Справа №4-14/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді: Іванової Л.А.
при секретарі: Кісельовій С.С.
за участю прокурора: Олійника І.М.
та адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді скаргу ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи від 31 жовтня 2008 року, винесену заступником начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Кіровоградській області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову заступника начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 31 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи, яка винесена відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, зазначаючи, що постанова про порушення кримінальної справи відносно нього винесена без законних приводів та підстав для її порушення, в звязку з чим постанова підлягає скасуванню, а також підлягає скасуванню і постанова про накладення арешту на майно від 03 листопада 2008 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що приводів та підстав, передбачених ст.94 КК України, для порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України не було, оскільки при порушенні кримінальної справи не взято до уваги той факт, що він став директором ТОВ „Каштан-Торг” з 01.07.2007 року, в той час як в період з 21 березня 2006 року по 01 липня 2007 року директором вказаного товариства була ОСОБА_5, яка в липні 2006 року склала, підписала та надала контрагенту податкові накладні, якими оформила та підтвердила реалізацію продукції, при цьому розрахунки за придбану продукцію контрагентом здійснено в безготівковій формі, в подальшому ТОВ “Каштан-торг” отримало на розрахунковий рахунок кошти згідно з платіжними дорученнями № 409 від 30.08.2006р. та № 256 від 26.08.2006р., тобто суму податкового зобовязання з ПДВ до податкової декларації було не включено саме директором ОСОБА_5, а не скаржником ОСОБА_3, який ніякого відношення як директор з 01.07.2007 року та як засновник з 30.11.2006 року до вказаного договору та подання декларації з ПДВ та податку на прибуток не має та й не міг мати, оскільки зазначені вище події мали місце до того, як він став засновником та директором ТОВ „Каштан-торг”.
Крім того, ОСОБА_3 вважає, що слідчий в постанові безпідставно, надумано та необгрунтовано посилається як на ознаку злочину на те, що ОСОБА_3, будучи обізнаним про незаконну діяльність ТОВ „Каштан-торг”, направлену на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, в поданій до ДПІ у м. Кіровограді податковій декларації з податку на прибуток за 2006 рік, яка складається наростаючим підсумком, з метою прикриття незаконної діяльності, не забезпечив приведення у відповідність задекларованих обсягів продажу до фактичних та належних до сплати податків, оскільки він не мав права та не був зобовязаний вчиняти вказані в постанові дії, з тих підстав, що він став директором товариства „Каштан-торг” 01.07.2007 року, в той час як згідно з вимогами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року, останній строк подання декларації з податку на прибуток за 2006 рік, закінчився 09.02.2007 року.
На думку скаржника ОСОБА_3, засновник товариства взагалі не має права та не зобовязаний здійснювати складання, підписання, подання до податкового органу податкових декларацій чи перевірку достовірності відображених в ній відомостей, в звязку з чим вказані в оскаржуваній постанові обставини, які на думку слідчого є підставами для порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України не грунтуються на нормах чинного законодавства, фактичних обставинах, оскільки він, як засновник товариства, не мав права та не зобовязаний був їх вчиняти.
Крім того, вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.205 КК України, оскільки однією з ознак вказаного злочину, передбаченого зазначеною статтею є придбання юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності або видів діяльності, щодо яких є заборона, разом з тим в постанові про порушення кримінальної справи такі ознаки відсутні, як відсутні і дані щодо повторності чи заподіяння великої матеріальної шкоди державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним установам чи громадянам.
З огляду на викладене вище, ОСОБА_3 вважає, що при винесенні відносно нього постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбачееного ч.2 ст.205 КК України, у слідчого були відсутні приводи та підстави для порушення кримінальної справи, передбачені ст.ст.94, 98 КПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та в його інтересах адвокат ОСОБА_1 04 лютого 2009 року, а в подальшому 05.03 2009 року адвокат ОСОБА_2 скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, що в ній зазначені, при цьому просили скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 31 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, відмовивиши в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України, а також скасувати постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_3 від 03 листопада 2008 року.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти скасування постанови про порушення кримінальної справи, зазначивши, що на момент порушення кримінальної справи було достатньо приводів і підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України, при цьому зазначив, що всі доводи, викладені в скарзі, стосуються перевірки тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Перевіривши доводи, викладені в скарзі ОСОБА_3, заслухавши 04.02.2009 року пояснення ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, заслухавши 05.03.2009 року додаткові пояснення з приводу обставин, викладених в скарзі адвоката ОСОБА_2, щодо незаконності винесення слідчим постанови про порушення кримінальної справи, в звязку з чим вона підлягає скасуванню, заслухавши думку прокурора щодо правомірності порушення кримінальної справи та наявності законних приводів і підстав для її порушення, слідчого, в провадженні якого знаходиться справа, перевіривши представлені органом досудового слідства матеріали кримінальної справи №11-1125, які стали приводом та підставами для порушення 31 жовтня 2008 року кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, а постанова про порушення кримінальної справи від 31 жовтня 2008 року, винесена заступником начальника відділення розслудування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, - не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст.98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Стаття 94 КПК України надає перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також чітко вказує на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2008 року заступником начальника відділення розслудування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4 за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи №11-1125 відносно ОСОБА_3 винесена постанова про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, яка в подальшому постановою заступника начальника відділення розслідування кримінальних справ СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4, була обєднана в одне провадження з кримінальною справою, яка порушена відносно директора ТОВ „Каштан-торг” ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, з присвоєнням обєднаній кримінальній справі єдиного номера №11-1125.
Відповідно до вказаної постанови про порушення кримінальної справи від 31 жовтня 2008 року, 28 листопада 2006 року відносно службових осіб ТОВ „Каштан-торг” , яке було зареєстровано рішенням реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 21 березня 2006 року та 22 березня 2006 року взято на податковий облік ДПІ у м. Кіровограді за №8110 як платник податку на додану вартість, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, з тих підстав, що у листопаді 2006 року сектором по взаємодії з правоохоронними органами відділу КПР ДПІ у м. Кіровограді на підставі отриманих від Кіровоградського ВПМ УПМ ДПА в Кіровоградській області аналітичних матеріалів, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ “Каштан-торг” за період з 01.07.2006 року по 30.07.2006 року.
За результатами перевірки було встановлено, що між підприємством ТОВ „Каштан-торг” та ТОВ „Конус” м.Дніпродзержинськ укладено договір поставки №123 від 30.06.2006 року на загальну суму 170000000 грн. на відвантаження останньому аглоруди гематитової.
На виконання зазначеного договору директор ТОВ “Каштан-торг” ОСОБА_5, яка була призначена рішенням засновників з 21 березня 2006 року, з правом першого підпису фінансово-платіжних документів, в липні 2006р. склала, підписала та надала підприємству-покупцю ТОВ „Конус” податкові накладні, якими оформила та підтвердила реалізацію продукції на загальну суму 5 672269 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 945378 грн. 32 коп., при чому розрахунки за відвантажені товарно-матеріальні цінності проведені в безготівковій формі шляхом отримання на розрахунковий рахунок ТОВ „Каштан-торг” коштів, згідно з платіжними дорученнями, при цьому обсяги відвантаженої продукції ТОВ „Конус” необхідно було відобразити в податковій декларації з ПДВ за липень, 2006 року.
Разом з тим, службовими особами ТОВ „Каштан-торг”, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, подано до ДПІ у м. Кіровограді податкову декларацію з податку на додану вартість за липень, 2006 року згідно з якою податкове зобовязання по рядку 9 колонка „Б” вказано в сумі 1 0014 грн. 00 коп. замість належних до відображення з врахуванням проведеної реалізації ТОВ „Конус” податкових зобовязань в розмірі 955392 грн. 32 коп., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету за липень, 2006 року податку на додану вартість в сумі 945378 грн. 32 коп., що є особливо великим розміром.
Крім того, в постанові також зазначено, що 30 листопада 2006 року з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ „Каштан-торг”, яка полягала в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, не маючи на меті особисто здійснювати господарську діяльність на підприємстві „Каштан-торг”, частку в статутному фонді ТОВ „Каштан-торг” придбав ОСОБА_3, який, являючись засновником ТОВ „Каштан-торг”, будучи обізнаним про незаконну діяльність ТОВ „Каштан-торг”, направлену на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, в поданій до ДПІ в м. Кіровограді податковій декларації з податку на прибуток за 2006 рік, яка складається наростаючим підсумком, ОСОБА_3 з метою прикриття вказаної незаконної діяльності, не забезпечив приведення у відповідність задекларованих обсягів продажу до фактичних та належних з них до сплати податків, при цьому 01 липня 2007 року, продовжуючи являтись засновником ТОВ „Каштан-торг” ОСОБА_3 став директором підприємства з правом першого підпису фінансово-платіжних документів та податкової звітності, який для створення видимості продовження діяльності ТОВ „Каштан-торг” підписував та подавав до ДПІ у м. Кіровограді податкову звітність підприємства з не підтвердженими фактичними обставинами даними.
Як встановлено в судовому засіданні, і підтверджується матеріалами кримінальної справи №11-1125 приводом до порушення кримінальної справи та винесення постанови від 31 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України відповідно до п.5 ч.1 ст.94 КПК України стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину при розслідуванні кримінальної справи №11-1125, яка порушена 21 жовтня 2008 року відносно директора ТОВ „Каштан-торг” ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та наявності в матеріалах кримінальної справи достатніх даних, які вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, про що слідчим заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4 було направлено рапорт від 31 жовтня 2008 року на адресу заступника начальника УПМ начальнику СВ ПМ ДПА в Кіровоградській області ОСОБА_6, який був зареєстрований у Книзі обліку інформації про злочини ВПМ ДПІ у м. Кіровограді 31 жовтня 2008 року за вх.№184. (а.с.2).
Крім того, приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки ТОВ „Каштан-торг”, зокрема, довідка ДПІ у м. Кіровограді №16/123-30/34249147 від 17 листопада 2006 року (а.с.14-21), акт №231/1910 від 12 грудня 2006 року про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток (а.с.22-23).
Відповідно до ч.13 ст.236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить висновку про те, що на час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України слідчим дотримані вимоги ст.ст.94, 98 КПК України, при цьому рішення про порушення кримінальної справи прийнято повноважною особою з дотриманням встановленого законом порядку порушення справи, в постанові про порушення кримінальної справи, з якими суд погоджується, зазначені приводи і підстави до її порушення, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування, на підставі чого суд вважає, що постанова про порушення кримінальної справи від 31 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України не підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_3, подана на зазначену постанову, не підлягає задоволенню.
Крім того, на переконання суду, не підлягає задоволенню і вимога скаржника, а в судовому засіданні адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_3 від 03 листопада 2008 року, оскільки, відповідно до положень ст.236-8 КПК України, розглянувши скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, в залежності від того, чи були при порушенні кримінальної справи додержані вимоги ст.ст.94, 97, 98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанорву про відмову в порушенні справи, при цьому у разі задоволення скарги до компетенції суду на даній стадії судового провадження не входить вирішення питань про скасування постанов про накладення арешту на майно особи, відносно якої порушено кримінальну справу.
Керуючись ст.236-8 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи від 31 жовтня 2008 року, винесену заступником начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в Кіровоградській області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.205 КК України, - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя: підпис Л.А. Іванова
Згідно з оригіналом:
Суддя
Ленінського районного
суду м. Кіровограда Л.А. Іванова
Судове рішення № 6286959, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 05.03.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4-14/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: