Постанова № 62879503, 16.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа№ 910/14178/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Корнієнко В.П. за довіреністю від 26.08.2016;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2016

у справі №910/14178/16 (суддя М.О. Лиськов)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ"

про стягнення 62 765,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №910/14178/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод" 53857грн 50коп - основного боргу.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.11.2016.

У судове засідання 16.11.2016 з'явились представники позивача Представники відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні просили залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки № 148/к (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Постачальник постачає і передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Покупця та товаросупровідною документацію. При цьому Покупець не бере на себе зобов'язання за період дії даного Договору купити у Постачальника певну конкретну кількість Товару.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

На виконання умов Договорів, за 2016 Позивач поставляв Товар Відповідачеві, що підтверджується видатковими накладними підписаними та скріпленими печатками Сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.2 Договору покупець здійснює вчасний розрахунок за товари.

Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у п. 9,2 цього Договору протягом календарних днів з дня отримання товарів у супермаркеті "Абсолют" за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені транспортні, видаткові накладні на адресу Покупця, яка вказана в п. 9.2-Договору та податкові накладні, складені і зареєстровані згідно вимог ст. 201 ПК України та надані Покупцю згідно вимог, передбачених в преамбулі Договору. Якщо Постачальник не надасть транспортні, видаткові та податкові накладні вчасно, Покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством (в т.ч. вимогам щодо форми складання та реєстрації податкових накладних), цим Договором, або містить помилки,розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені. Покупець має. право також затримати оплату за товар без застосування до нього будь-який санкцій у випадку наявності непогашеної заборгованості Постачальника перед Покупцем за надані на підставі відповідних договорів маркетингові або мерчандайзингові послуги - до моменту погашення такої заборгованості.

Платіжне зобов'язання вважається виконаним Покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

Відповідачем поставлений товар в повному обсязі оплачено не було, таким чином у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 53 857,50 грн., яка також підтверджена актом звірки розрахунків між сторонами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо поставки товару відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 62765,11 грн.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №910/14178/16.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №910/14178/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 у справі №910/14178/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14178/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко