Рішення № 62878903, 07.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016р. Справа№ 914/2387/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНС ЛТД», м. Львів

про стягнення 21 434 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №43 від 03.10.2016 р.);

від відповідача: не зявився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик», м. Львів звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНС ЛТД», м. Львів про стягнення 21434грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.09.2016р. призначив розгляд справи на 03.10.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортного експедирування. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати виконав частково, станом на дату подання позову заборгованість становила 21 434 грн. 00 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 21434грн. 00 коп. боргу та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, 02.11.2016 р. через канцелярію суду надійшла заява про визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 липня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНС ЛТД» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» (виконавець) було укладено договір транспортного експедирування №ТЕ-003214.

Згідно даного договору експедитор (відповідач) доручає виконавцю (позивачу) перевезти вантаж в міжнародному та/або внутрішньо-українському сполученні та оплачує перевезення, а виконавець надає транспортні засоби для перевезення вантажу та доставляє вантаж у пункт призначення вантажоодержувачу, вказаному у супровідних документах в обумовлений сторонами термін (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець організовує перевезення вантажів на підставі заявок експедитора. Конкретні умови по кожному замовленню погоджуються сторонами і вказуються у заявці, яка є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до заявки №170616 від 27.06.2016 р. (вартість послуги 1050 євро по курсу НБУ на день завантаження), позивач зобовязувався організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажу по узгодженому маршруті (Варштайн, Німеччина Львів, Україна).

Позивач умови, зазначені в заявці та договорі, виконав повністю, що підтверджується належним чином оформленою міжнародною товарно-транспортною накладною №2382495.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що експедитор оплачує замовлені послуги протягом 14 банківських днів з моменту отримання експедитором повного пакету документів, а саме: оригіналу договору, оригіналу заявки на перевезення, рахунку, акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR), податкової накладної.

Відповідач оплатив послуги частково в сумі 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Таким чином, з матеріалів справи, пояснень представника сторони вбачається, що відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати вартості послуг на дату розгляду справи в суді виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 21 434 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 21434грн. 00 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНС ЛТД», АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код 38456848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик», м. Львів, вул. Городоцька, 367а (ідентифікаційний код 35775486) 21434грн. 00 коп. основного боргу, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 07.11.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.11.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.