Рішення № 62871830, 15.11.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1872/2016 Справа № 641/4400/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Нагорної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» (далі ПАТ «ФК «Металіст»), в якому просить стягнути з відповідача суму боргу по заробітній платі, що виникла за період з січня 2015 року по квітень 2016 року, грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на загальну суму в розмірі 118475,40 грн.Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, що виникла починаючи із січня 2015 року по квітень 2016 року, грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на загальну суму в розмірі 117539,02 грн.

Вобґрунтуванняпозовних вимог позивачзазначила, щоїї було прийнято на посаду менеджера комерційного відділу 01.06.2009 року до ПАТ «ФК «Металіст» на підставі наказу № 130 від 01.06.2009 року 01.02.2014 року її було переведено на посаду начальника відділу продажів реклами і спонсорства, наказ № 45 від 31.01.2014 року. За час трудових відносин заробітна плата позивачу ПАТ «ФК «Металіст» виплачувалася нерегулярно та однією сумою за кожен відпрацьований місяць. У 2015-2016 роках затримка виплати заробітної плати доходила до пяти місяців.

11.04.2016 року позивача було звільнено з посади за згодою сторін, згідно наказу про звільнення № 101 від 11.04.2016. На дату звільнення 11.04.2016 року ПАТ «ФК «Металіст» не виплатив їй всіх сум, що належать позивачу у звязку із звільненням та заборгованістю по заробітній платі, що виникла за попередній період. Станом на 12.04.2016 року за ПАТ «ФК «Металіст» утворилася заборгованість, у виплаті якої позивачу було відмовлено у звязку з відсутністю грошових коштів на рахунку ПАТ «ФК «Металіст».

Таким чином, дії ПАТ «ФК «Металіст» є незаконними, такими що порушують її права, та не відповідають діючим нормативним актам, виходячи із нижче зазначеного. Враховуюче наведене, позивач була змушена звернутися до суду з позовом.

Позивач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнену позовну заяву в редакції від 19.10.2016 року підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 до судовогозасідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В наданих до суду запереченнях зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 3189,63 грн. З приводу інших позовних вимог пояснив, що у звязку з фінансовим становищем підприємства та скороченням робіт ПАТ «ФК «Металіст» було введено режим неповного робочого часу з 01.02.2014 року та, бухгалтерією підприємства здійснювалося нарахування та виплата заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу відповідно до наказів генерального директора ПАТ «ФК «Металіст» про введення режиму неповного робочого часу. За даними бухгалтерського обліку підприємства за ПАТ «ФК «Металіст» рахується заборгованість перед ОСОБА_1 за період грудень 2015 року січень 2016 року у загальному розмірі 3189,63 грн., що відображено у особистій картці ОСОБА_1 за період січень 2015 року - травень 2016 року. Зважаючи на вищевикладене, відповідач заперечує щодо решти позовних вимог позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, щозгідно трудової книжки Серія АА № 126923 ОСОБА_1 працювала в ПАТ «ФК «Металіст»з 01.06.2009 року та 11.04.2016 року звільнена за згодою сторін на підставі наказу № 101 від 11.04.2016(а.с. 8)

Згідно штатного розкладу оклад позивача на посаді начальника відділу станом на березень 2014 року складав 9765 грн. щомісячно, а з серпня - 9940 грн. (а.с. 67).

Відповідно до банківської випискиПАТ «Альфа-Банк»по зарплатній картці ПАТ «ФК «Металіст» за період з 14.04.2014 року по 28.04.2016 року виплата заробітної плати останній раз здійснювалась 12.04.2016 року за листопад 2015 року (а.с. 9-11).

Відповідно із порядком розрахунку відрахувань із сум заробітної плати, згідно із Податковим кодексом, сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, розраховується шляхом віднімання із суми нарахованої заробітної плати наступних податків:

1.Єдиного соціального внеску (ЄСВ) в розмірі 3,6 %.

2.Податку на доходи фізичних осіб (прибутковий податок) (ПДФО) в розмірі 15%, 20%.

3.Військовий збір - 1,5%.

