Постанова № 6286791, 25.03.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа №2а-285/09

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пелеп Ю.К.

при секретарі Григор’євій С.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Красноармійськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірах, встановлених законом, та про стягнення недоотриманих сум за 2008 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірах, встановлених законом, та про стягнення недоотриманих сум за 2008 рік. В обґрунтування позову позивач вказав, що має статус інваліда війни 2 групи.

Згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має пільги на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком в 2008 році складав з 01.04.2008 року – 481 гривень, а отже, відповідач зобов’язаний був виплатити разову грошову допомогу за 2008 рік в такому розмірі: інвалідам війни 2 групи в 2008 році – 481 гривень х 8 = 3848 гривень, а фактично виплата проводилася в 2008 році у розмірі 400 гривень. Борг за 2008 рік складає 3448 гривень.

У зв’язку з цим він звертався до відповідача з проханням виплатити йому щорічну разову допомогу в розмірах, встановлених законом, але йому було відмовлено. Тому позивач просить визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради у виплаті йому щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірах, встановлених законом, і стягнути з відповідача на його користь заборгованість по недоотриманій грошовій допомозі до 5 травня за 2008 рік в сумі 3448 гривень.

У судовому засіданні позивач доводи позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнала, посилаючись на ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якої інвалідам війни та прирівняним до них особам передбачена щорічна до 5 травня грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи – 10 мінімальних пенсій за віком; інвалідам 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком, інвалідам 3 групи – 7 мінімальних пенсій за віком. З урахуванням того факту, що позивач є інвалідом 2 групи виплата зазначеної допомоги проводилася у розмірі відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, а саме: у 2008 році – 400 гривень, які позивачу були виплачені.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 згідно даних посвідчення серії Б №178681 визнаний інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.9).

Згідно довідки, відповідач виплатив позивачу щорічну разову допомогу за 2008 рік у квітні в сумі 400 гривень (а.с.4).

На звернення позивача до відповідача із заявою, відповідач повідомив, що виплату проводив згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» (а.с.4).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-12.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам першої групи – десять мінімальних пенсій за віком, другої групи – вісім мінімальних пенсій за віком, третьої групи – сім мінімальних пенсій за віком.

Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до ст.17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Між тим, розмір мінімальної пенсії згідно з Постановами Кабінету Міністрів України у період, за який заявлені вимоги про стягнення грошової допомоги, становив відповідно 481 гривень.

Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин, разова допомога позивачу має бути виплачена в розмірі, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд визнає виплату спірної грошової допомоги за 2008 рік у розмірі 400 гривень неправомірною з огляду на наступне.

Ст.20 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України» встановлює виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році – 400 гривень, що не відповідає вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 400 гривень, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», є такою, що порушує норми спеціального закону.

Враховуючи положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2008 року складав 481 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, який повинен бути виплачений позивачеві, складає: 481 гривень х 8 = 3848 гривень.

Замість передбачених за Законом №3551-12 восьми мінімальних пенсій за віком, а саме, 3848 гривень, позивачу виплачено тільки 400 гривень, тобто недосплачена сума допомоги за 2008 рік складає 3848 гривень – 400 гривень = 3448 гривень.

Так, відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя» - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України, так і закону.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни за 2008 рік в сумі 3448 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст.88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», керуючись ст.ст.11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області з р/р 35214011001530 КЕКВ 1341 в ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016 ЗКПО 25953161 КПК 2501150 за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заборгованість з недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік в сумі 3448 (три тисячі чотириста сорок вісім) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя