Рішення № 62879069, 17.11.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2016 Справа № 920/727/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", м. Шостка, Сумська область,

про стягнення 1 555 619 грн. 25 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Дудченко В.В. (довіреність б/н від 09.12.2015);

Від відповідача - Шило О.В. (довіреність № 29 від 11.01.2016).

У судовому засіданні 21.09.2016 судом оголошено перерву до 13.10.2016 о 10 год. 50 хв.; у судовому засіданні 13.10.2016 судом оголошено перерву до 07.11.2016 о 10 год. 40 хв.; у судовому засіданні 07.11.2016 судом оголошено перерву до 17.11.2016 об 11 год. 50 хв.

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 414 241 грн. 67 коп., в тому числі 1 255 849 грн. 49 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору № CHR/2012/0417/1203001105 від 30.12.2011, 106 938 грн. 10 коп. пені, 8 880 грн. 78 коп. 3 % річних, 42 573 грн. 30 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав клопотання (вх. № 2528к від 21.09.2016), в якому просить суд зменшити розмір пені на 99 %.

Відповідач подав письмові пояснення (вх. № 9111 від 13.10.2016) та докази в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені на 99 %.

Позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99 %.

Позивач подав заяву № 8132/10-05 від 10.10.2016, в якій збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 555 619 грн. 25 коп., з яких: 1 305 014 грн. 57 коп. основного боргу за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за березень-квітень 2016 року відповідно до договору № CHR/2012/0417/1203001105 від 30.12.2011, 19 230 грн. 47 коп. 3% річних, 214 736 грн. 68 коп. пені, 16 637 грн. 53 коп. інфляційних збитків.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду заяву позивача № 8132/10-05 від 10.10.2016 до розгляду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 9862 від 07.11.2016), в якому просить суд зменшити розмір пені на 99 % та припинити провадження по справі в частині стягнення 918 616 грн. 50 коп. основного боргу, у зв'язку зі сплатою вказаної суми, що підтверджується платіжними дорученнями № 674 від 28.10.2016 та № 681 від 31.10.2016.

Відповідач подав клопотання (вх. № 3085к від 17.11.2016), в якому просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 305 014 грн. 57 коп., у зв'язку з повним погашенням суми основного боргу, що в тому числі підтверджується платіжним дорученням № 739 від 16.11.2016.

Позивач подав лист (вх. № 10327 від 17.11.2016) про долучення до матеріалів справи копій акту звірки за період з 01.03.2016 по 08.11.2016 та виписок банку по рахунку позивача.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № CHR/2012/0417/1203001105 від 30.12.2011, позивач зобов'язується надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та у порядку, передбачені умовами договору.

Згідно з п. 3.1. договору, послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

За умовами п. 3.4. договору, акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.

Відповідно до п. 5.3. договору, розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно.

Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 Договору, та податку на додану вартість.

Згідно з п. 5.4. договору, вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, у випадку, якщо Замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Матеріалами справи, зокрема актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у березні - квітні 2016 року № 03-16-1203001105/ CHR/2012/0417 від 31.03.2016 на суму 1 761 120 грн. 25 коп., № 04-16-1203001105/ CHR/2012/0417 від 30.04.2016 на суму 94 729 грн. 24 коп., № 04-16-1203001105/CHR/2012/0417 від 30.04.2016 на суму 192 581 грн. 66 коп., підтверджується факт надання позивачем та отримання відповідачем відповідних послуг на загальну суму 2 048 431 грн. 15 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не в повному обсязі оплатив надані послуги, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 305 014 грн. 57 коп.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачу послуг на суму 1 305 014 грн. 57 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 674 від 28.10.2016 на суму 418 616 грн. 50 коп., № 681 від 31.10.2016 на суму 500 000 грн. 00 коп., № 739 від 16.11.2016 на суму 386 398 грн. 07 коп., підтверджується факт погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в повному обсязі в сумі 1 305 014 грн. 57 коп.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що обов'язок щодо оплати наданих послуг у повному обсязі виконаний відповідачем з простроченням.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 19 230 грн. 47 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 16 637 грн. 53 коп. за період з 21.04.2016 по 10.10.2016, виходячи з суми заборгованості за березень - квітень 2016 року, з урахуванням часткових проплат.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 19 230 грн. 47 коп., інфляційних збитків в сумі 16637 грн. 53 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату наданих послуг відповідачу нараховано пеню в сумі 214 736 грн. 68 коп. за період з 21.04.2016 по 10.10.2016, виходячи з суми заборгованості за березень - квітень 2016 року, з урахуванням часткових проплат.

Відповідач в обґрунтування клопотання про зменшення пені на 99 % посилається на те, що у зв'язку зі значною дебіторською заборгованістю за теплову та електричну енергію відповідач не мав можливості здійснювати вчасно оплату за спожитий природний газ. Заборгованість ДП "Енергоринок" за поставлену електричну енергію станом на 01.08.2016 становить 52 281 478 грн. 23 коп. ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", на підставі рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006, визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води. У складі споживачів теплової енергії населення складає 82%, бюджетні організації 15%, а госпрозрахункові підприємства складають лише 3%. Результатом господарської діяльності ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" за 1 півріччя 2016 року став збиток у розмірі 6980 тис. грн. Головною причиною того є несвоєчасне проведення розрахунків контрагентів, низькою платоспроможністю населення і недостатністю виділених коштів для фінансування бюджетних установ, які також мають заборгованість перед ним, при тому, що всі необхідні міри із стягнення такої заборгованості вчинено своєчасно, а саме проведено позовну роботу, але тривалість судових процесів та виконавчих проваджень не дало змоги своєчасно перераховувати кошти. Також встановлений НКРЕ ціни на тепло для різних категорій споживачів, впливає на рівень рентабельності підприємств, тому що не включає в себе такі наслідки як стягнення штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних для підприємства від несвоєчасного виконання зобов'язань за договорами транспортування природного газу .

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що відповідачем у повному обсязі сплачено основний борг, звертаючи увагу на причини неналежного виконання зобов'язання вказані останнім, поведінку винної сторони, стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, суд, відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, частково задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 30 % (64 421 грн. 00 коп.) до 150 315 грн. 68 коп. Вказане зменшення, з урахуванням всіх обставин справи, відповідає вимогам співрозмірності та враховує інтереси позивача, що у свою чергу, не суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 150 315 грн. 68 коп. пені.

У задоволенні позову в іншій частині щодо стягнення з відповідача пені в сумі 64 421 грн. 00 коп. суд відмовляє.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи вказане, виходячи з фактичних обставин даної справи, оскільки спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, основний борг погашений після порушення господарським судом провадження у справі № 920/727/16, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 23 334 грн. 29 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 305 014 грн. 57 коп. - припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (вул. Гагаріна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41107, код ЄДРПОУ 34113412) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код 30019801) в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"(проспект Космонавта Комарова, 44, м. Київ, 03065, код 23517243) 150 315 грн. 68 коп. пені, 19 230 грн. 47 коп. 3% річних, 16637 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 23 334 грн. 29 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.2016.

Суддя Є.А. Жерьобкіна