Рішення № 62879393, 10.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р.Справа № 922/2886/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия", м. Харків до 1.Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредіт" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління " ПАТ "Фінанси та кредит", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків про визнання договору припиненим за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2016 року;

першого відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 10.05.2016 року;

другого відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області позовною заявою до відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" (перший відповідач) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (другий відповідач), в якому ( з урахуванням уточнень) просить суд визнати припиненими правовідносини (правовідношення) за договором поруки № 24-01-12/4 від 05.09.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия" (код ЄДРПОУ 14090900) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст -Будметалконструкція" (код ЄДРПОУ 37191082) як забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст - Будметалконструкція" зобов'язань за договором про відновлювальну кредитну лінію № 24-01-12 від 05.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2016 року об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2016 року були прийняті уточнення позовних вимог, а розгляд справи було відкладено на 11 жовтня 2016 року.

В судовому засіданні 11.10.2016 року була оголошена перерва до 13.10.2016 року об 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2016 року задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 10.11.2016 року. Розгляд справи відкладено на 01.11.2016 року об 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2016 року було відкладено розгляд справи на 08.11.2016 року о 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2016 року в задоволенні клопотання ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про зупинення провадження у справі було відмовлено, а розгляд справи відкладено на 10.11.2016 року о 10:00 год.

В призначене судове засідання з'явився представник позивача, 10.11.2016 року надав через канцелярію суду письмові пояснення на відзив, наданий ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в якому заперечує проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги.

В призначене судове засідання з'явився представник 1-го відповідача, 10.11.2016 року надав через канцелярію суду додаткові пояснення на позовну заяву, в яких зазначає про те, що договір поруки Банком було укладено не лише з позивачем, але й фізичною особою, яка також звернулась до районного суду з відповідною вимогою, проте ВССУ було сформовано правову позицію та у позові про визнання договору поруки припиненим - відмовлено та на підтвердження цього надає копії процесуальних документів роздрукованих з ЄДРСР. Також, представник 1-го відповідача наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, в судове засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не відомі, в матеріалах справи містяться докази повідомлення про розгляд справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

05 вересня 2012 року між ТОВ «Металіст-Будметалконструкція» (далі - Відповідач 2) та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» (далі - Відповідач 1, банк) був укладений Договір про невідновлювану кредитну лінію № 24-01-12 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, банк відкриває Відповідачу 2 невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 9 300 000, 00 (Дев'ять мільйонів триста тисяч грн. 00 коп.) гривень, а Відповідач 2 зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток №1 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 05 вересня 2017 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 22 (двадцяти двох) відсотків річних.

Розділом 7 Кредитного договору сторонами передбачено відповідальність позичальника за порушення зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1., 2.5., З.4., З.6., -.5., 6.1., 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час тактичного користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору, за використання кредиту не за цільовим призначенням, тобто на цілі інші по відношенню до вказаних в п. 4.1. цього Договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від розміру використаних не за призначенням кредитних коштів.

Відповідно до п. 7.3. Кредитного договору, за ненадання Позичальником Банку у встановлені цим Договором строки будь-яких документів, обов'язок надання яких передбачений цим Договором (у тому числі Документів на вимогу Банку, вказаних в п.п.4.4., 5.З., 5.4., 5.5., 5.7. цього Договору, а також в будь-яких інших випадках обов'язкового надання документів), а також за несвоєчасне повідомлення Позичальником Банку про факти, вказані в п. 5.6. цього Договору, позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 3% (трьох відсотків) від фактичної суми заборгованості за кредитом (від суми виданих, але не повернених на дату порушення умов Договору коштів).

Разом з цим, в забезпечення зобов'язань ТОВ «Металіст- Будметалконструкція» перед банком за кредитним договором від 05.09.2012 року №24-01-12, між Відповідачем 1, Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір поруки №24-01-12/4 від 05 вересня 2012 року (надалі договір поруки), за яким Товариство з обмеженою відповідальність «СТРОЙИНДУСТРИЯ» (надалі - Позивач, поручитель) зобов'язався перед Відповідачем 1 відповідати у повному обсязі за порушення Відповідачем 2 зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до пункту 2.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі за основним боргом, по сплаті щомісячних відсотків та підвищених відсотків, по сплаті комісійної винагороди, по сплаті штрафу та пені за основним боргом та відсоткам, а також відшкодуванню усіх збитків.

10 вересня 2012 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про не відновлювану кредитну лінію № 24-01-12 від 05 вересня 2012 року (надалі - Додаткова угода), якою сторони зокрема погодили додати до кредитного договору пункту 7 «Відповідальність Позичальника» пункт 7.4. у наступній редакції:

"7.4. За невиконання Позичальником обов'язків згідно пункту 5.8. Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 10 (десять відсотків від суми зазначеної у п. 1.1. цього Договору)".

Разом з цим, пунктом 4.4. Договору Поруки передбачено, що внесення змін та доповнень до Кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя не допускається без узгодження з поручителем.

Позивач зазначає, що в результаті укладання Додаткової угоди до кредитного договору № 1 від 10 вересня 2012 року, збільшився обсяг Відповідальності ТОВ «Металіст-Будметалконструкція» (відповідача 2) за кредитним договором, що призвело до збільшення обсягу відповідальності Позивача - ТОВ «СТРОИИНДУСТРИЯ», однак зміст Додаткової угоди №1 від 10 вересня 2012 року з Позивачем не узгоджувався та згоди нести відповідальність за кредитним договором у збільшеному обсязі ним не надавалось.

На підставі вказаного, позивач і звернувся з позовом до суду в якому просить суд визнати припиненими правовідносини (правовідношення) за договором поруки № 24-01-12/4 від 05.09.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия" (код ЄДРПОУ 14090900) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст - Будметалконструкція" (код ЄДРПОУ 37191082) як забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст - Будметалконструкція" зобов'язань за договором про відновлювальну кредитну лінію № 24-01-12 від 05.09.2012 року.

Надаючи правову кваліфікацію позовній вимозі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Умови договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Заперечуючи проти позову, Відповідачем -1 було зазначено, що в якості забезпечення виконання зобов'язання Відповідача - 2 за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 24-01-12 від 05.09.2012 року договір поруки Банком було укладено не лише з ТОВ "СТРОЙИНДУСТРИЯ". Одним із поручителів за вказаним кредитним договором виступила також фізична особа, яка в серпні 2015 року звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (справа № 644/8234/15-ц) з вимогою про визнання договору поруки, укладеного між даною фізичною особою та Банком, припиненим.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2016 року по справі № 644/8234/15-ц, яке залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.09.2016 року по вищевказаній справі, у задоволенні позовних вимог про визнання договору поруки припиненим відмовлено. У вищевказаних рішеннях суду встановлено наступне:

"05 вересня 2012 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Металіст-Будметалконструкція» був укладений кредитний договір про не відновлювану кредитну лінію № 24-01-12, згідно з умовами якого боржнику надано не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 9 300 000 грн. строком до 05 вересня 2017 року із сплатою процентів та графіком зниження кредитної лінії.

На забезпечення зобов'язань ТОВ «Металіст-Будметалконструкція» перед банком за кредитним договором від 05 вересня 2012 року № 24-01-12 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Металіст-Будметалконструкція» та ОСОБА 4 05 вересня 2012 року був укладений договір поруки № 24-01-12/3, відповідно до умов якого боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення зобов'язань, як солідарні боржники.

10 вересня 2012 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Металіст- Будметалконструкція» уклали додаткову угоду до кредитного договору від 05 вересня 2012 року, відповідно до п. 5.8 якої ТОВ «Металіст- Будметалконструкція» в строк не більше трьох місяців з дати отримання другого траншу в сумі 1 100 000 грн. зобов'язано було передати в заставу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» обладнання, придбане за контрактом від 03 лютого 2012 року № 21/12-01, а також додали п. 7.4, який передбачає відповідальність позичальника за невиконання обов'язків згідно з п. 5.8 договору у вигляді штрафу банку в розмірі 10 відсотків від суми зазначеної у п. 1.1 цього договору.

04 січня 2013 року було укладено договір застави основних засобів № 6347-90700/1212 між банком і ТОВ «Металіст-Будметалоконструкція» на виконання п. 5.8 кредитного договору, який залучено до матеріалів справи. Предметом договору застави є машина для термічної різки, Еurotome 20. Зазначена машина для термічної різки була придбана ТОВ «Металіст-Будметалоконструкція» за контрактом від 03 лютого 2012 року № 21/12-01.

Таким чином, відсутні підстави для нарахування штрафу позичальнику у розмірі 10 %, оскільки умови кредитного договору від 05 вересня 2012 року та умови додаткової угоди від 10 вересня 2012 року, в тому числі пункти 5.8 та 7.4 Додаткової угоди, ТОВ «Металіст-Будметалконструкція» перед банком були виконані ще в січні 2013 року, а тому фактично ніякого збільшення відповідальності поручителя перед банком не відбулося".

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2016 року по справі № 644/8234/15-цу, яке залишено в без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.09.2016 року, встановлено, що ніякого збільшення відповідальності поручителя перед Банком у зв'язку з укладанням Додаткової угоди № 1 від 10.09.2012 року до Договору про невідновлювальну кредитну лінію № 24-01-12 від 05.09.2012 не відбулося, суд не вбачає підстав для визнання припиненими правовідносини за договором поруки № 24-01/12/4 від 05.09.2012 року та відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до увагу відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати у даній справі залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.546, 553, 559, 598, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 35, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 14.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/2886/16