Постанова № 62864640, 21.11.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2066/16-а

21 листопада 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого -судді: Мужика І.І.

секретаря: Дмитрук С.І.

з участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.10.2016 року нечинною та її скасування, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління патрульної поліції в м. Івано-Франківську про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.10.2016 року нечинною та її скасування.

В судовому засіданні позивач по справі ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, уточнивши дату накладення стягнення 17.10.2016 року, яку просить задоволити, визнати нечинною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2016 року, серія ДР №104833, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Представник відповідача - управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську в судове засідання не прибув, однак про час і місце слухання справи був повідомлений вчасно належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За таких обставин суд відповідно до вимог ст.128 ч.4 КАС України, з урахуванням приписів ч.1 ст.171-2 КАС України, якою передбачено п'ять днів на розгляд справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, вирішив за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення сторони по справі, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.2 КАС України кожна особа має право в порядку,встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Статтею 104 КАС України передбачено, що особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його право чи свободи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З системного аналізу норм Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено наступне.

Відповідно до ст. 283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, а згідно ст.276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.

Вказане вбачається з Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп\2015, в якому зазначено, що: «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Пунком 2.3 вказаного Рішення передбачено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст. 276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ вулиця Юності, 23, де розташоване УПП м. Івано-Франківська.

Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами:

1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;

2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані;

3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;

4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;

5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що відповідачем порушено процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст.254 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.

Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Особа ,яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.

В судовому засіданні встановлено, що посадовою особою-інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Івано-Франківську Кучірка Л.Я. 17.10.2016 року було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 425 грн.(ас7).

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності послужило те, що останній 17.10.2016 року о 15 год. 55 хв. по вулиці Мельника в м. Івано-Франківську керуючи транспортним засобом-автомобілем «Ніссан» днз АТ 8315 ВК користувався засобом зв'язку-мобільним телефоном і за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.

З матеріалів, що додані до оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2016 року не вбачається, а відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що під час керування водій ОСОБА_1 порушив вимоги, передбачені ПДР України, тобто п.2.9-д.

Незабезпечення представником відповідача виконання вимог ст.ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що позивач не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з'ясування обставин, які є обов'язковими для прийняття рішення.

Ці порушення з боку представника відповідача, на думку суду є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.

Представником відповідача жодних тверджень позивача належними засобами доказування не спростовано. Також суд позбавлений можливості дослідити будь-які фактичні докази у справі, передбачені ст. 251 КУпАП, оскільки відповідачем вони не надані.

За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає до задоволення.

А тому суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі, прийшов до висновку про задоволення позову.

На підставі ст. ст. 158-163,167, 183-2 КАС України, суд, -

Постановив:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Скасувати постанову інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенанта поліції Кучірки Л.Я. серії ДР № 104833 від 17.10.2016 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Мужик І.І.

Повний текст постанови виготовлено 22.11.2016 року.