Постанова № 628766, 24.04.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2007 р. Справа № 02/1803а

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:

позивача: Лисенко І.В. –за довіреністю, відповідача: Пилипенко В.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу

за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Черкаській області

до відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Черкаського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України"

про стягнення 3 013 грн. 22 коп.,

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 3 013 грн. 22 коп., у тому числі 2 983 грн. 39 коп. коштів, помилково перерахованих як страхові виплати на рахунок громадянки Третяк Ганни Прокопівни після її смерті і не повернутих відповідачем та 29 грн. 83 коп. плати за обслуговування рахунку при перерахуванні коштів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила зобов’язати відповідача повернути позивачу помилково перераховані кошти в сумі 2983 грн. 39 коп. відповідно до даних про зарахування коштів банком, вказаних у банківській виписці з рахунку № 9954, відкритого на ім’я громадянки Третяк Г.П., та перерахувати 1 % за обслуговування банку в сумі 29 грн. 83 коп.

Відповідач у запереченні на адміністративний позов вимоги позивача не визнав з наступних підстав:

- кошти, перераховані позивачем в період з 15.04.2005р. по 16.02.2007р. на ім’я громадянки Третяк Г.П., були зараховані банком у сумах, що вказані в платіжних дорученнях, на поточний рахунок громадянки, який є його власністю, і банку не дано право контролювати чи обмежувати напрями використання коштів із рахунку клієнта, а списання коштів банком без розпорядження клієнта можливе лише на підставі рішення суду чи у випадках, встановлених договором;

- згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів;

- Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату непрацездатності” від 23.09.1999 року не передбачено, що у разі смерті потерпілого щомісячні страхові виплати припиняються з дня його смерті;

- відповідач вважає безпідставною вимогу позивача про повернення 1% за банківське обслуговування.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснив, що при зарахуванні коштів на рахунок вкладника банку не було відомо про його смерть, тому видані із його рахунку кошти в сумі 2983 грн. 39 коп. банк не може повернути, і позивач повинен самостійно вирішувати питання повернення цих коштів із спадкоємцями клієнта; також представник заперечив проти стягнення плати за обслуговування, так як банком грошові кошти були перераховані за цільовим призначенням, як це вказано у платіжних дорученнях позивача, і порушення з боку банку відсутні.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач здійснював перерахування страхових виплат потерпілому на виробництві - застрахованій Третяк Г.П. через Корсунь-Шевченківське відділення ВАТ “Ощадбанк”.

У платіжних дорученнях на перерахування коштів позивач вказував, що кошти перераховуються для Третяк Г.П., вказано місяць та рік, за які перераховувалися страхові виплати, а також вказані суми доплати за послуги банку. Тобто, у кожному платіжному дорученні позивач чітко вказував призначення платежу.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України здійснює державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, в тому числі відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим та членам їх сімей. У даному випадку відшкодування здійснювалося потерпілій Третяк Г.П.

Із матеріалів справи вбачається, що Третяк Г.П. померла 17 березня 2005 року (копія свідоцтва про смерть знаходиться у справі).

Згідно статті 25 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Отже, в зв’язку із смертю Третяк Г.П. втратила цивільну правоздатність, тому ті кошти, які були зараховані на рахунок у банку після її смерті, їй уже не могли належати.

15 березня 2007 року начальник відділення ВД ФСНВ в м. Канів Гаращенко В.П. прийняв постанову № 384 про припинення виплати Третяк Г.П. щомісячної грошової суми в зв’язку зі смертю.

Як вбачається із поданих суду доказів, зокрема із виписки з рахунку № 9954, відкритого на ім’я Третяк Г.П., у період з квітня 2005р. по березень 2007р. позивач перерахував для Третяк Г.П. на її рахунок у відділенні Ощадбанку страхові виплати в загальній сумі 2 983 грн. 39 коп.

15 березня 2007 року позивач звертався до відповідача із вимогою повернути Фонду перераховані громадянці третяк Г.П. виплати, які були здійснені після 17.03.2005р.. тобто після дня її смерті.

У відповіді на вимогу позивача відділення Ощадбанку повідомило про неможливість повернення банком коштів в зв’язку із відсутністю в установи банку права самостійного списання коштів із рахунків клієнтів, оскільки отримані від позивача кошти зараховані на рахунок Третяк Г.П. відповідно до розпорядження позивача і згідно статті 56 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Цивільного кодексу України ці кошти стали власністю громадянина, тому у банку відсутні правові підстави для вилучення цих коштів з рахунків клієнтів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач і відповідач на момент перерахування коштів та зарахування їх на рахунок Третяк Г.П. не мали відомостей про її смерть. Такі відомості надійшли позивачу після виконання відповідачем зобов’язань по зарахуванню виплат на рахунок клієнта. Вказані кошти не можуть переходити у власність фізичної особи, яка померла, а отже, відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України, ці суми не можуть входити до складу спадщини і спадкоємці на них претендувати не можуть.

Згідно із Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа (ст.21 п. 21.1 пп.1). Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (ст. 30 п.30.1).

Згідно статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Як вбачається, у договорі із клієнтом банк не обумовив списання за таких умов коштів з його рахунку. Оскільки ці кошти перераховані Фондом після смерті потерпілого і не можуть йому належати, тому суд вважає, що вони підлягають поверненню банком на рахунок Фонду за рішенням суду, отже, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача повернути позивачу протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили кошти в сумі 2 983 грн. 39 коп. з рахунку № 9954 у філії –Корсунь-Шевченківського відділення ВАТ "Ощадбанк", відкритого на ім’я Третяк Ганни Прокопівни, яка померла 17 березня 2005 року.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість повернення ним позивачу цих коштів, оскільки у позивача відсутні договірні відносини із Третяк Г.П. Саме відповідач мав би передбачити таку ситуацію і вказати відповідну умову в договорі із клієнтом, як того вимагає стаття 1071 ЦК України.

Суд вважає, що виходячи з викладеного та враховуючи, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов перерахування коштів на рахунок клієнта, тому відсутні підстави для стягнення із відповідача коштів в сумі 29 грн. 83 коп., сплачених позивачем за послуги банку відповідно до договору, тому в цій частині в позові позивачу необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 94 та Прикінцевих і перехідних положень КАС України з відповідача на користь Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 29 грн. 83 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство " Державний ощадний банк України" в особі філії –Корсунь-Шевченківське відділення № 3285 повернути Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Черкаській області, протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили, кошти в сумі 2 983 грн. 39 коп. з рахунку № 9954 у філії - Корсунь-Шевченківське відділення № 3285, відкритого на ім’я Третяк Ганни Прокопівни, яка померла 17 березня 2005 року.

3. Стягнути із відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 320, ідентифікаційний код 02767059) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення держказначейства у м. Черкаси № 31117095700002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - судовий збір в сумі 29 грн. 83 коп.

4. В решті позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д.Пащенко