Ухвала суду № 62878395, 09.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1

09 листопада 2016 року Справа № 0870/10872/12 Провадження № СН/808/80/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Семененко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представників позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у справі

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

до Публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат»

про стягнення частини чистого прибутку,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулась Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (правонаступник Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, далі - позивач, СДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративний позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі - відповідач, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») в якому просить суд стягнути заборгованість перед бюджетом, а саме частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучається до бюджету у сумі 1 217 386,00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками поведеної у 2006 році перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення, відповідачем не виконано обов'язку зі сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу), а відтак така сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, позов задоволено, стягнуто з ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» на користь Державного бюджету України суму частини чистого прибутку за 2004, 2005 роки в розмірі 1 217 386,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України виходив з того, що судами першої та апеляційної інстанцій не виконано вимоги щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи, оскільки судовими інстанціями залишено поза увагою, що податковий орган повинен пред'явити адміністративний позов про стягнення частини прибутку (обов'язкового платежу, який не має сили податкового зобов'язання) з урахуванням строків, встановлених ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції, чинній на момент початку перебігу відповідного строку.

Вищий адміністративний суд України зазначив, що для правильного вирішення спору судам слід було з'ясувати граничні строки сплати відповідачем до бюджету частини прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у його статутному фонді за період з першого кварталу 2004 року по четвертий квартал 2005 року, на підставі цього зробити вмотивований висновок щодо того, чи було податковим органом подано цей позов у межах строку, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України в редакції, чинній на момент початку перебігу відповідного строку, та за наслідками дослідження відповідних обставин прийняти правильне рішення по суті спору.

У судовому засіданні представники позивача погодились з тим, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч.2 ст. 99 КАС України, позивачем пропущений, проте просять визнати причини пропуску строку поважними з огляду на те, що про вчинене відповідачем порушення контролюючий орган дізнався лише під час проведення перевірки, оскільки інший механізм контролю за своєчасністю та повнотою сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) чинним на той момент законодавством не був встановлений. Керуючись загальними нормами, контролюючий орган визначив належну до сплати позивачем суму частини чистого прибутку (доходу) як податкове зобовязання та виніс податкове повідомлення-рішення №0001011312/0 від 08.08.2006, яке позивачем оскаржено в судовому порядку. За результатами судового оскарження, яке завершилось 31.10.2012, податкове повідомлення-рішення в частині визначення основного зобовязання в розмірі 1 217 386,00 грн. залишено без змін, що зумовило звернення до суду з даним позовом про стягнення зазначеної суми. Враховуючи, що до моменту узгодження суми боргу, визначеної як податкове зобовязання, підстави для звернення до суду для стягнення зазначеної суми були відсутні, просять визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0001011312/0 від 08.08.2006, на підставі якого позивачем заявлена до стягнення сума частини чистого прибутку (доходу), на даний час скасовано в судовому порядку у повному обсязі, у звязку з чим підстави для стягнення відсутні. Також вважає причини пропуску строку звернення з даним позовом до суду неповажними, оскільки судовими рішеннями підтверджено, що платіж зі сплати частини чистого прибутку (доходу) не є податковим зобовязанням, а тому наслідки процедури узгодження в даному випадку не можуть бути застосовані.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду, виходячи з такого.

Судом встановлено, що фахівцями позивача проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2006 року, за результатами якої складено акт перевірки № 71/08-02/00222226 від 28.07.2006.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення відповідачем ст. 72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», ст. 65 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік», вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 №405 «Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частин прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році», вимог Постанови Кабінету міністрів України від 15.01.2005 №50 «Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році», в результаті чого контролюючий орган дійшов висновку, що підприємство не сплатило до загального фонду Державного бюджету України дивіденди на загальну суму 1217386 грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2004р. - 37305 грн., за ІІ квартал 2004р. - 122310 грн., за ІІІ квартал 2004р. - 190755 грн., за IV квартал 2004р. - 141098 грн., за І квартал 2005 р. - 241313 грн., за ІІ квартал 2005 р. - 187695 грн., за ІІІ квартал 2005 р. - 170055 грн., за IV квартал 2005р. - 126855 грн.

На підставі висновків акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0001011312/0 від 08.08.2006, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем: частина прибутку, що вилучається до бюджету до бюджету, на загальну суму 1826079 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 1217386 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 698693 грн. 00 коп.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, відповідач оскаржив його до суду.

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.04.2007 у справі № 18/102/07-АП-23/222/07-АП зазначене податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 вищезазначена постанова господарського суду скасована, податкове повідомлення-рішення № 0001011312/0 від 08.08.2006 та похідні в частині визначення ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» основного платежу з частини прибутку в сумі 1217386,00 грн. як податкового зобов'язання та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій визнано протиправними і нечинними та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 608693,00 грн. скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 скасовано, залишено в силі постанову господарського суду Запорізької області від 26.04.2007.

Таким чином, судовим рішенням у справі № 18/102/07-АП-23/222/07-АП, яке набрало законної сили 19.11.2013, податкове повідомлення-рішення № 0001011312/0 від 08.08.2006, на підставі якого позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача частини чистого прибутку (доходу), визнано протиправним та скасовано у повному обсязі.

При цьому суд виходив з того, що платіж до Державного бюджету, встановлений ст.72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та ст.65 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» не є податковим зобовязанням, а тому у відповідача (СДПІ) не було правових підстав кваліфікувати його як податкове зобовязання та стягувати його в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд зазначає, що статтею 72 Закону України «Про держаний бюджет на 2004 рік» встановлено, що господарські організації, зокрема: акціонерні холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності 2004 року до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розмір державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу) визначених цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.65 Закону України «По Державний бюджет на 2005 рік» господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з п. 3 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 30.03.2004, та п. 6 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 15.01.2005, визначена відповідно до цих Порядків і нормативів частина прибутку (доходу) сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

Відповідно до п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин )податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно з пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, граничні строки сплати відповідачем до бюджету частини прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у його статутному фонді наступні:

І квартал 2004 року до 20 травня 2004 року;

ІІ квартал 2004 року до 19 серпня 2004 року;

ІІІ квартал 2004 року до 19 листопада 2004 року;

IV квартал 2004 року до 19 лютого 2005 року;

І квартал 2005 року до 20 травня 2005 року;

ІІ квартал 2005 року до 19 серпня 2005 року;

ІІІ квартал 2005 року до 21 листопада 2005 року;

IV квартал 2005 року до 20 лютого 2006 року.

З 1 вересня 2005 року набув чинності КАС України, відповідно до ч.2 ст.99 якого (в редакції, чинній на момент настання граничного строку сплати відповідачем частини прибутку (обов'язкового платежу, який не має сили податкового зобов'язання), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду 15 листопада 2012 року, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача обовязкового платежу у вигляді частини прибутку (доходу), встановлений ч.2 ст.99 КАС України.

При цьому суд не приймає посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення з посиланням на те, що дата звернення до суду обумовлена тривалістю узгодження визначеного податкового зобовязання в судовому порядку, оскільки як встановлено судовим рішенням судовим рішенням у справі № 18/102/07-АП-23/222/07-АП, яке набрало законної сили, платіж до Державного бюджету, встановлений ст.72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та ст.65 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» не є податковим зобовязанням, а тому у позивача не було правових підстав кваліфікувати його як податкове зобовязання та стягувати його в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з чим передбачена цим Законом процедура узгодження до такого зобовязання не може бути застосована.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що позивач звернувся з даним позовом з пропуском встановленого строку звернення до суду, доказів поважності причин пропуску строку суду не надав, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 99, 100, 121, 155, 160, 165, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представників позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат» про стягнення частини чистого прибутку залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко