Постанова № 62878087, 30.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21831/15-а

Провадження № 2-а/761/415/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіКиєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась зо суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. З 16.10.2001 року вона перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, як отримувач пенсії за вислугу років на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України з гідно з Законом України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001 р.) у розмірі 90% від середнього заробітку з посади старшого помічника прокурора Львівської області з питань правового забезпечення. Після звільнення з прокуратури Львівської об ласті у зв»язку з переїздом на постійне місце проживання в м. Київ, позивач у період з 8.01.2001 р. по 06.02.2009 р. продовжила трудову діяльність в АКБ «Правекс - Банк» на посаді ведучого юрисконсульта. 09.02.2010 р. позивача призначено на посаду прокурора відділу розгляду звернень громадян управління розгляду звернень громадян та прийому громадян Генеральної прокуратури України (наказ № 176ц від 09.02.2010 р), 24.12.2010 р. переведена на посаду старшого прокурора вищевказаного відділу, 29.07.2014 р. призначена старшим прокурором відділу та 23.03.2015 р. звільнена з посади, яку обіймала за власним бажанням відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України. у зв»язку зі звільненням з органів прокуратури позивач 23.03.2015 р. звернулась з заявою до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії і подальших перерахунків (90% від суми місячної заробітної плати) та довідки Генеральної прокуратури України. 21.04.2015 р. позивач отримала відповідь з УПФ України в Шевченківському районі м. Києва про те, що підстави для перерахунку пенсії відсутні. Позивач зазначає, що такі дії є неправомірними, порушує її конституційні права та не відповідає законодавству України. За таких обставин просить суд визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2004 року) на підставі довідки виданої Генеральною прокуратурою України про заробітну плату з розрахунку 90% від суми місячного заробітку; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2004 року), починаючи з 01.04.2015 виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження суми згідно довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату з урахуванням раніше проведених виплат; допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць.

В судовому засіданні позивач підтримала позов, просила задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, зазначивши, що відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії, як цього вимагає ОСОБА_2, що і викладено в листах направлених в адресу позивача.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Центральному об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, який є правонаступником управління Пенсвйного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 за №2663-ІІІ, чинний на час призначення позивачу пенсії) у розмірі 90% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження максимального розміру пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», була підвищена заробітна плата працівників прокуратури.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015, посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 01.12.2015, що згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 за №2663-ІІІ, чинний на час призначення позивачу пенсії), є підставою для перерахунку пенсії.

За таких обставин, у зв»язку із збільшенням посадових окладів працівників прокуратури, позивач 23.03.2015 р. подала до відповідача заяву з необхідними документами про проведення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 90% місячного заробітку.

За результатами розгляду заяви позивача, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва повідомило, що перерахунок пенсії проведено згідно з нормами чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язвні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи. Тому обмежувальні та скасовуючі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, як і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсіонерів, пенсію яким призначено до 1 жовтня 2011 року, не розповсюджуються.

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-III, чинній на час призначення мені пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-III, чинній на час призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частина 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії) передбачає перерахунок пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії, які змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

З огляду на вищенаведене, необхідно дійти до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах: № 21-420а13 та №21-348а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачений пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно ст.ст. 22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13 та №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), що згідно зі статтею 244-2 КАС України є обов'язковою для судів, які зобов'язані привести судову практику у відповідність до рішень згаданого суду.

Так згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому за не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядження структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 14.06.2012 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 1 грудня 2015 року.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок моєї пенсії за 12 місяців, а саме з 1 квітня 2015 року у розмірі 90% із середнього заробітку, зазначеного в довідці Генеральної прокуратури України від 24.03.2015 р. № 18-13зп.

З іншого боку суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_4 в частині звернення до негайного виконання постанови в частині зобов»язання здійснення перерахунку та виплати пенсії за один місяць, в розумінні положень ст. 256 КАС України.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст.. 94 КАС України.

На підставі викладеного, ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 17, 94,159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2004 року) на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату з розрахунку 90% від суми місячного заробітку.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на грудень 2004 року), починаючи з 01.04.2015 виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження суми згідно довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_5 з Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок державного бюджету судовий збір у розмірі 83 грн. 00 коп.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суддя: