Рішення № 62879041, 17.11.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 р.Справа № 917/659/16

за позовом Товариства з обмеженою відповілальністю "Баядера Логістик" (вул. Леніна, буд.42, м. Київ, 02088)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Семафорна, буд. 24, м. Полтава, 36018)

про стягнення 10507,66 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_1

Розглядається позовна заява про стягнення 10507,66 грн., з них: 7335,92грн. заборгованості згідно договору поставки № БП 831 від 01.08.2013р., 422,71 грн. -3% річних, 2063,20грн. - пені., 685,83грн. - штрафу 7% .

Позивач в заяві (вхід № 7118 від 06.06.2016р.) зменшив розмір позовних вимог та прохав стягнути з відповідача 9686,44 грн., з них: 7335,92 грн. - основного боргу, 1518,12 грн. - пені, 513,51 грн. - штрафу, 318,89 грн. - 3% річних (а.с.39).

Ухвалою від 07.06.2016р. cуд прийняв заяву про зменшення позовних вимог (а.с.54-55). Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.06.2016р. провадження у даній справі зупинялося в звязку з призначенням судової почеркознавчої експертизи по справі (а.с.66-67). Ухвалою від 04.10.2016р. судом поновлено провадження у даній справі (а.с.100).

В судовому засіданні 17.11.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір поставки № БП831 (надалі - Договір); (а.с.11-12).

У відповідності до п. 1.1 Договору позивач як постачальник зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар алкогольні напої, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п.4.1 Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

В п.1.2 Договору сторони встановили вартість товару в загальній сумі 131250,00 грн.

Згідно п.5.1, п.5.3 Договору ціна на товар визначена постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Згідно п.9.6 Договору він чинний протягом 2 років з дати укладання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

Сторони доказів розірвання договору не надали, отже договір є чинним.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що поставив відповідачу товар на загальну суму 14249,22 грн. згідно видаткових накладних № 42789/38917 від 17.09.2014р. на суму 851,04 грн., № 42825/38924 від 17.09.2014р. на суму 1567,50 грн., №44561/41044 від 26.09.2014р. на суму 990,30 грн., № 53517/49179 від 13.11.2014р. на суму 5131,08 грн., №53603/49424 від 14.11.2014р. на суму 1903,32 грн., № 54041/49892 від 18.11.2014р. на суму 3805,98 грн. (а.с.13-18).

Позивач у в заяві (вхід № 7118 від 06.06.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог зазначив, що відповідач за одержаний товар розрахувався частково сумі 6956,30 грн, а залишок боргу складає 7335,92грн. (а.с.39).

Враховуючи те, що відповідач у відзиві та поясненнях проти позову заперечувала, посилаючись на те, що товар не отримувала, видаткові накладні не підписувала, ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.06.2016р. було призначено судову почеркознавчу експертизу документів.

На вирішення експерта було поставлено питання: чи виконано підпис в рядку одержав (підпис) ОСОБА_1 - на видатковим накладим № 53517/49179 від 13.11.2014р. на суму 5131,08 грн., № 53603/49424 від 14.11.2014р. на суму 1903,32грн., № 54041/49892 від 18.11.2014р. на суму 3805,98 грн., фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою (а.с.66-67).

Проведення експертизи було доручено Полтавському науково-дослідному експертно- криміналістичному центру.

Експертною установою надіслано до суду повідомлення експерта № 1246 від 19.09.2016р. про неможливість проведення даної експертизи в звязку з неоплатою вартості експертизи (а.с.93-94).

Позивач відмовився від повторного направлення справи на проведення експертизи та здійснення її оплати (а.с.106).

З огляду на викладене справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Як свідчать надані докази, видаткові накладні № 42789/38917 від 17.09.2014р. на суму 851,04грн., № 42825/38924 від 17.09.2014р. на суму 1567,50грн., № 44561/41044 від 26.09.2014р. на суму 990,30 грн. підписані не відповідачем, а іншими особами - в рядку «товар одержав» стоять підписи та прізвища Тетянич, Волошина (а.с.13-15),

У видаткових накладних № 53517/49179 від 13.11.2014р. на суму 5131,08 грн., № 53603/49424 від 14.11.2014р. на суму 1903,32 грн., № 54041/49892 від 18.11.2014р. на суму 3805,98 грн. в рядку «товар одержав» стоять підписи та прізвище ОСОБА_1 (а.с.16-18).

За п.3.6. Договору покупець зобовязаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати Товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомлення не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Доказів надання відповідачем повноважень іншим особам на приймання товару та на підписання від її імені накладних, позивач суду не надав.

Визначені в п.3.6. Договору документи, за якими б відповідач уповноважувала інших осіб на вчинення від її імені правочинів (як то довіреність чи повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів), відсутні.

Отже, вказані накладні відповідачем не підписувалися, визначений в них товар відповідачем не отримувався.

За ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Позивач наполягає на тому, що відповідачем було схвалено правочин за накладними № 42789/38917 від 17.09.2014р., № 42825/38924 від 17.09.2014р., № 44561/41044 від 26.09.2014р., оскільки позивачем були проведені часткові оплати за фіскальними чеками від 16.02.2015р. та від 02.03.2015р. (а.с.48-49).

Проте, вказані фіскальні чеки від 16.02.2015р. та від 02.03.2015р. не приймаються судом як доказ часткового схвалення відповідачем правочинів за накладними № 42789/38917 від 17.09.2014р., № 42825/38924 від 17.09.2014р., № 44561/41044 від 26.09.2014р., оскільки в цих чеках не вказано прізвище особи, яка проводила дані платежі, ці фіскальні чеки не містять підпису відповідача.

Отже, надані позивачем докази не підтверджують, факт схвалення відповідачем даних поставок.

Разом з тим, судом встановлено, що на накладних № 53517/49179 від 13.11.2014р. на суму 5131,08 грн., № 53603/49424 від 14.11.2014р. на суму 1903,32грн., № 54041/49892 від 18.11.2014р. на суму 3805,98 грн. в рядку «товар одержав» стоять підписи та прізвище ОСОБА_1 (а.с.16-18).

Відповідач факт підпису даних накладних заперечував.

Для встановлення факту дійсності підпису ОСОБА_1 судом було призначено почеркознавчу експертизу. Однак, експертиза не була проведена в звязку неоплатою сторонами вартості експертизи

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За ст. 34 ГПК обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, відповідач належними доказами не довела свої заперечення щодо підпису цих накладних та отримання за ними товару.

Згідно пояснень позивача борг за накладною № 53517/49179 від 13.11.2014р. становить 4445,16 грн., за накладною № 53603/49424 від 14.11.2014р. становить 146,18 грн., за накладною № 54041/49892 від 18.11.2014р. становить 178,00 грн. (а.с.40).

Отже, загальна сума боргу за даними накладними становить 4769,34 грн.

Відповідач доказів в спростування викладеного суду не надала.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів в спростування факту отримання товару, чи доказів оплати боргу суду не надала.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 4769,34 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення боргу судом відхиляються, оскільки позивач не довів належними доказами факт поставки відповідачу товару за накладними № 42789/38917 від 17.09.2014р., №42825/38924 від 17.09.2014р., №44561/41044 від 26.09.2014р.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Позивачем на підставі вказаних норм заявлено вимоги про стягнення 1518,12 грн. пені та 513,51 грн. штрафу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог- а.с.39).

Проте, при розрахунку пені позивачем не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на викладене, за зобовязаннями за накладною № 53517/49179 від 13.11.2014р. пеня підлягає нарахуванню за період 28.11.2014р. 28.05.2015р. в сумі 990,60 грн., за зобовязаннями за накладною № 53603/49424 від 14.11.2014р. пеня підлягає нарахуванню за період 29.11.2014р. 29.05.2015р. в сумі 32,70 грн., за зобовязаннями за накладною № 54041/49892 від 18.11.2014р. пеня підлягає нарахуванню за період 03.12.2014р. 03.06.2015р. в сумі 40,74 грн.

Отже, судом встановлено загальну суму належної до стягнення пені в розмірі 1064,04 грн. Відповідач заяву про застосування позовної давності не надав, тому вона судом не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 1064,04 грн. підлягають задоволенню.

В іншій частині у позові щодо стягнення пені слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Позовні вимоги в частині стягнення - 7 % штрафу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підлягають частковому задоволенню - в частині нарахування штрафу у сумі 333,85 грн. за зобовязаннями по накладним № 53517/49179 від 13.11.2014р., №53603/49424 від 14.11.2014р., № 54041/49892 від 18.11.2014р..

В іншій частині вимоги про стягнення штрафу судом відхиляються, оскільки позивачем не доведено факту поставки відповідачу товару за накладними № 42789/38917 від 17.09.2014р., №42825/38924 від 17.09.2014р., №44561/41044 від 26.09.2014р.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 318,89 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримки, а також три проценти річних від простроченої суми.

За накладними № 53517/49179 від 13.11.2014р., № 53603/49424 від 14.11.2014р., № 54041/49892 від 18.11.2014р. загальна сума 3 % річних становить 199,84 грн. (за періоди 28.11.2014р. - 21.04.2016р., 29.11.2014р. - 21.04.2016р., 03.12.2014р. - 21.04.2016р.).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 199,84 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відхиляються за їх безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Семафорна, буд. 24, м. Полтава, 36018; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Леніна, буд. 42, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 35871504) 4769грн. 34 коп. основного боргу, 1064 грн. 04 коп. пені, 199 грн. 84 коп. річних, 333грн. 85 коп. штрафу, 909грн. 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 22.11.2016р.

СуддяТ. М. Безрук