Постанова № 62876760, 17.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2016 року № 826/4191/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві,

третя особа

Державна податкова інспекція у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт» (далі-позивач або ТОВ «Інтерспорт») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-відповідач або ДПІ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-третя особа), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2016р. №0001291103 та №0001281103.

В обґрунтування позову позивач, крім іншого, зазначає, що оскаржувані рішення прийнято без врахування висновку третьої особи про результати розгляду заперечень до акта камеральної перевірки, згідно якого висновки за результатами перевірки, що викладені в зазначеному акті перевірки, були скасовані через порушення норм чинного законодавства, а відтак, як вважає позивач, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних рішень на підставі такого акту перевірки.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту камеральної перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачає.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, у зв’язку з чим ухвалено розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, у судовому засіданні 23.06.2016р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт» зареєстровано у статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 30045171; адреса: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 45), перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як основний платник податків.

ТОВ «Інтерспорт» є землекористувачем земельної ділянки, що знаходиться у Печерському районі м. Києва, а відтак подає відповідну звітність щодо плати за землю до контролюючого органу за місцезнаходженням ділянки – до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

18.02.2016р. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Інтерспорт» за період з 30.08.2015 по 18.02.2016, за результатами якої складено акт №86/26-55-11-03 від 18.02.2016р. (надалі - Акт перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати грошових зобов’язань по орендній платі за землю, чим порушено п. 3 ст. 287 Податкового кодексу України. Терміни сплати, розрахунок штрафних санкцій, суми боргу та кількість днів затримки платежу визначені в Акті перевірки у табличному вигляді.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, вказаний акт перевірки був вручений представнику позивача в приміщенні контролюючого органу 22.02.2016р.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач 26.02.2016р. у відповідності із положеннями п.86.7 ст.86 ПК України подав до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (за основним місцем обліку) заперечення на акт перевірки №86/26-55-11-03 від 18.02.2016р., у якому просив скасувати його.

Водночас, 26.02.2016р. позивач також подав до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомлення про подання заперечень на акт перевірки, яке отримано останньою цього ж дня, докази чого наявні в матеріалах справи.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві надано позивачу відповідь (лист вих. від 02.03.2016р. №3008/10/26-12-03-23), у яких остання зазначила, що заперечення до акту про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №86/26-55-15-03 від 18.02.2016р., надані ТОВ «Інтерспорт», прийнято до уваги. Висновки за результатами перевірки, що викладені в зазначеному акті, скасовано через порушення норм чинного законодавства.

Однак, 03.03.2016р. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.03.2016р. №0001291103, відповідно до якого на підставі статті 126 ПК України на позивача накладено штраф у розмірі 10 %, що складає 92 957,29 грн., зокрема за затримку менше ніж 30 календарних днів сплати грошових зобов’язань по орендній платі з юридичних осіб в сумі 929 572,9 грн., а також №0001281103, відповідно до якого на підставі статті 126 ПК України на позивача накладено штраф у розмірі 20 %, що складає 936 047,11 грн., зокрема за затримку більше ніж 30 календарних днів сплати грошових зобов’язань по орендній платі з юридичних осіб в сумі 4 680 235,55 грн.

При цьому, як зазначається у самих рішеннях, вони прийняті саме на підставі акта перевірки №86/26-55-11-03 від 18.02.2016р.

Вирішуючи у зв’язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, рішення суб'єкта владних повноважень має відповідати наведеним вище критеріям та, у разі невідповідності хоча б одному з них, рішення суб'єкта владних повноважень визнається судом протиправним.

Так, згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ПК України).

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п.86.10 ст. 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями п. 86.7. ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

У відповідності до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що податкові повідомлення-рішення щодо збільшення грошових зобов'язань платників податків (застосування штрафних санкцій) приймаються на підставі актів камеральних перевірок, які складаються за результатами таких перевірок та проведеного аналізу податкової звітності платника податків. При цьому у разі подання платником податків заперечень на акт перевірки, податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише після розгляду цих заперечень та з урахуванням висновку про результати розгляду таких заперечень.

В даному випадку, як встановлено вище судом, за результатами розгляду заперечень на акт перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, як контролюючим органом за основним місцем обліку позивача, висновки за результатами перевірки, що викладені в акті перевірки №86/26-55-11-03 від 18.02.2016р., скасовано через порушення норм чинного законодавства, а відтак вказаний Акт перевірки не має юридичної значимості для цілей прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не може бути підставою для їх прийняття, оскільки по суті акт перевірки, як документ, що фіксує факт порушення податкового законодавства, відсутній як такий.

При цьому суд враховує, що відповідача було повідомлено про незгоду з актом перевірки та подачу заперечень проти висновків перевірки, а тому останній був обізнаний про факт розгляду заперечень на акт перевірки контролюючим органом за основним місцем обліку позивача та, відповідно, зобов’язувався враховувати висновок про результати їх розгляду при прийнятті спірних рішень, чого, однак, здійснено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку спірні податкові повідомлення-рішення прийнято в порушення встановленого ПК України порядку, а саме - без урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, що є передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення, а відтак спірні рішення прийняті за відсутності правових підстав для їх прийняття та, відповідно, є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішень.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2016р. №0001291103 та №0001281103.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт» (код ЄДРПОУ 30045171) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 15 435,07 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять п’ять гривень 07 копійок) згідно платіжного доручення №561 від 15.03.2016р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко