Рішення № 62878765, 15.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016Справа №910/18700/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс"про стягнення заборгованості

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кравчук А.С. (дов. б/н від 11.11.2016 року)від відповідача -1 не з'явивсявід відповідача -2не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15 листопада 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" (надалі по тексту - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" (надалі по тексту - відповідач-2) про стягнення 65 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" своїх зобов'язань щодо повернення наданої фінансової допомоги. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" в межах суми 10 000,00 грн. щодо повернення наданої фінансової допомоги. У зв'язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" та солідарно в межах суми 10 000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" суму не повернутої фінансової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/18700/16 та призначено справу до розгляду на 27.10.2016 року.

Представники відповідачів в судове засідання 27.10.2016 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 17.10.2016 року не виконали, письмового відзиву на позов не надали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.10.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.11.2016 року.

01.11.2016 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" та солідарно в межах суми 10 000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" 44 143 153,00 грн.

Згідно пункту 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

Враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

У судовому засіданні 15.11.2016 року представник позивача надав додаткові документи по справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів в судове засідання 15.11.2016 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 27.10.2016 року не виконали, письмового відзиву на позов не надали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Місцезнаходження відповідача-1 за адресою: 75522, Херсонська обл., Генічеський район, село Виноградний Клин, вулиця Плавська, будинок 44, відповідача-2 за адресою: 03189, м. Київ, вулиця Академіка Вільямса, будинок 4 на які було відправлено ухвали суду підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказані в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у 2012 році надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі 50 000 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" частково повернуло позивачу безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі 5 856 847,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 27.04.2012 року по 25.08.2016 року.

Позивач зазначає, що сума боргу відповідача-1 перед позивачем в частині повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги складає 44 143 153,00 грн.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" поручилося за Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" в межах суми 10 000,00 грн. щодо повернення наданої фінансової допомоги.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" та солідарно в межах суми 10 000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" суму не повернутої фінансової допомоги.

У зв'язку з порушенням відповідачами права на отримання суми наданої безпроцентної поворотної фінансової допомоги, позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надали.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт надання позивачем та прийняття відповідачем-1 фінансової допомоги свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Приписом статті 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд відзначає, що жодних доказів відносно повернення відповідачем-1 позивачеві суми позики в розмірі 44 143 153,00 грн. сторонами спору під час розгляду справи представлено не було.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача-1 в сумі 44 143 153,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог до відповідача-2 слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено укладення договору поруки на забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" (75522, Херсонська обл., Генічеський район, село Виноградний Клин, вулиця Плавська, будинок 44, ідентифікаційний код 37641986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (04086, м. Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 41, ідентифікаційний код 37075024) 44 143 153 (сорок чотири мільйони сто сорок три тисячі сто п'ятдесят три) грн. 00 коп. заборгованості, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-С" (75522, Херсонська обл., Генічеський район, село Виноградний Клин, вулиця Плавська, будинок 44, ідентифікаційний код 37641986) в доход Державного бюджету України 205 322 (двісті п'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 00 коп. судового збору.

4.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2016

Суддя С.В. Стасюк