Рішення № 62871728, 15.11.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9101/16-ц

н/п 2/640/2287/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада про визнання права власності та виділ часток у житловому будинку в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, який в ході судового розгляду було уточнено, яким просить встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_3 у розмірі 77/400 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, після смерті її матері ОСОБА_4, яку вона прийняла у власність фактично, але не оформила належним чином, та визнати Договір дарування від 12.12.1998 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсним, і визнати право власності за ОСОБА_1 на частку у розмірі 77/400 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_4. Визнати шляхом виділу частки в натурі, належну ОСОБА_2 ? частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у складі: літ. 1-1 (сіни) загальною площею 7,4 кв.м.; літ. 1-2 (кухня) загальною площею 5,7 кв.м.; літ. 1-3 (житлова) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 1-4 (житлова) загальною площею 13,9 кв.м.; літ. 1-5 (житлова) загальною площею 14,2 кв.м.; літ. 1-6 (житлова) загальною площею 15,1 кв.м. Загальною площею 69,4 кв.м. Надвірними будівлями: літ. Е (вбиральня) загальною площею 1,7 кв.м.; літ. В (сарай) загальною площею 22,3 кв.м.; літ. Г (душ) загальною площею 1 кв.м. Визнати шляхом виділу частки в натурі, належну ОСОБА_1 частку в розмірі ? частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у складі: літ. а (тамбур) загальною площею 3,9 кв.м.; літ. 2-1 (сіни) загальною площею 7,2 кв.м.; літ. 2-2 (кухня) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 2-3 (житлова) загальною площею 8,8 кв.м.; літ. 2-4 (житлова) загальною площею 8,7 кв.м.; літ. 2-5 (житлова) загальною площею 23,2 кв.м. Загальною площею 64,9 кв.м. Надвірними будівлями: літ. Б 9 (гараж) загальною площею 16,0 кв.м.; літ. Ж (вбиральня) загальною площею 1,1 кв.м.; літ. 3 (сарай) загальною площею 16,7 кв.м.

Посилається не те, що є власницею частки в розмірі 308/400, а фактично ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договорів дарування від 28.10.1998 р. та 12.12.1998 р. Другою власницею частки в розмірі 92/400, а фактично ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є відповідач по справі ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 20.04.2016 р. Згідно фактичного та технічного стану житловий будинок на протязі всього часу розподілений на дві частини. В кожну з яких є окремі входи. Частини житлового будинку, а саме 308/400 та 92/400, які належать сторонам як власникам, не відповідають дійсності. Частка позивача складається з частини у розмірі 231/400 та 77/400. Частку в розмірі 231/400 позивачу подарувала її мати ОСОБА_5. Цю частину її мати придбала у ОСОБА_6, який в свою чергу придбав її у ОСОБА_3, яку вона оформила як спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7, будучи його єдиною спадкоємицею. Дана частка в розмірі 231/400 належала ОСОБА_7 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 1962 року, справа №2-326/1962. Коли її мати оформлювала договір дарування на неї, виявилось, що частина майнових прав залишилась не оформленою належним чином. Так, частка в розмірі 77/400 продовжувала належати ОСОБА_3 Вчинюючи договір купівлі-продажу, належної їй частини будинку, ОСОБА_3 вважала, що відчужує половину будинку, гроші від ОСОБА_6 фактично отримала за половину будинку, проте фактично відчужила лише 231/400 частин, а 77/400 залишились за нею. Для уникнення плутанини ОСОБА_3 частку в розмірі 77/400 подарувала позивачці. Ця частина в розмірі 77/400 належала ОСОБА_3 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.04.1962 року, справа № 2-236/1962, після смерті її матері - ОСОБА_8, яку вона прийняла у власність фактично, але не оформила належним чином. ОСОБА_3 подарувала їй 77/400 частини на підставі письмового договору дарування майнових прав, проте, договір дарування не було зареєстровано. На даний час між сторонами склався порядок користування житловим будинком, будинок розподілений технічно та фактично, а саме: ? частини житлового будинку: літ. 1-1 (сіни) загальною площею 7,4 кв.м.; літ. 1-2 (кухня) загальною площею 5,7 кв.м.; літ. 1-3 (житлова) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 1-4 (житлова) загальною площею 13,9 кв.м.; літ. 1-5 (житлова) загальною площею 14,2 кв.м.; літ. 1-6 (житлова) загальною площею 15,1 кв.м. Загальною площею 69,4 кв.м. Надвірними будівлями: літ. Е (вбиральня) загальною площею 1,7 кв.м.; літ. В (сарай) загальною площею 22,3 кв.м.; літ. Г (душ) загальною площею 1 кв.м. належать ОСОБА_2; а інша ? частина літ. а (тамбур) загальною площею 3,9 кв.м.; літ. 2-1 (сіни) загальною площею 7,2 кв.м.; літ. 2-2 (кухня) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 2-3 (житлова) загальною площею 8,8 кв.м.; літ. 2-4 (житлова) загальною площею 8,7 кв.м.; літ. 2-5 (житлова) загальною площею 23,2 кв.м. Загальною площею 64,9 кв.м. Надвірними будівлями: літ. Б 9 (гараж) загальною площею 16,0 кв.м.; літ. Ж (вбиральня) загальною площею 1,1 кв.м.; літ. 3 (сарай) загальною площею 16,7 кв.м. належать ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, позов просила задовольнити.

Представник третьої особи Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої заяви, справу просили розглянути за відсутності представника та ухвалити рішення згідно чинного законодавства, яке не буде порушувати права третіх осіб.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами в обґрунтування вимог, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 28.10.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Полікашиним Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 2617, зареєстрованого ДКП ХМБТІ №1 16.11.1998 р. за № 1518, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1, дочка, прийняла в дар 231/400 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2. На земельній ділянці розміром 605 кв.м. розташований житловий будинок літ. «А-1» дерев'яний, обкладений цеглою, житловою площею 97,0 кв.м. При цьому житловому будинку є такі надвірні будівлі: 2 сараї літ. «В», «З», льох «Д», 2 вбиральні літ. «Е», «Ж», душ «Г», гараж «Б», смотрова яма «б», огорожі №1-5.

Рішенням народного суду Київського району м. Харкова від 23.04.1962 року за № 2-236/1962 визнано за ОСОБА_7 право власності на 131/400 частин домоволодіння по АДРЕСА_3 у зв'язку з чим, враховуючи, що йому раніше належала ? даного домоволодіння, вказати, що належна йому частка домоволодіння становить 231/400, а також вказати, що спадкова маса, відкрита після смерті ОСОБА_4 складає 77/400 часток, а неоформлена частина домоволодіння співвласників складає 92/400.

В описовій частині вказаного рішення зазначено, що в листопаді 1961 року дружина позивача ОСОБА_4 померла, він, а також його донька ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями після її смерті. Частка спадкоємця, який повинен оформити свої права на частку, що залишилась після смерті ОСОБА_4 складає 77/400.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що батьком записано - ОСОБА_11, матір'ю - ОСОБА_12.

З копії справи на домоволодіння АДРЕСА_4 станом на 12.12.1973 року вбачається, що користувачами записано ОСОБА_3, ОСОБА_13

В судовому засідання свідок ОСОБА_14 дав свідчення про те, проживає в АДРЕСА_5. ОСОБА_3 (в дівоцтві - ОСОБА_3 постійно проживала в домоволодіння по АДРЕСА_3 в м. Харкові. Спочатку разом з батьком, після смерті батька - сама. В іншій частині домоволодіння проживав ОСОБА_13 разом зі своє сім'єю. ОСОБА_3 продала належну їй частину домоволодіння ОСОБА_6, після чого переїхала до м. Зміїв.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав свідчення про те, що проживає в АДРЕСА_6 проживала ОСОБА_3 (в дівоцтві - ОСОБА_3) з батьком та чоловіком постійно. В іншій частині домоволодіння проживала сім'я ОСОБА_13. ОСОБА_3 свою частину домоволодіння продала цигану ОСОБА_6, після чого домоволодіння придбала ОСОБА_1

Відповідно до роз'яснень, що містяться в листі ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 25555495 вбачається, що власником 231/400 часток житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, загальною площею 134,3 кв.м., житловою площею 97 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_1; власником 77/400 часток житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, загальною площею 134,3 кв.м., житловою площею 97 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_4

Відповідно до ст. 418 ЦК УСРР 1922 року спадкоємцями за законом є діти (в тому числі усиновлені), дружина та непрацездатні батьки померлого, а також інші непрацездатні, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Приписами ст. 429 ЦК УСРР 1922 року встановлено, що якщо спадкоємець, присутній в місці відкриття спадщини, на протязі трьох місяців з дня її відкриття не заявить належному нотаріальному органу про відмовлення від спадщини, він вважається таким, що прийняв її.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідно до законодавства, що діяло на момент відкриття спадщини, ОСОБА_3 прийняла спадщину після своєї померлої матері ОСОБА_4, а саме 77/400 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно договору дарування майнових прав від 12.12.1998 року, укладеного в простій письмовій формі ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_16 на підставі доручення, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Полікашиним Ю.В. 11.12.1998 р. за р.№2974, безоплатно передала ОСОБА_1 майнові права на 77/400 частин будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Приписами п. 5 договору сторони обумовили, що обдарований набуває права власності на предмет дарування після підписання договору.

Частинами 1, 2 ст. 243 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Частиною 1 ст. 244 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Судом встановлено, що фактично 77/400 частин житлового фактично передані та знаходяться в користуванні позивача, у зв'язку з чим вбачаються підстави для визнання договору дарування майнових прав від 12.12.1998 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсним.

Як вбачається з копії технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_8, від 11.07.1995 року, власником 231/400 часток було записано ОСОБА_3, після якої - ОСОБА_6.

З копії технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_8, від 12.09.1998 року, вбачається, що власником 231/400 часток було записано ОСОБА_6, після якого - ОСОБА_5, а після неї власником 231/400 часток записано ОСОБА_1.

Відповідно до вказаного технічного паспорту житловий будинок літ. «А-1» складається з кв. № 1: літ. 1-1 (сіни) загальною площею 7,4 кв.м.; літ. 1-2 (кухня) загальною площею 5,7 кв.м.; літ. 1-3 (житлова) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 1-4 (житлова) загальною площею 13,9 кв.м.; літ. 1-5 (житлова) загальною площею 14,2 кв.м.; літ. 1-6 (житлова) загальною площею 15,1 кв.м.; кв. № 2: літ. а (тамбур) загальною площею 3,9 кв.м.; літ. 2-1 (сіни) загальною площею 7,2 кв.м.; літ. 2-2 (кухня) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 2-3 (житлова) загальною площею 8,8 кв.м.; літ. 2-4 (житлова) загальною площею 8,7 кв.м.; літ. 2-5 (житлова) загальною площею 23,2 кв.м.

В матеріалах справи наявний договір дарування частини житлового будинку від 20.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Молодчою Г.М., зареєстрований в реєстрі за № 1197, відповідно до якого ОСОБА_18 безоплатно передала у власність, а ОСОБА_2 безоплатно прийняла у власність (в дар) 92/400 будинку з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_9 На земельній ділянці площею 605 кв.м. розташований житловий будинок з прибудовами літ. А-1, дерево, скло, цеглою, загальною площею 134,3 кв.м., житловою площею 97,0 кв.м., та надвірні будівлі та споруди: гараж - літ. Б, шл. блок, сарай - літ. В, шл. блок, душ - літ. Г, дерево, льох - літ. Д, цегла, вбиральня - літ. Е, Ж, шл. блок, сарай - літ. З, шл. блок, огорожа № 1, 3, 4, 5.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 68086511 від 14.09.2016 року вбачається, що власником 92/400 часток житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, загальною площею 134,3 кв.м., житловою площею 97 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_2

Частиною 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Судом встановлено, що між співвласниками склався порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами, будинок розподілений технічно та фактично.

Частиною 1 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Приписами ч. 3 ст. 364 ЦК України передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 піддягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 418,429 ЦК УСРР 1922, ст.ст. 47, 243, 244 ЦК УРСР 1963, ст.ст. 15, 16, 334, 364 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада - задовольнити.

Встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_3 у розмірі 77/400 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, після смерті її матері ОСОБА_4, яку вона прийняла у власність фактично, але не оформила належним чином та визнати Договір дарування від 12.12.1998 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсним, і визнати право власності за ОСОБА_1 на частку у розмірі 77/400 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_4.

Визнати шляхом виділу частки в натурі, належну ОСОБА_2 ? частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у складі: літ. 1-1 (сіни) загальною площею 7,4 кв.м.; літ. 1-2 (кухня) загальною площею 5,7 кв.м.; літ. 1-3 (житлова) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 1-4 (житлова) загальною площею 13,9 кв.м.; літ. 1-5 (житлова) загальною площею 14,2 кв.м.; літ. 1-6 (житлова) загальною площею 15,1 кв.м. Загальною площею 69,4 кв.м. Надвірними будівлями: літ. Е (вбиральня) загальною площею 1,7 кв.м.; літ. В (сарай) загальною площею 22,3 кв.м.; літ. Г (душ) загальною площею 1 кв.м.

Визнати шляхом виділу частки в натурі, належну ОСОБА_1 частку в розмірі ? частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у складі: літ. а (тамбур) загальною площею 3,9 кв.м.; літ. 2-1 (сіни) загальною площею 7,2 кв.м.; літ. 2-2 (кухня) загальною площею 13,1 кв.м.; літ. 2-3 (житлова) загальною площею 8,8 кв.м.; літ. 2-4 (житлова) загальною площею 8,7 кв.м.; літ. 2-5 (житлова) загальною площею 23,2 кв.м. Загальною площею 64,9 кв.м. Надвірними будівлями: літ. Б 9 (гараж) загальною площею 16,0 кв.м.; літ. Ж (вбиральня) загальною площею 1,1 кв.м.; літ. 3 (сарай) загальною площею 16,7 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 400,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Ніколаєнко