Постанова № 62875578, 07.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 р. Справа № 804/785/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження від 21.01.2016 року №166.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорюване рішення прийнято відповідачем без наявності передбачених законом підстав та без аналізу інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, а отже підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що оскаржуване розпорядження винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, просив розглянути справу без участі представника.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21 січня 2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постановлено розпорядження №166, яким зобовязано приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 11.02.2016 року.

Згідно вказаного розпорядження, яке було прийнято на підставі акту про правопорушення від 31.12.2015 року №995/13-15/13/6, позивачем порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг, а саме: частини другої статті 20 Закону України «Про страхування» щодо зобов'язання страховика виконувати обов'язки, передбачені умовами договору страхування; пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 року №40 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 року за №805/8126, щодо зобов'язання страховика дотримуватись обов'язків, визначених статтею 20 Закону України «Про страхування».

Дані висновки було зроблено відповідачем під час розгляду звернення ОСОБА_5, яка звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стосовно невиконання приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту від 20.11.2014 року №ІN88ІАS129253 та порушення товариством вимог законодавства про фінансові послуги.

Так, 20 листопада 2014 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ІN88ІАS129253, за яким застрахованим автомобілем є автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний №АА5789ІН. Згідно Додаткової угоди №1 від 30.01.2015 року у зв'язку із зміною реєстраційного номеру з АА5789ІН на номер НОМЕР_1 в договір страхування внесено відповідні зміни.

Перед укладенням договору страхування 20.11.2014 року автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний №АА5789ІН, було оглянуто представником страховика, складено протокол фіксації пошкоджень та здійснено фотографування автомобілю. Під час огляду автомобілю пошкоджень та заміни агрегатів (деталей) на автомобілі, що підлягав страхуванню, не зафіксовано.

22 вересня 2015 року до страховика надійшла заява про виплату страхового відшкодування за подією, що має ознаки страхової, а саме пошкодження скла, викрадання сидіння водія, переднього пасажирського сидіння, подушки та спинки заднього сидіння, карти задніх лівих дверей. На підтвердження даної події страхувальником було надано витяг з кримінального провадження №12015100020008017, у відповідності до якого 19.09.2015 року невстановлена особа з транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом розбиття скла таємно викрала водійські крісла. В подальшому страхувальником було надано копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

24 вересня 2015 року у присутності ОСОБА_5 представником позивача оглянуто пошкоджений автомобіль «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, про що складено відповідний акт огляду транспортного засобу та здійснено фотографування пошкодженого транспортного засобу.

У відповідності до пункту 9 розділу акта огляду транспортного засобу від 24.09.2015 року «Найменування деталей, опис пошкоджень» зафіксовано, що плівка тонувальна скла задніх лівих дверей - зруйнована, має відмінності по тону та характеру наклеювання від решти тонованих скляних елементів. Згідно пояснень підприємства вказане зауваження ОСОБА_5 не заперечувалось.

Враховуючи сумнівність підстав для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, страховиком у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» вжито заходів щодо самостійного з'ясовування причин та обставин страхового випадку.

22 жовтня 2015 року ОСОБА_5 надала до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» пояснювальну записку, за якою при придбанні транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, нею не помічено, що скло задньої лівої дверки є неоригінальним, про що вона дізналась в результаті настання події, яка сталась 19 вересня 2015 року. Щодо невідповідності тонування пошкодженого скла в лівих задніх дверях страхувальник пояснень не надав.

Як пояснив представник позивача, ОСОБА_5 на вимогу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» не надала транспортний засіб для повторного огляду з метою зясування обставин події з причин того, що транспортний засіб знаходився в Рівненській області, чим порушено вимоги пункту 16.1.5 договору від 20.11.2014 року №SN88ІАS129253, а саме підприємству позивача створено перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Листом від 26.10.2015 року №26-10/02-22 позивач повідомив ОСОБА_5 про затримання прийняття рішення про виплату страхового відшкодування на підставі пункту 15.17 договору від 20.11.2014 року №SN88ІАS129253 з причин сумнівів щодо наявності у страхувальника права на отримання страхового відшкодування до отримання необхідних доказів.

З метою з'ясування місця перебування застрахованого автомобілю страховиком було вжито заходів щодо пошуку інформації по фотофіксації переміщення даного автомобілю. Згідно даної інформації застрахований автомобіль станом на 22.10.2015 року межі м. Києва не залишав.

На підставі викладеного страховиком 26 листопада 2015 року було прийнято страховий акт №Э.ENSTRAX/3-10352609: рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.16.1.3 та прав, передбачених п.13.3.7 договору страхування від 20.11.2014 року №SN88ІАS129253.

29 грудня 2015 року позивачем прийнято рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування (страховий акт від 29.12.2015 року №Э.ENSTRAX/3-10357043) відповідно до підпункту 16.1.5 та підпункту 13.3.7 договору від 20.11.2014 року №SN88ІАS129253, за якими страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених розділом 16 вказаного договору, про що ОСОБА_5 повідомлено листом від 29.12.2015 року №29-12/02-15.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України N 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженим Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011 (надалі Положення від 23 листопада 2011 року 1070/2011), закріплено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним ОСОБА_6 України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

За пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема, шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: видавати страховикам приписи про усунення виявлених порушень законодавства з питань страхової діяльності, а в разі невиконання таких приписів зупиняти чи обмежувати до усунення виявлених порушень дію ліцензій зазначених страховиків, приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення страховиків з Державного реєстру фінансових установ (підпункт 19 пункту 6 Положення від 23 листопада 2011 року 1070/2011).

У відповідності до пункту 4 статті 37 Закону України «Про страхування» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

За приписами пункту 1.5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424 (надалі Положення від 20.11.2012 року №2319), Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Згідно пункту 4.4 Положення від 20.11.2012 року №2319 справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі: якщо не доведено факт вчинення особою порушення законодавства про фінансові послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягає, що серед документів страхової справи, наданих позивачем на вимогу Нацкомфінпослуг, відсутні жодні документи, що вказували б на проведення товариством будь-яких дій для отримання додаткової інформації та підтверджуючих документів щодо обставин пошкодження застрахованого транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі відсутні жодні запити щодо проведення повторного огляду зазначеного транспортного засобу.

За приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 21 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика (частина друга статті 21 Закону України «Про страхування»).

Матеріалами справи підтверджується, що приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» за зверненням страхувальника діяло у відповідності до вимог Правил страхування та умов укладеного договору страхування, та прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування згідно даних актів.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про скасування розпорядження задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21.01.2016 року №166 «Про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» судові витрати у розмірі 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2016 року

Суддя ОСОБА_1