Постанова № 62865332, 16.11.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3044/15-а

Провадження № 2-а/362/86/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2016 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Медведєв К.В.,

за участі секретаря - Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в своїх та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, до Управління державної міграційної служби України в Київської області, Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, третя особа Міністерство оборони України, Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вимогами про зобов'язання здійснити державну реєстрацію її та дочки за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку із проживанням за спірною адресою протягом тривалого часу на підставі рішення Президента України, їх право проживання у спірному житлі також підтверджена судовим рішенням від 12 березня 2013 року.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала в повному обсязі та вказала, що порушено її права на проживання у зазначеній квартирі.

Представник Управління державної міграційної служби України в Київській області проти задоволення позову заперечив та вказав, що відмови позивачу не було, був лист з роз'ясненням про необхідність подання додаткових документів, зокрема ордеру на вселення, оскільки його надано не було. При цьому права позивача порушено не було.

Представники Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області позов визнали.

Представники Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області вважали, що позов підлягає задоволенню.

Представники Міністерства Оборони України проти задоволення позову заперечили, та вказали, що позивачу видавався оглядовий ордер, який не дає підстав для вселення, натомість ордеру, який би давав підстави для вселення позивачу не надавався. Також представники Міністерства Оборони України заперечили проти визнання позову Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, оскільки таке визнання позову порушує права Міністерства Оборони України.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши письмові матеріали цієї справи, та справи № 1008/6434/12 на що вказав Вищий адміністративний суд України, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11, ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд розглядає справу на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно з положеннями ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач звернулася до Васильківського районного відділу управління державної міграційної служби України у Київській області із заявою від 26.05.2015 року про реєстрацію місця проживання. До заяви додавалися документи згідно з описом додатків.

Згідно п. 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказ МВС України22.11.2012 № 1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру, зокрема, документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

Як видно із названої заяви позивача від 26.05.2015 року, серед додатків до неї відсутній документ, що підтверджує право на проживання в житлі.

При цьому ухвала суду про заборону виселення, на яку послався позивач, не є документом, що підтверджує право на проживання в житлі, як документ необхідний для реєстрації місця проживання.

Васильківський районний відділ управління державної міграційної служби України у Київській області листом від 28.05.2015 року № 3/20-П/321 надав позивачу відповідь, згідно якої позивачу роз'яснено порядок подачі документів для реєстрації місця проживання та перелік документів, які подаються до відповідної заяви, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання. Також в зазначеному листі вказано, що в разі надання вищезазначених документів реєстрація позивача буде здійснена в день подачі документів.

Отже, Васильківський районний відділ управління державної міграційної служби України у Київській області позивачу у реєстрації не відмовляв, а тому прав позивача не порушив. Крім того, подані позивачем документи не надавали підстав для здійснення реєстрації місця проживання.

Щодо питання тотожності позовів у цій справі та у адміністративній справі № 1008/6434/12 (провадження № 2а/362/50/13), то з цих справ вбачається, що позови не є тотожними, оскільки спори виникли з різних підстав: у справі №1008/6434/12 спір виник з обставин звернення позивача про реєстрацію місця проживання у 2012 році, а у справі, що розглядається - у 2015 році за інших обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 114 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи те, що дії відповідача суперечать закону і порушують права та інтереси Міністерства Оборони України, суд не приймає визнання адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правових підстав для проживання позивача та її дочки за спірною адресою на час розгляду справи не має, а тому, зобов'язати відповідача здійснити їх державну реєстрацію за цією адресою не представляється за можливе.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 14-1, 17, 71, 159-163, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київської апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя