розгляду адміністративної справи, така справа підлягає передачі до іншого адміністративного суду.

Як свідчать встановлені обставини справи, предметом спірних правовідносин виступає можливість визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Контракт" Шкурка Віктора Михайловича по невключенню Позивача до переліку вкладників ПАТ Банк "Контракт", зобов'язання Уповноваженої особи вчинити дії по включенню Позивача до переліку вкладників ПАТ Банк "Контракт" та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ Банк "Контракт".

В свою чергу, за результатом розгляду справи, суд першої інстанції, з посилання на правову позицію Верховного суду України, дійшов висновку стосовно необхідності розгляду даної справи в порядку господарського судочинства, у зв'язку з чим застосував приписи п.2 ч.1 ст.22 КАС України та передав справу до Господарського суду Дніпропетровської області.

Тобто, суд першої інстанції в даному випадку, визначивши спірні правовідносини як господарські, дійшов висновку щодо необхідності передачі справи, як предметно підсудної, до господарського суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами КАС України, який встановлює зокрема юрисдикцію та повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, в адміністративному судочинстві визначено наявність інституту предметної підсудності.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Підсудність має метою розмежування компетенції щодо вирішення адміністративних справ між різними адміністративними судами. Тому предметною підсудністю називають ще коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Тобто, правила предметної підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного адміністративного суду (між місцевими судами та окружними адміністративними судами) для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.

В свою чергу, приписи п.2 ч.1 ст.22 КАС України, встановлюють можливість передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду, якому предметно підсудна справа.

Тобто, вказана норма визначає можливість передачі саме адміністративної справи іншому суду, якому вона предметно підсудна, тобто який є належним адміністративним судом.

В даному випадку, суд першої інстанції дійшов висновку, стосовно необхідності розгляду даної справи за правилами господарського судочинства, тобто встановив неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства та визначив саме юрисдикцію суду, який має розглядати спір, а не предметну підсудність іншого адміністративного суду.

Наявність зазначеної обставини зумовлює неможливість застосування до спірних правовідносин положень п.2 ч.1 ст.22 КАС України, оскільки в даному випадку судом першої інстанції фактично вирішувалось питання щодо юрисдикції, а не предметної підсудності.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що в разі неможливості розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, таке питання підлягає вирішенню в порядку ст.157 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року була винесена з порушенням норм процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року у справі № 804/4492/16 - скасувати.

Матеріали справи № 804/4492/16 направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко