Постанова № 62866976, 17.11.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року № 813/923/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Сатурчак Н.С.

відповідача - Голуб Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 начальника служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації до Мостиської районної державної адміністрації, першого заступника Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати на час дії дисциплінарного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Мостиської районної державної адміністрації, першого заступника Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни № 31/01-05 від 17.02.2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1", яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення етики поведінки державного службовця;

- провести перерахунок заробітної плати на час дії дисциплінарного стягнення.

з урахуванням доповнень до позовної заяви:

14 липня 2016 року позивачем на адресу суду подано доповнення позовної заяви (вх. № 18298) згідно якої просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни № 53/01-05 від 15.03.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді догани за невиконання службових обов'язків;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 14.07.2016 року задоволено заяву позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Сакалоша Володимира Михайловича.

У відповідності до ч. 3 ст. 15-1 КАС України та Розпорядження №124-Р від 14.06.2016 року "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи визначено суддю Кухар Н.А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням першого заступника голови Мостиської райдержадміністрації Голуб Н.І., № 31/01-05 від 17.02.2016 року на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення етики поведінки державного службовця. На переконання позивача, згадане розпорядження є необґрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки 17.02.2016 року позивач перебувала на відпочинку за чергування у приймальній райдержадміністрації. Вказує, що керівництвом не було взято до уваги доповідну записку як керівника від 08.02.2016 року № 01-33/93. З метою захисту своїх прав у зв'язку з перевищенням повноважень керівником апарату райдержадміністрації Н.Сатурчак, позивач звернулася в Мостиське відділення поліції Яворівського відділення поліції Львівської області про розгляд повідомлення від 16.02.2016 року № 1198/55/01/05-16. Зазначає, що без проведення службового розслідування позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зазначила, що передумовою незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності на думку позивача, є довготривалі суперечливі правовідносини, як керівника окремого структурного підрозділу із керівництвом Мостиської районної державної адміністрації.

В заяві про доповнення до позовної заяви зазначає, що розпорядженням першого заступника голови Мостиської райдержадміністрації Голуб Н.І., № 53/01-05 від 15.03.2016 року на позивача повторно було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання службових обов'язків на підставі службової записки ОСОБА_5, від 03.03.2016 року, акту комісії про відмову позивача від надання пояснення від 04.03.2016 року, пояснення ОСОБА_6 від 10.03.2016 року, пояснення ОСОБА_7 від 11.03.2016 року, пояснення ОСОБА_8 від 11.03.2016 року, пояснення ОСОБА_9 від 12.03.2016 року. Вказує на те, що розпорядження є незаконним і необґрунтованим, оскільки у розпорядженні відсутній опис порушення службових обов'язків та саме в чому це проявлялося. Відсутнє обґрунтування розпорядження, а отже на думку позивача є необґрунтованим.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням доповнень до позовної заяви підтримали повністю, просять позовні вимоги задоволити повністю.

Позиція відповідачів викладена у письмових запереченнях від 19.04.2016 року та обґрунтовується тим, що 08.02.2016 року на ім'я першого заступника голови Мостиської райдержадміністрації Н.Голуб, надійшла службова записка від головного спеціаліста - бухгалтера служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації ОСОБА_10. У службовій записці йшлося про те, що з 03.02.2016 року та упродовж трьох днів начальник служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації ОСОБА_1, вчиняла скандали на роботі, принижувала гідність ОСОБА_10, висуваючи незрозумілі звинувачення стосовно питань, які не відносяться до компетенції головного спеціаліста - бухгалтера служби. Вказують, що позивач зачіпає й особисте життя свого підлеглого, принижуючи її близьких та рідних. Ці скандали призвели до погіршення стану здоровя у зв'язку з чим ОСОБА_10, звернулася у приймальне відділення Мостиської КЦРЛ. Факт порушення етики поведінки державного службовця ОСОБА_1, підтверджено поясненнями всіх присутніх в цей час на роботі працівників служби. До застосування дисциплінарного стягнення керівництвом адміністрації вимагалось надання ОСОБА_1, письмового пояснення, проте остання відмовилася надати пояснення, про що складено акт від 09.02.2016 року. Вказують, на те, що відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою КМ України від 13.06.2000 року № 950, проведення службового розслідування є правом керівника, а не його обов'язком. Службове розслідування може проводитися на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних на її думку звинувачень або підозри. Такої вимоги від позивача до керівництва не надходило.

У письмових запереченнях від 27.07.2016 року № 02-36/1856 відповідачі вказують на те, що із службової записки ОСОБА_10, від 08.02.2016 року та пояснень працівників служби у справах дітей ОСОБА_9, та ОСОБА_8, від 08.02.2016 року, начальник служби звинувачувала головного спеціаліста - бухгалтера у перевищенні службою ліміту на допомогу і подарунки у 2015 році. Вказують, на те, що 17.02.2016 року начальник служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації фактично перебувала на роботі і виконувала свої посадові обов'язки. Підтвердженням цього є заява ОСОБА_1 від 12.03.2016 року у якій просить надати вихідний день, знову таки за чергування 06.02.2016 року та копія табеля обліку робочого часу за лютий 2016 року. Крім того, вказують, що позивачу було відомо про проведення семінару щодо роз'яснення Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджуються поясненнями ОСОБА_6, від 10.03.2016 року, ОСОБА_7, від 11.03.2016 року, ОСОБА_8, від 11.03.2016 року, ОСОБА_9 від 12.03.2016 року.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни № 31/01-05 від 17.02.2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1", яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення етики поведінки державного службовця, слід зазначити наступне.

Службовою запискою від 08.02.2016 року головний спеціаліст - бухгалтер служби у справах дітей ОСОБА_10, повідомила першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Н.І., що начальник служби порушує етику державного службовця та принижує бухгалтера як працівника. (Т1, а.с. 49). Вказана службова записка вмотивована наступним. «З середини 03 лютого 2016 року та упродовж трьох днів на підвищених тонах, начальник служби кричала, принижувала мою гідність, висуваючи незрозумілі звинувачення щодо взяття новорічних подарунків від профспілки, працівниками які знаходяться у декретній відпустці. Начальник звинувачувала мене що служба у 2015 році перебрала ліміт на допомогу та подарунки. Про встановлення ліміту мені нічого не відомо. У четвер 4 лютого я попросила голову профспілки ОСОБА_11 піднятись у кабінет 56 для вияснення ситуації. Під час з'ясування ситуації начальник також криком почала з'ясовувати ситуацію. У п'ятниця 5 лютого кілька хвилин по дев'ятій начальник служби ввірвалася у кабінет 56 та на підвищених тонах почала звинувачувати мене безпідставно, що замість того, щоб підраховувати кількість перерахованих грошей у профспілці я з'ясовую ситуацію з головою профспілки. Безпідставно принижувала мою гідність, сказавши що я ніякий бухгалтер, вела себе неадекватно. Скандали, які продовжувались протягом трьох днів негативно відобразились на моєму здоров'ї У кабінеті мені стало погано, запаморочилось у голові, після заміру тиску у кабінеті становив 170/120 я попросила ОСОБА_9 провести мене до швидкої. На швидкій була надана перша допомога, про що додано копію чеків та довідку з приймального покою.».

На доповідній записці було проставлено візу першим заступником голови Мостиської районної державної адміністрації з відміткою ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 надати пояснення до 09.02.2016 року 17 години, Н.Сатурчак забезпечити розгляд та доповісти.

08.02.2016 року на ім'я першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації надійшла доповідна записка начальника служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_1. (Т1, а.с 59). Дана доповідна записка була мотивована наступним: «Ставлю Вас до відома, що 05.02.2016 року о 9:20 год., головному спеціалісту - бухгалтеру служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_10 було поставлено доручення надати інформацію по сплаті за 2015 рік профспілкових коштів службою у справах дітей райдержадміністрації. Головний спеціаліст - бухгалтер служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_10 натомість відповіла: «Ви вже зранку починаєте». Я піду зараз на швидку і все зафіксую. Що і зробила». Ближче 11:00 год., я була запрошена ОСОБА_13 до керівника апарату Сатурчак Н.С., де чоловік ОСОБА_10 мене безпідставно ображав, кричав та погрожував. Звинувачуючи, що я тероризую працівників служби, зокрема і його жінку. 05.02.2016 року після його візиту ближче до обіду у мене піднявся тиск, так як я 27.01.2016 року вийшла на роботу після лікарняного і ще проходжу курс лікування . Я змушена була через обідню перерву звернутись до лікарів «швидкої допомоги», про що зафіксовано у журналі звернень. Якщо надалі наді мною буде вчинятись тиск, як минулого року, я змушена буду звертатися знову за захистом своїх прав у суд. Прошу Вас звернути увагу і дати повноцінно виконувати обов'язки, які наділені мені державою.»

На доповідній записці було проставлено візу першим заступником голови Мостиської районної державної адміністрації з відміткою Н.Сатурчак, ОСОБА_10 надати пояснення до 09.02.2016 року.

Керівником апарату Сатурчак Н.С., головним спеціалістом сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей. ОСОБА_9, спеціалістом 1категорії відділу з питань профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації ОСОБА_6, завідувач сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації ОСОБА_8, 08.02.2016 року на ім'я першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Н.І., складені пояснення (Т1, а.с.,51-53, 60-62), в яких зазначалось про прояви неповаги до співробітників та неетичну поведінку ОСОБА_1

Розпорядженням Першого заступника голови районної державної адміністрації Н.І. Голуб від 17.02.2016 року № 3-1/01-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1», керуючись статтями 5, 14 Закону України «Про державну службу, статями 147- 149 Кодексу законів про працю України, п.2.4 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 року № 214, за порушення етики поведінки державного службовця оголошено догану начальнику служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_1. (Т1, а.с. 46).

У зв'язку з відмовою позивача від ознайомлення з розпорядженням було складено відповідний акт від 17.02.2016 року.

Позивач, вважаючи, що дане розпорядження прийнято безпідставно, без урахування всіх обставин справи, зокрема, без проведення службового розслідування, звернувся за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, із змінами і доповненнями (далі також - Закон №3723-XII) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Статтею 1 Закону №3723-XII визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Державна служба, відповідно до статті 3 Закону №3723-XII ґрунтується на таких основних принципах, крім іншого, персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни.

Щодо етики поведінки державного службовця статтею 5 Закону №3723-XII встановлено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Пунктом 2.4 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених Наказом Головного управління державної служби України 04.08.2010 №214, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2010 р. за №1089/18384, із змінами і доповненнями (далі також - Правила поведінки) (в редакції чинній на момент виникнення сіпрних правовідносин) передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватися високої культури спілкування, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, інших осіб, з якими у нього виникають відносини під час виконання своїх посадових обов'язків. Державний службовець зобов'язаний не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно вплинути на його репутацію.

Згідно з пунктом 2.5. Правил поведінки державний службовець має з належною повагою ставитись до прав, обов'язків та законних інтересів громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати використання підвищеної інтонації під час спілкування), не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях та не вчиняти дій, що дискредитують орган державної влади або ганьблять репутацію державного службовця.

Відповідно до ст. 14 Закону №3723-XII дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Статтею 147 Кодексу законів про працю України (даті також - КЗпП України) передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша ст. 147-1 КЗпП України).

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (частина перша ст. 149 КЗпП України).

Судом встановлено, позивач відмовилася надавати письмове пояснення з приводу фактів, викладених у службовій записці головного спеціаліста - бухгалтера служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_10, про що було складено акт від 09.02.2016 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, пояснила, що до неї як до голови профспілкового комітету звернулася ОСОБА_1 з проханням надати їй матеріальну допомогу у зв'язку із перебування на лікуванні. 03.02.2016 року на засіданні профспілкового комітету було вирішено надати ОСОБА_1, матеріальну допомогу в розмірі 500 грн. 04.02.2016 року до неї зателефонувала ОСОБА_10, з проханням зайти до них у службу і прояснити ситуацію щодо використання профспілкових коштів на подарунки, оскільки ОСОБА_1 звинувачує їх у неправильному нарахуванні профспілкових коштів. У зв'язку з скандалом у службі свідок пояснила працівникам та позивачу ситуацію, щодо використання подарунків. Свідок пояснила, що головний бухгалтер відраховує при заробітній платі кошти, а не використовує ці кошти. Використання цих коштів здійснює профспілковий комітет.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, що працює на посаді головного спеціаліста - бухгалтера служби у справах дітей, пояснила, що протягом трьох днів ОСОБА_1 в крикливій формі в кабінеті звинувачувала її у переліміті коштів. Для з'ясування ситуації у службу було викликано голову профспілкового комітету для з'ясування ситуації. Вказала, що не було чіткої вказівки від позивача, щодо перерахування коштів. Зазначила, що конфлікт почався після того, як свідок поросила ОСОБА_1, віддати гроші які їй були позичені в 2012 році. Свідок пояснила, що ОСОБА_1, постійно звинувачувала її у тому, що вона ніякий бухгалтер, і не вміє рахувати гроші, постійно зачіпає її особисте життя принижує її близьких та рідних. Вся ця ситуація відобразилася на здоров'ї свідка, у якої після чого піднявся тиск, крутилась голова внаслідок чого була викликана швидка і надана медична допомога. Вдома свідок повідомила свого чоловіка про всю ситуацію, яка склалася на роботі. Чоловік пішов до керівника апарату і все розказав їй. Службова записка була написана нею 08.02.2016 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, що працює спеціалістом І категорії відділу з питань профілактики бездоглядності та правопорушень Мостиської райдержадміністрації, пояснила що 05.02.2016 року прийшовши на роботу близько 11 год., побачила що ОСОБА_9, вела ОСОБА_10 за руку оскільки останній було погано та вона виглядала блідою. В кабінет влетіла ОСОБА_1 з криками до свідка: «Я тебе виведу, я тобі поясню, я тобі посвідчу». Однак ОСОБА_9, пояснила, що це вона ходила з ОСОБА_10

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, що працює заступником начальника служби - начальник відділу з питань профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, пояснила, що даний конфлікт не почався 04, 05 лютого 2016 року, а виник ще в грудні 2015 року щодо профспілкових коштів. 03 лютого 2016 року ОСОБА_1, зайшовши в кабінет № 56 в підвищеному тоні, розмова яка переходила на крик вказала ОСОБА_10 перерахувати перевищення ліміту профспілкових коштів. Вказала, що вона сказала ОСОБА_10, що це не входить до її компетенції. Також позивач звинувачувала своїх працівників в тому, що вони з'їли подарунки працівників, які перебувають у декреті. Вказала, що голова профспілкового комітету приходила до них у відділ та пояснювала дану ситуацію, щодо використання коштів профспілкою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, яка працює у відділ економіки, пояснила, що ОСОБА_11, запрошувала позивача до себе на розмову. Вказала, що дівчата з відділу позивача перевищили ліміт профспілкових коштів. Не могла чітко вказати, коли до неї прийшла позивачка, а розмова між ними відбулася з приводу ліміту профспілкових коштів. Зазначила, лише те, що керівник має право дати бухгалтеру вказівку, щодо перерахунку коштів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, що працює завідувачем сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації,в судовому засіданні пояснила, що 05 лютого 2016 у кабінет зайшла позивач та з криком до ОСОБА_10, звинувачувала її, що вона не надала інформації про ліміт профспілкових коштів. В ході цих звинувачень позивач згадала також про солодкі подарунки, звинувачуючи при цьому всіх працівників, що вони з'їли цукерки, які були призначені для працівників, які перебувають у декретній відпустці. Свідок зазначила, що ОСОБА_1, кричала до ОСОБА_10 В кабінеті була присутня сварка, скандал, після чого ОСОБА_10, стало погано, а після заміру тиску ОСОБА_9, відвела ОСОБА_10, на приймальний покій медичної служби.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, повідомили, що в кабінет керівника апарата Сатурчак Н.С., було запрошено ОСОБА_1, для ознайомлення з розпорядженням від 17.02.2016 року № 31/01-50 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1». Однак ОСОБА_1, відмовилася від ознайомлення після чого було складено комісією акт про відмову від ознайомлення з розпорядженням. Крім того свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що працювала головним спеціаліст та був випадок коли позивач при ознайомленні з розпорядженням про притягненням до дисциплінарної відповідальності вчиняла крики і була загроза знищення документів. До кабінету ОСОБА_1 запрошувала працівник приймальні.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підтвердили обставини, що викладені у службовій записці від 08.02.2016 року та у поясненнях від 08.02.2016 року, щодо розмови позивача на підвищених тонах з головним спеціалістом - бухгалтером служби у справах дітей ОСОБА_10, в робочий час, в приміщенні робочого кабінету.

Також суд звертає увагу на те, що відносини, які виникли між позивачем та підлеглою ОСОБА_10, а саме з приводу віддавання грошей, які були позичені в 2012 році позивачу, та образи, приниження відносно сім'ї свідка ОСОБА_10, є відносинами приватного характеру, а тому, є несумісними з державною службою і з посадовими обов'язками позивачки. Враховуючи наведене, вказані питання позивач повинна була вирішувати в приватному порядку в поза робочий час, та не допускати їх виникнення в робочий час.

Інші доводи позивачки та її представника щодо протиправності прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження суд вважає необґрунтованими, оскільки не спростовують допущені позивачем порушення етики державного службовця.

Таким чином, відповідачем правомірно оголошено позивачу догану, яка являється найменш суворим заходом стягнення відповідно до статті 147 КЗпП України.

Щодо тверджень позивача про те, що в порушення Постанови КМ України від 13.06.2000 року №950, приймаючи рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідач не провів службове розслідування, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1 Постанови КМ України, від 13.06.2000 № 950 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Зазначене свідчить, що проведення службового розслідування є правом, а не обов'язком, а відтак його непроведення не є свідченням порушення відповідачами порядку прийняття розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 11 Закону №3723-XII державні службовці мають право: вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри. Даний пункт також є зазначений у розділі 3 п. 23 посадової інструкції начальника служби у справах дітей райдержадміністрації, затверджений Головою Мостиської районної державної адміністрації.

Доказів звернення позивача до відповідача з вимогою для проведення службового розслідування не подано такого звернення позивач та його представник суду не надали.

Суд вважає необґрунтованими пояснення позивача про те, що у день накладення дисциплінарного стягнення вона знаходилася у відгулі так як такі спростовані в судовому засіданні письмовими доказами, а саме листами, клопотаннями які були підготовлені за підписом позивача (Т1, а.с. 176-178) та поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які пояснили, що дійсно позивач писала заява на відгул, однак 17.02.2016 року вийшла на роботу та заявою про надання відгулу від 12.03.2016 року. (Т1, а.с. 171)

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржене розпорядження № 31/01-05 від 17.02.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 винесене правомірно, порушення з боку позивачки дійсно мало місце, а відтак, у цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни № 53/01-05 від 15.03.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді догани за невиконання службових обов'язків, слід зазначити наступне.

Розпорядженням Першого заступника голови районної державної адміністрації Н.І. Голуб від 15.03.2016 року № 53/01-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1» за невиконання службових обов'язків, оголошено догану начальнику служби у справах дітей райдержадміністрації ОСОБА_1. (Т1, а.с. 125).

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності була відсутність позивача на семінарі щодо роз'яснення Закону України «Про запобігання корупції» 03.03.2016 року.

З пояснень спеціаліста I категорії відділу з питань профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації ОСОБА_6, заступника начальника служби - начальника відділу з питань профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей ОСОБА_7, головного спеціаліста сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей ОСОБА_9, завідувача сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Мостиської райдержадміністрації ОСОБА_8, від 10.03.2016 року, від 11.03.2016 року, від 12.03.2016 року (Т1, а.с. 163-167), а також наданих в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_9 було повідомлено начальника служби ОСОБА_1, яка в знаходилася в кабінеті економіки про явку на семінар о 10:55 год., тобто за 5 хв., до семінару..

З службової записки начальника відділу організаційно - кадрової роботи апарату райдержадміністрації ОСОБА_5, від 03.03.2016 року вбачається, що перший заступник голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Н.І., усно доручила доповісти, хто з працівників був відсутній на семінарі 03.03.2016 року щодо роз'яснення Закону України «Про запобігання корупції».

В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у доповненнях до позовної заяви в яких зазначається, що з восьми працівників відсутніх на семінарі, лише її притягнуто до дисциплінарної відповідальності. На думку позивача жодна посадова особа не попередила її про проведення семінару, що підтверджується її службової запискою від 03.03.2016 року на ім'я першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Н.І. Вказує, що обов'язковість проведення цього семінару не була обумовлена письмовим розпорядження керівника. Крім того зазначає, що під час проведення семінару була зайнята виконанням своїх безпосередніх службових обов'язків, оскільки 2 березня 2016 року до неї на усному прийомі звернувся громадянин ОСОБА_21, з проханням про надання спонсорсько - благодійної допомоги на лікування дитини, що підтверджується витягом з журналу особистого прийому громадян (Т1, а.с. 130). Зазначила, що нею були підготовлені листи та за попередньою домовленістю з громадянином ОСОБА_21, позивач вранці 03.03.2016 року мала занести ці листи до можливих благодійників.

Cуд вважає, що розпорядження Першого заступника голови районної державної адміністрації Н.І. Голуб від 15.03.2016 року № 53/01-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1» не ґрунтується на вимогах законодавства та прийняте в порушення процедури прийняття рішень про накладення дисциплінарного стягнення передбачений КЗпП України. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 147 КЗпП України (далі - КЗпП України), за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши вказане розпорядження, суд вважає, що таке суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на наступне.

Із змісту оскарженого розпорядження вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за невиконання службових обов'язків та на підставі ст. 14 Закону України «Про державну службу» та ст. 147-149 КЗпП України оголошено догану.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" визначено, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України.

Так, заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.

Зокрема, за порушення трудової дисципліни до працівника може застосовуватися лише один із таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Суд звертає увагу на те, що право вибору стягнення за невиконання службових обов'язків належить роботодавцеві й не обов'язково у послідовності, зазначеній у статті 147 КЗпП України.

Водночас, застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством.

Так, статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

При оголошенні позивачу догани, відповідачем не обґрунтовано застосування до позивача стягнення у виді догани, тобто не враховано норми ст. 149 КЗпП України, відповідно до якої при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідачем не враховано, що позивача про проведення навчання було повідомлено за 5 хв., до початку проведення, а позивачем була запланована в цей час інша термінова робота, прийом громадян.

З приводу створення дисциплінарної комісії суд зазначає, що під час притягнення до дисциплінарної відповідальності діяв Закон України «Про державну службу» у редакції якого не передбачено створення такої комісії.

Таким чином при прийнятті розпорядження не були встановлені всі істотні обставини справи, а саме наявність конкретних порушень допущених ОСОБА_1, не визначено ступінь тяжкості вчинених проступків і заподіяну ними шкоду.

Будь-яких фактів та доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків оскаржуване розпорядження не містить.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, а відтак розпорядження від 15.03.2016 року за № 53/01-15, яким накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 та оголошено позивачу догану підлягає скасуванню.

Щодо проведення перерахунку заробітної плати на час дії дисциплінарного стягнення № 53/01-05 від 15 березня 2016 року, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу позивача на те, що у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження першого заступника голови Мостиської районної державної адміністрації Голуб Надії Іванівни № 31/01-05 від 17.02.2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1", судом відмовлено, а відтак не може бути підставою для проведення перерахунку заробітної плати на час дії дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що проведення перерахунку заробітної плати на час дії дисциплінарного стягнення відноситься до виключеної компетенції керівника органу, в якому вони працюють.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо проведення перерахунку заробітної плати на час дії дисциплінарного стягнення з урахуванням доповнень до позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене адміністративний позов слід задоволити частково, а саме: визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови Мостиської райдержадміністрації Голуб Надії Іванівни № 53/01-05 від 15 березня 2016 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1». В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 92 КАС України, визначено, що витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу.

Частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст. 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, то відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Слід стягнути з відповідача в користь позивача 551, 50 грн., судового збору. З позивача слід стягнути в користь відповідача половину судових витрат пов'язаних із викликом свідків (Т2, а.с. 62-69) в сумі 315 грн. Отже, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати в сумі 236, 50 грн. (551, 50-315=236, 50).

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови Мостиської райдержадміністрації Голуб Надії Іванівни № 53/01-05 від 15 березня 2016 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути Мостиської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 236, 20 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2016 року.

Суддя Кухар Н.А.