Рішення № 62871975, 10.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2016 Справа №607/9709/16-ц

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Крупи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 предявив до суду позов до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на в поряду спадкування на 33/100 частин житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі. Обґрунтовує позов тим, що 06 грудня 2015 року померла його баба ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, згідно з яким заповіла позивачу все належне їй на день смерті майно, у тому числі 33/100 частини житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі. У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому відмовлено у зв'язку із тим, що у правовстановлюючому документі нотаріально посвідченому договорі дарування від 04 вересня 1978 року та в рішенні ОСОБА_2 міської ради №337 від 22 березня 2006 року площа спірного майна не співпадає та відрізняється одна від одної. З цих підстав позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просить суд визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_4 подала в судове засідання заяву, відповідно до якої при вирішенні спору поклалася на думку суду та просила розглянути справу в її відсутності.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, установив такі обставини:

Як слідує з договору дарування, посвідченого 04 вересня 1978 року старшим державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованому в реєстрі за №1-8398, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_7 прийняла у дар належний незакінчений будівництвом жилий будинок, що знаходиться в місті Тернополі, по вулиці О.Невського-бічній, під №1, який в цілому складається з незакінченого будівництвом жилого будинку, жилою площею 44 кв.м., готовність якого становить 95 процентів, розташованого на земельній ділянці 600 кв.м.

У зазначеному договорі дарування, приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_8 вчинено напис, про те, що 16 грудня 2005 року ним посвідчено договір дарування 67/100 частин даного житлового будинку, який зареєстровано в реєстрі за №3589.

Відповідно до акту про прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24 червня 1983 року №503, житловий будинок по вулиці О.Невського-бічній, 1 в місті Тернополі, який складається з однієї квартири, житловою площею 56,6 кв.м. (корисною площею 88-50 кв.м.) прийнято в експлуатацію.

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 02 вересня 1983 року житловий будинок по вулиці О.Невського-бічній, 1 в місті Тернополі зареєстровано за ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності на підставі договору про право на забудову, посвідченого ОСОБА_2 державною нотаріальної конторою 07 вересня 1971 року за реєстром №1-7054, акту про прийняття будинку в експлуатацію, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24 червня 1983 року №503, про що зроблено запис в реєстрову книгу за №2514.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30 серпня 1985 року №535, вирішено дозволити ОСОБА_9, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, провести добудову санвузла до дворового фасаду власного житлового будинку (житлова площа 56,6 кв.м.).

ОСОБА_10 містобудування та архітектури виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів №1575/09 від 21 грудня 1994 року, надано згоду ОСОБА_7 на присвоєння житловому будинку ОСОБА_7 адреси вул. Гуцульська, 3а. За житловим будинком сина ОСОБА_7 ОСОБА_11 залишено адресу вул. Гуцульська, 3.

Як убачається з рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30 травня 2001 року «Про розгляд звернень громадян з питань будівництва», вирішено присвоїти будинку під літерою «А» (відповідно до технічного паспорту), що належить ОСОБА_7 адресу вул.Гуцульська, 3а, затверджено висновки по виконаному ОСОБА_7 будівництву добудови до приватного житлового будинку розміром 3,25 м. х 2,10 м. за адресою вул. Гуцульська, 3а в місті Тернополі, та дозволено ОСОБА_7 збудувати гараж на належній земельній ділянці за адресою вул. Гуцульська, 3а в місті Тернополі.

Розпорядженням заступника міського голови Тернополя начальника ОСОБА_10 містобудування та архітектури №117 від 17 жовтня 2003 року, дозволено ОСОБА_7 надбудову другого поверху над існуючим гаражем по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради №337 від 22 березня 2006 року «Про присвоєння номерів квартирам», вирішено присвоїти 33/100 частинам житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, які належать ОСОБА_7 на підставі договору про право на забудову, посвідченого ОСОБА_2 державною нотаріальної конторою 07 вересня 1971 року за реєстром №1-7054, акту про прийняття будинку в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому ОСОБА_2 міської ради від 24 червня 1983 року №503 №1 квартирі, загальною площею 69,9 кв.м., в тому числі житловою площею 38,2 кв.м., та 67/100 частинам житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, які належать ОСОБА_12 на підставі договору дарування 67/100 частин житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_8 16 грудня 2005 року за реєстром №3589 - №2 квартирі, загальною площею 122,1 кв.м., в тому числі житловою площею 18,4 кв.м.

07 грудня 2015 року ОСОБА_7 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №198774 від 07 грудня 2015 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції (актовий запис №1825).

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_13 05 травня 2014 року, зареєстрованим в реєстрі за №148, згідно яким померла ОСОБА_7І заповіла усе належне їй майно на користь ОСОБА_14.

Позивач ОСОБА_14 21 квітня 2016 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_15, змінивши своє прізвище з Баран на ОСОБА_15, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії І-ИД №126316, видане ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Як слідує із заяви про прийняття спадщини №34 від 03 березня 2016 року, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи №9/2016, заведеної приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_16, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7

Маючи намір отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_16, однак постановою №232/02-31 від 02 серпня 2016 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 33/100 частин житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, у звязку із тим, що площа вказаного житлового будинку зазначена в договорі даруванні, посвідченому 04 вересня 1978 року старшим державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованому в реєстрі за №1-8398, відрізняється від площі, зазначеної в рішенні ОСОБА_2 міської ради №337 від 22 березня 2006 року.

20 січня 2006 року товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7 видано технічний паспорт на квартиру №1 в житловому будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, загальною площею 69,9 кв.м., (житловою 38,2 кв.м.), та ОСОБА_12 видано технічний паспорт на квартиру №2 в житловому будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, загальною площею 122,1 кв.м., (житловою 18,4 кв.м.).

Як убачається з інформаційної довідки №1130 від 27 жовтня 2016 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», 25 жовтня 2016 року проведено обстеження 33/10 частин житлового будинку з надвірними господарськими спорудами по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі. Змін, відповідно до даних у технічному паспорті, не виявлено. На земельній дідянці розташований житловий будинок з трьома прибудовами та цокольним поверхом під літ «А», загальною площею 192кв.м., житловою площею 56,6 кв.м. ОСОБА_7 належало 33/100 частин житлового будинку загальною площею 69,9 кв.м., в тому числі житловою площею 38,2 кв.м. Загальна площа житлового будинку збільшилась на 103,5 кв.м. за рахунок дорахувань площ цокольного поверху та добудов, погоджених рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30 серпня 1985 року №535, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30 травня 2001 року №661, та розпорядженням заступника міського голови начальника ОСОБА_10 містобудування та архітектури №117 від 17 жовтня 2003 року.

Таким чином, судом установлено, що площа житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, зазначена в договорі даруванні, посвідченому 04 вересня 1978 року старшим державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованому в реєстрі за №1-8398, 44 кв.м., збільшилася до 69,9 кв.м., як зазначено в рішенні ОСОБА_2 міської ради №337 від 22 березня 2006 року, у звязку із тим, що спадкодавцем ОСОБА_7, після отримання в дар незакінченого будівництвом жилого будинку, було завершено його будівництво і введено його в експлуатацію, та в подальшому, за згодою органу місцевого самоврядування, здійснено добудову до нього приміщень, які відповідають будівельним нормам і правилам України, та є придатними для експлуатації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада права позивача ОСОБА_1 на 33/100 частин житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі не оспорює.

Однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 за життя не одержала належних правовстановлюючих документів, які б підтверджували її право власності на 33/100 частин в спірному житловому будинку, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати свої права шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом задоволення його позовних вимог визнання за ОСОБА_1 права власності на 33/100 частин житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі, в порядку спадкування за законом за його померлою бабою ОСОБА_7

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 392, 1218, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/100 частин житлового будинку по вулиці Гуцульській, 3а в місті Тернополі в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя