Ухвала суду № 62867970, 07.11.2016, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2300/16-ц

Провадження 2-сз/480/15/16

УХВАЛА

07 листопада 2016 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., за участю секретаря Біди В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за позовною заявою ОСОБА_1 до Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

23.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області із позовною заявою до Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26.09.2016 позовну заяву ОСОБА_1 до Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини повернуто позивачу.

25.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про повернення судового збору в розмірі 551 грн. 20, сплаченого за квитанцією № 124, у зв'язку із поверненням позовної заяви позивачу.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Частиною 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2016 за квитанцією № 124 ОСОБА_1 сплатил судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп. на рахунок: ГУ ДКСУ у Житомирській області, отримувач УК в Андрушів. рн/ Андрушів. р-н/22030101, код отримувача 37260205, банк отримувача 811039, призначення *;101; НОМЕР_1; Судовий збір за позовом ОСОБА_1. Андрушівський рай.суд. Житомирської області.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір (далі - Закон) від сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

У пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 роз'яснено, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Сплачена сума судового збору повертається не лише в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, а й у разі відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір").

При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Законом № 3674-VI не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви було додано квитанцію № 124 від 16.09.2016. Відповідно до квитанції № 124 позивачем сплачено кошти судового збору за реквізитами: ГУ ДКСУ у Житомирській області, отримувач УК в Андрушів. рн/ Андрушів. р-н/22030101, код отримувача 37260205, банк отримувача 811039, призначення *;101; НОМЕР_1; Судовий збір за позовом ОСОБА_1. Андрушівський рай.суд. Житомирської області, що не є реквізитами для сплати судового збору за подання до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовної заяви.

Згідно з довідкою, виданою Миколаївським районним судом Миколаївської області, судовий збір за квитанцією № 124 від 16 вересня 2016 року по цивільній справі № 480/2300/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, на рахунок суду не надходив, у зв'язку зі сплатою судового збору на неналежний Миколаївському районному суду Миколаївської області розрахунковий рахунок.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 при поданні позовної заяви до суду сплатив судовий збір не на рахунок Миколаївського районного суду Миколаївської області, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про повернення судового збору є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 79, ст. 209, ч. 1 ст. 210 ЦПК України, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за позовною заявою ОСОБА_1 до Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2

07.11.2016