Рішення № 62879542, 16.11.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2016 р.Справа № 924/989/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи:

за позовом Публічне акціонерне товариство „Барський машинобудівельний завод" м.Бар

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Деражня

про стягнення 91556,95 грн., з яких: основний борг в сумі 68756,29 грн., інфляційні втрати в сумі 20737 грн. 98 коп., 3% річних сумі 2062 грн. 68 коп.,

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач - Публічне акціонерне товариство „Барський машинобудівельний завод" м.Бар звернувся до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Деражня про стягнення (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 68 756,29грн., інфляційні втрати в сумі 20737 грн. 98 коп., 3% річних сумі 2062 грн. 68 коп.,

В обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання відповідачем договору №62 від 30.09.13 року на постачання машини закатувальної для металевих банок Ж7-УМЖ-6.

Відповідач відзиву на позов не подав. Витребуваних судом документів не направив, про дату та час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Неявка в судове засідання господарського суду відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Публічним акціонерним товариством „Барський машинобудівний завод" (Продавець) та фізичною особа-підприємець ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 62 м від 30.09.13р. Предметом даного контракту є постачання Позивачем Відповідачу машини закатувальної для металевих банок Ж7-УМЖ-6.

Згідно п. 1.1. Продавець виготовляє і відпускає, а Покупець оплачує та приймає наступне обладнання: Машина за кату вальна для металевих банок Ж7-УМЖ-6 вартістю 157 000грн.

Поставка товару здійснюється на умовах: самовивозу автотранспортом „Покупця" зі складу „Продавця". Поставка вважається закінченою з моменту передачі обладнання „Покупцю", чи перевізнику з відповідним оформленням перевізних документів. З даного моменту відповідальність за обладнання несе „Покупець". Право власності на обладнання переходить до „Покупця" після повної оплати його вартості. При цьому до переходу права власності на придбане обладнання відносини між „Продавцем" та „Покупцем" слід розглядати як відносини між Боржником та Кредитором (п.п. 3.1,3.2,3.3 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору за домовленістю Сторін допускається проведення розрахунків будь-яким незабороненим законодавством України способом (в тому числі залік зустрічних однорідних вимог, переведення боргу і т. п.).

Приймання обладнання „Покупцем" проводиться по товаросупровідним документам:

- кількісно - за фактичною кількістю упакованих місць;

- якісно - за даними, вказаними в сертифікаті заводу -виробника.

Приймання обладнання проводиться відповідно до вимог та в порядку, передбаченому Інструкціями Держарбітражу П-6, та П-7.

Згідно видаткової накладної №1994/1 від 30 вересня 2013року та товарно-транспортної накладної від 30.09.2013 року Продавцем було відвантажено машину закатувальну для металевих банок Ж7-УМЖ (копії видаткової та товарно-транспортної накладних в матеріалах справи).

Відповідач за отриманий товар оплатив частково в сумі 88243,71 грн., зокрема 10000грн. згідно прибуткового касового ордеру № 104 від 02 березня 2015 року, а також поставками товарів в рахунок оплати заборгованості за Договором на суму 78243,71грн.

На час подання позову заборгованість відповідача становить 157000грн. - 88243,71грн. = 68 756,29 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі - продажу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено п. 3.2 договору № 62м , поставка вважається закінченою з моменту передачі обладнання Покупцю чи перевізнику з відповідним оформленням перевізних документів; з даного моменту відповідальність за обладнання несе Покупець.

Відповідно до частин 1-4 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами; якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно видаткової накладної №1994/1 від 30 вересня 2013року та товарно-транспортної накладної від 30.09.2013 року Продавцем було відвантажено машину закатувальну для металевих банок Ж7-УМЖ (копії видаткової та товарно-транспортної накладних в матеріалах справи).

Відповідач за отриманий товар оплатив частково в сумі 88243,71 грн., зокрема 10000грн. згідно прибуткового касового ордеру № 104 від 02 березня 2015 року, а також поставками товарів в рахунок оплати заборгованості за Договором на суму 78243,71грн.

Таким чином, обов'язок відповідача оплатити товар виник у день його отримання, тобто 30.09.2013 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, відповідач свої зобов'язання виконав частково сплативши заборгованість по договору в частині 88243,71грн.

На час подання позову заборгованість відповідача становить 157000грн. - 88243,71грн. = 68 756,29 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази повної або часткового погашення спірної заборгованості.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 68 756,29грн. боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 20737,98грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2013року по 01.01.2015року та 3% річних за період з 01.10.2013року по 30.09.2014року (за один рік) в сумі 2062,68 грн.

При здійсненні перерахунку, суд встановив, що вказані нарахування проведені відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства „Барський машинобудівельний завод" м.Бар до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Деражня про стягнення 91556,95 грн., з яких: основний борг в сумі 68756,29 грн., інфляційні втрати в сумі 20737,98грн. та відсотки в сумі 2062,68 грн. задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Барський машинобудівельний завод" (Вінницька обл., м.Бар, вул. Каштанова, 5, код 14307570) - 68756 (шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень)грн.29коп. боргу, 20737 (двадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень)грн.98грн. інфляції, 2062 (дві тисячі шістдесят дві гривні)грн.68коп. 3% відсотків та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень)грн. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 21.11.2016 року.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, Вінницька обл. м.Бар, вул.Каштанова 5

3 - відповідачу. АДРЕСА_1

всі рекомендованим із повідомленням