Окрема ухвала № 62875384, 21.11.2016, Семенівський районний суд Чернігівської області

21.11.2016

Справа № 744/918/16-а

Провадження № 2-а/744/78/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада2016 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Гнипа О. І.,

при секретарі Казановській Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, предявила адміністративний позов до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України, в якому позивач просить: 1). визнати рішення Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області № 3 від 15 серпня 2016 року щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком протиправним; 2). зобовязати Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області продовжити здійснювати їй з 01 серпня 2016 року нарахування та виплату пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до частини 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка їй була призначена з 18 липня 2016 року. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у адміністративному позові зазначила про те, що 18 липня 2016 року позивачеві виповнилося 51 рік та 6 місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач, як потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії та станом на 01 січня 1993 року постійно прожила не менше 3-х років у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на 6 років. Окрім того позивач прожила більше 24 років в зоні посиленого радіологічного контролю. Позаяк станом на 18 липня 2016 року на пенсію мають право жінки віком 57 років та 6 місяців, тому позивач має право на пільгову пенсію у 51 рік та 6 місяців зі зменшенням пенсійного віку на 6 років. В червні 2016 року позивач звернулася з заявою та необхідними документами до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з вимогою призначити їй пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перевіривши мої документи, відповідачем була призначена їй пенсія за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, починаючи з 18 липня 2016 року. Пенсія мені була нарахована в розмірі 1259 гривень 70 копійок. Для отримання пенсії у Семенівському відділенні «Державного ощадного банку України» позивач відкрила картковий рахунок і отримала на цей рахунок пенсію за липень 2016 року в розмірі 528 гривень. Приблизно в середині серпня 2016 року позивачеві зателефонували представники відповідача і повідомили, що прийнято рішення про відмову у призначенні їй пенсії, і позивачеві необхідно прибути та отримати вказане рішення. За серпень та вересень 2016 року пенсія їй вже на рахунок не перераховувалася. Пізніше позивач прибула до відповідача, де їй було вручено рішення № 3 від 15.08.2016 за вих. № 690/05 від 30.09.2016 про відмову у призначенні мені пенсії за віком. Відмова мотивована тим, що пенсійний вік позивачеві не може бути зменшеним на 6 років, так як сумування періодів проживання в різних зонах радіоактивного забруднення законодавством не передбачено, тому позивач набуде права на пенсію тільки у 60 років. Позивач вважає вказане вище рішення відповідача про відмову у призначенні мені пенсії протиправним за наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно приписів ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Позивачеві пенсія вже була призначена, нарахована та виплачувалася. Частина 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» містить вичерпний перелік випадків коли виплата пенсії може припинитися, і жоден з цих випадків до позивача не відноситься. Таким чином, відповідач протиправно припинив їй нарахування та виплату вже призначеної пенсії. Є не зрозумілим чому відповідач відмовив позивачеві у призначенні раніше призначеної пенсії, адже рішення про призначення мені пенсії ніхто не скасовував. Окрім того позивач вважає, що має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, що підтверджується наступним. Позивач, як така, що станом на 1 січня 1993 року прожила у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, відноситься до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії Б № 526292 від 31.05.2005. Загалом позивач прожила в зоні гарантованого добровільного відселення 03 роки 09 місяців 04 дні, в тому числі станом на 01.01.1993 року - 03 роки 05 місяців 28 днів. Окрім того, позивач прожила в зоні посиленого радіологічного контролю 24 роки 07 місяців 14 днів, в тому числі станом на 01.01.1993 року - 03 роки 02 місяці 06 днів. Оскільки позивач проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та у зоні посиленого радіологічного контролю, тому вона має право на пільгову пенсію, передбачену для проживаючих на обох вказаних зонах. Позивачеві було видано посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС тільки 3 категорії, оскільки зона гарантованого добровільного відселення є більш забрудненою, а видача посвідчень двох категорій не передбачається законодавством. Враховуючи викладене, позивач має право на подальше нарахування та виплату їй раніше призначеної пенсії відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 6 років. Припинення відповідачем виплати їй пенсії не ґрунтується

на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону та обставинах справи, а тому є протиправним.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, але подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, де зазначила, що адміністративний позов вона підтримує повністю.

Представник відповідача, начальник Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_2, у судове засідання не прибула, теж подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідачем також подане суду письмове заперечення, де зауважено, що, на погляд відповідача, основи для задоволення адміністративного позову відсутні.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю за обставин, зазначених у адміністративному позові, на підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України з урахуванням правил зазначеного позивачем законодавства, адже позивач так чи інакше однозначно є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, а сумування часу її проживання в різних зонах законом аж ніяк не заборонене.

При цьому суд відкидає означені вище доводи відповідача, тому що вони приписи Конституції України та наведені позивачем вимоги законодавства зовсім не спростовують.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 11, 17, 18, 19, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, задовольнити повністю.

Визнати рішення Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області № 3 від 15 серпня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправним.

Зобовязати Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 серпня 2016 року нарахування та виплату пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до частини 2 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку ОСОБА_1 мала отримувати з 18 липня 2016 року.

Покласти на відповідача, Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України, обовязок виконати постанову негайно у межах суми стягнення за один місяць.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України (код за ЄДРПОУ 40378696) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

Надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням копії даної постанови не пізніше наступного дня з часу її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження. У разі подання в цей строк апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О. І. Гнип