Рішення № 6287846, 03.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.09р.Справа № 6/68-09 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до Приватного підприємства "РЕАРДІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 39 804,59 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність № 8962 від 23.10.2008р.

від відповідача - Бондар К.П., представник, довіреність № 34 від 01.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та заява про збільшення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсондалі по текступозивача до Приватного підприємства "РЕАРДІ", м. Дніпропетровськдалі по текстувідповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 54015,19 грн. основного боргу на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 004-К від 04.12.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі п.7.1 умов вищеназваного договору, за несвоєчасну оплату отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4896,76 грн. пені, на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобовязань по своєчасній оплаті отриманого товару 146,70 грн. інфляційних та 612,10 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1007,65 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Також позивач звернувся до суду з письмовою заявою про повернення зайве сплаченого ним державного мита за подачу позовної заяви, про що просить суд видати довідку.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача по основній сумі боргу що становить 54015,19 грн. визнає у повному обсязі і пояснює своє невиконання договірних зобов'язань за умовами вищеназваного договору тимчасовим скрутним фінансовим становищем, негараздами на виробництві відповідача та в державі і звернувся до суду з клопотанням, у якому просить господарський суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців починаючи з червня місяця 2009 року з чим в судовому засіданні не погодився повноважний представник позивача.

31.03.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 09.04.2009 р. у звязку з тим, що відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

09.04.2009 р. на підставі ст. 69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 30.06.2009 р.

21.05.2009 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 004-К, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач в період з 19.06.2008 р. по 27.10.2008 р. по видаткових накладних передав відповідачеві товар на загальну суму 41875,02 грн., який відповідач отримав без зауважень і в порушення п.3.1 умов договору (який передбачає оплату протягом 90 календарних днів від дати отримання товару) оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 2070,43 грн., у звязку з чим станом на день звернення позивача до суду з позовною заявою і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 39804,59 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 39804,59 грн. основного боргу посилаючись на умови договору поставки товару № 004-К від 04.12.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Під час розгляду справи у суді позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 54015,19 грн. заборгованості за умовами договору поставки товару № 004-К від 04.12.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі п.7.1 умов вищеназваного договору, за несвоєчасну оплату отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4896,76 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобовязань по своєчасній оплаті отриманого товару 146,70 грн. інфляційних та 612,10 грн. -3% річних.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1007,65 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 54015,19 грн. повністю підтверджується умовами вищеназваного договору, матеріалами справи та визнається по суті спору відповідачем у повному обсязі у відзиві на позов в судовому засіданні.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 54015,19 грн., яку відповідач визнає у повному обсязі, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 54015,19 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.7.1 умов вищеназваного договору, за несвоєчасну оплату отриманого товару, 4896,76 грн. пені, на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобовязань по своєчасній оплаті отриманого товару 146,70 грн. інфляційних та 612,10 грн. -3% річних, слід визнати необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до с.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Додаткові вимоги про збільшення позовних вимог за рахунок інфляційних та річних у відповідності зі ст.625 ЦК України не можуть бути розглянуті і задоволені судом виходячи з наступного:

- відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму інфляційних та річних, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;

- відповідно до підпункту 3.7 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1007,65 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Приймаючи до уваги тимчасове скрутне фінансове становище відповідача на день розгляду справи у суді суд вважає за доцільне не порушуючи чинне законодавство України - частково задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та розстрочити виконання рішення суду на три місяці, починаючи з червня 2009 року.

Враховуючи те, що позивачем за подачу позовної заяви було сплачене держмито у сумі 1007,65 грн. за платіжним дорученням від 29.12.2008р. № 1286, а слід було сплатити мито у сумі 596,70 грн., то відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93 “Про державне мито” мито у сумі 410,95 грн. підлягає поверненню з бюджету.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93 “Про державне мито”, ст.ст.33,47,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "РЕАРДІ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 19, код ЄДРПОУ 32702478, п/р 26005301034501 в ФАБ “Південний” м. Дніпропетровська, МФО 306458) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО НОМЕР_3) 54015,19 грн. (п`ятдесят чотири тисячі нуль п'ятнадцять гривень 19 коп.) - основного боргу, 540,15 грн. (п`ятсот сорок гривень 15 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Розстрочити виконання судового рішення на 3 місяці наступним чином:

- у червні місяці 2009 року здійснити платіж у розмірі 18224,44 грн. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривень 44 коп.),

- у липні місяці 2009 року здійснити платіж у розмірі 18224,44 грн. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривень 44 коп.),

- у серпні місяці 2009 року здійснити платіж у розмірі 18224,46 грн. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривень 46 коп.).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з бюджету мито у сумі 410,95 грн. як внесене більше, ніж передбачене чинним законодавством, сплачене за платіжним дорученням від 29.12.2008р. № 1286 на суму 1007,65 грн., про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Рішення підписано 25.05.2009р.