Таким чином, виходячи із окладу позивача в розмірі 9940 грн., заробітна плата, що повинна була виплачуватися позивачу складається з: ЄСВ = 9940*3,6% = 357,84 грн., сума ПДФО (9940 357,84) * 15% = 1437,32 грн., сума воєнного збору 9940 * 1.50% = 149,10 грн. Тобто всього утримано за рахунок працівника 1944,26 грн., до виплати належить сума в розмірі 7995,74 грн. (9940-1944,26= 7995,74 грн.) Вказана сума заробітної плати належить до виплати позивачу щомісячно, виходячи із окладу у 9940 гривень, починаючи із січня 2015 року по листопад 2015 року.

В грудні 2015 року позивач відпрацювала 16 робочих днів, тому: 16*9940/23=6914,78 грн. Загальний розмір нарахованої заробітної плати за грудень 2015 року становить 6914,78 грн. + 1612,53 грн. (розмір виплат за відпустку тривалістю 9 календарних днів)=8527,31 грн. Податки які повинні бути утримані складають: ЄСВ (утримано із працівника)=8527,31*3,6%=306,98 грн., сума ПДФО (8527,31-306,98)*15%=1233,05 грн., сума воєнного збору 8527,31*1,5%=127,91 грн., а всього утримано за рахунок з працівника 1667,94 грн., а до виплати належить сума 8527,31-1667,94=6859,37 грн.

Однак, враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким було змінено порядок розрахунку сум податків що нараховуються та відраховуються із заробітної плати починаючи із січня 2016 року, заробітна плата, що повинна виплачуватися ОСОБА_1 розраховується наступним чином: розрахована сума ПДФО 9940*18%=1789,20 грн., розрахована сума воєнного збору: 9940*1.50%=149.10 грн., та всього утримано за рахунок працівника: 1938,30 грн. До виплати належить сума 8001,70 грн. (9940 - 1938= 8001,70 грн.)

У січні, лютому, березні, квітні 2016 року сума заробітної плати, що належить до виплати позивачуза вказані місяці складає 8001,70 грн.

Позивача було звільнено з посади у ПАТ «ФК «Металіст» 11.04.2016, тобто нею було відпрацьовано 7 робочих днів із загальної кількості у 21 робочий день. У звязку з чим оклад позивача за квітень 2016 становить: 9940*7/21=3313,33 грн. Розрахована сума ПДФО 3313,33*18%=596,40 грн., розрахована сума воєнного збору 3313,33*1.50%=49,70 грн., та всього утримано за рахунок працівника: 646,10 грн. До виплати належить сума 2667,23 грн. (3313,33 646,10= 2667,23 грн.).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він з 2005 року працював в ПАТ «ФК «Металіст», з позивачем по справі він разом працював з 2007 року. В обовязки ОСОБА_1 входили обовязки з рекламної роботи та забезпечення виконання контролю за виконанням контрактів. З 2007 року він працював на посаді генерального секретаря клубу та в його обовязки входив контроль роботи позивача, контактував з нею кожного робочого дня, а також у вихідні дні під час проведення матчів. Також зазначив, що навіть після її звільнення вона допомагала в організації двох останніх матчів. ОСОБА_1 мала пятиденний робочий тиждень та працювала з 09 год. по 18 год., а також працювала у вихідні дні, коли проводились футбольні матчі.

Крім того, зазначив, що йому не відомо було про існування наказів про введення скороченого робочого дня на підприємстві. 11.04.2016 року він бачив ОСОБА_1 на робочому місці, а в день її звільнення йому було повідомлено про те, що частина обовязків ОСОБА_1 переходить до нього.

Суд не має підстав для сумніву стосовно об'єктивності пояснень свідка, у звязку з тим, що він ніяким чином не зацікавлений в наслідках розгляду цієї справи і його пояснення об'єктивно співвідносяться з іншими доказами по справі.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК Українипередбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен громадянин має право на працю що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї відповідно до актів законодавства і колективного договору на підстав укладеного трудового договору.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику, регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох раз на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Суд не може прийняти до уваги докази відповідача стосовно встановлення в ПАТ «ФК «Металіст» скороченого робочого часу, виходячи з наступного.

Відповідно абзацу 3 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно абзацу 4 ст. 32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом б статті З6 КЗпП України.

Надані суду відповідачем накази ПАТ «ФК «Металіст» про встановлення скороченого робочого часу не відповідають абзацу 3 ст. 32 КЗпП України, так як вони не містять підпису позивача ОСОБА_1 про ознайомлення з ними, та відповідно - погодження із змінами істотних умов праці на ПАТ «ФК «Металіст» (а.с. 18-23).

Таким чином, надані в якості доказів по справі накази ПАТ «ФК «Металіст» про встановлення режиму неповного робочого часу не відповідають нормам трудового законодавства, та не є допустимими та належними доказами, що мають свідчити про встановлення режиму неповного робочого часу для позивача та його ознайомлення з ними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заробітної плати обґрунтовані та підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з заробітної плати за період з січня 2015 року по квітень 2016 року в розмірі 102354,56 грн.

Щодо позовних вимог позивача про виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

З наданих відповідачем доказів, що не заперечувалося позивачем, вбачається, ОСОБА_1 за увесь час роботи на ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», починаючи з червня 2009 року ходила у відпустку, згідно з графіком надання відпусток на ПАТ «ФК «Металіст», а також отримувала компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, яка була нарахована у грудні 2014 року, а виплачена 01.07.2015 року, що вбачається з банківської виписці по зарплатній картці.

Як вбачається з матеріалів справи позивач відпрацювала повний 2015 рік та 3 повних місяці 2016 року, а також третину квітня 2016 року, що складає 22 днів відпустки (24 дні 9 днів (відпустка у грудні 2015 року)=15 днів за 2015 рік+7 днів за 2016 рік=22 дні), за яку відповідач повинен виплатити компенсацію. Проте відповідних сум відпускних позивач не отримувала.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Для нарахування виплати компенсації щорічної відпустки, потрібно розрахувати середньоденну заробітну плату. Для цього береться термін розрахунку - останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (ч.2 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100), тобто з січня 2015 року по грудень 2015 року.

Таким чином оклад позивача помісячно: квітень 2015 року в розмірі 9940 грн., травень 2015 року в розмірі 9940 грн., червень 2015 року в розмірі 9940 грн., липень 2015 року в розмірі 9940 грн., серпень 2015 року в розмірі 9940 грн., вересень 2015 року в розмірі 9940 грн., жовтень 2015 року в розмірі 9940 грн., листопад 2015 року в розмірі 9940 грн., грудень 2015 року в розмірі 8527,31 грн., січень 2016 року в розмірі 9940 грн., лютий 2016 року в розмірі 9940 грн., березень 2016 року в розмірі 9940 грн.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 332,02 грн. (117867,31/355 календарних днів=332,02) (п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100)

Таким чином, грошова компенсація за всі не використані позивачем дні щорічної відпустки розраховується: 22 дні*332,02 грн. = 7304,44 гривень.

Утримання усіх податків з цієї суми складає:

- Розрахована сума ПДФО: 7304,44 * 18% = 1314,80 грн.

- Розрахована сума воєнного збору: 7304,44 * 1.50% = 109,57 грн.

Всього утримано за рахунок працівника: 1424,37 грн.

До виплати належить сума: 7304,44-1424,37 =5880,07 грн.

До виплати позивачу належить грошова компенсація за всі невикористані відпустки у сумі 5880,07 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5880,07 гривень.

Відповідно дост. 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені уст. 116 КЗпП України,підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи те, що з позивачем не проведено остаточного розрахунку в день звільнення, а заборгованість по заробітній платі, грошової компенсації за всі невикористані відпустки виплатам, необхідним при звільненні становить у загальній сумі 108234,63 грн., ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» повинний виплатити ОСОБА_1 її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що був затвердженийПостановою Кабінету міністрів України №100 від 08.02.1995 рокунарахуваннявиплат,щообчислюютьсяізсередньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Термін розрахунку останні два повних робочих місяці (ч. 2,3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100), тобто листопад та грудень 2015 року.

У звязку з викладеним до виплати позивачу належить загальний розмір середнього заробітку за час затримки з 11.04.2016 року по 18.05.2016 року в розмірі 9304,39 грн.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, що виникла починаючи із січня 2015 року по квітень 2016 року, грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку на загальну суму в розмірі 117539,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,57,60,89,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» (код ЄДРПОУ 24341697) на користьОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за період з січня 2015 року по квітень 2016 року в розмірі 102 354(сто дві тисячі триста пятдесят чотири) грн. 56 коп., грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 5880 (пять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 9304 (девять тисяч триста чотири) грн. 39 коп., а всього у розмірі 117539 (сто сімнадцять тисяч пятсот тридцять девять) грн. 02 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» (код ЄДРПОУ 24341697) на користь держави (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 1175 (одна тисяча сто сімдесят пять) грн. 39 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_5