Ухвала суду № 62863903, 21.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

3.6

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 листопада 2016 року СєвєродонецькСправа № 428/9543/16-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2016 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2016 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії передано за предметною підсудністю на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

07 листопада 2016 року зазначена адміністративна справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду та в порядку статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України була передана для розгляду судді Борзаниці С.В.

Позивач - ОСОБА_1 до суду прибула.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду.

Враховуючи положення частини четвертої статті 22 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що Луганським окружним адміністративним судом прийнята до провадження справа, яка предметно підсудна іншому суду, а саме: Сєвєродонецькому міському суду Луганської області як адміністративному суду з огляду на таке.

При передачі даної справи до Луганського окружного адміністративного суду Сєвєродонецький міський суд як адміністративний дійшов висновку, що відповідач не є органом місцевого самоврядування.

Так, позивачем оскаржуються дії Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. Статуту Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи», затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради від 10.10.2014 № 181 (далі - Статут), останній є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган (рішення Луганської обласної ради від 23.12.2005 № 22/36).

Майно Центру є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області та закріплене за нею на праві оперативного управління (пункт 5.1. Статуту).

Згідно з пунктом 5.5. Статуту джерелами формування майна та кошторису Центру є: кошти обласного бюджету; благодійні внески, гранти та дарунки юридичних і фізичних осіб; кошти, отримані від плати за послуги, що надаються Центром; надходження від господарської діяльності; плата за оренду майна та надходження від реалізації майна; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Структура та штатний розпис Центру визначаються головним лікарем Центру за погодженням з Департаментом охорони здоров'я облдержадміністрації та згідно із затвердженим кошторисом. Для забезпечення виконання основних завдань і функцій у складі Центру за наказом головного лікаря Центру утворюються підрозділи медичного, технічного, господарського та інших напрямів у порядку, визначеному МОЗ (пункт 6.1., 6.2. Статуту).

Пунктами 7.1., 7.2. Статуту визначено, що управління Центром здійснюється обласною радою або уповноваженим нею органом. Безпосереднє керівництво Центром здійснює головний лікар, який призначається на посаду і звільняється з посади рішенням обласної ради (п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), 3 головним лікарем укладається контракт. Головний лікар призначає та звільняє з посади інших працівників Центру відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 2.2. Статуту Центр у своїй діяльності, окрім іншого, керується Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Листом Управління статистики у м. Лисичанську від 26.11.2014 № 24-13/48 підтверджується, що організаційно-правова форма господарювання Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» - комунальна організація (установа, заклад).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, що безпосередньо відповідає змісту п. 1.1 Статуту Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи».

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (ч. 4 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Дослідивши установчі документи Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи», суд дійшов висновку, що відповідач по даній справі є комунальним закладом охорони здоров'я, право власності на рухоме і нерухоме майно якого належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Луганської області та управління яким здійснює Луганська обласна рада, що узгоджується з положеннями статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною 8 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

В даному випадку відсутні підстави, передбачені ч. 8 статті 22 КАС України, оскільки згідно з ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2016 про передачу справи до Луганського окружного адміністративного суду судом не витребувано та не досліджено установчі документи Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» та не надано оцінки організаційно-правовій формі господарювання останнього.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 Медико-соціальну експертизу відповідно до абзацу першого пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні комісії (абзац третій пункту 4 згаданого Положення).

Рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а тому вони мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, оскарження рішень, дій чи бездіяльності обласного центру медико-соціальної експертизи підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому вказаним Пленумом не визначено, що дані спори повинні розглядатися виключно окружними адміністративними судами.

Як наслідок, при визначенні предметної підсудності в кожному випадку необхідно встановлювати та надавати правову оцінку організаційно-правовій формі конкретного закладу, до якого позивачем пред'являються вимоги.

Пунктом 1 частини першої статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Оскільки відповідачем по даній справі є комунальний заклад охорони здоров'я, право власності на рухоме і нерухоме майно якого належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Луганської області, та управління яким здійснює Луганська обласна рада, тобто орган місцевого самоврядування, за правилами предметної підсудності, встановленими п. 1 ч. 1 статті 18 КАС України, даний спір належить до підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду.

Приймаючи до уваги необхідність більш ширшого трактування та застосування критеріїв визначення компетентного суду, та встановлення Кодексом адміністративного судочинства України розмежування компетенції в межах однієї юрисдикції з урахуванням правил предметної підсудності, суд дійшов висновку, що зазначена справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.

У відповідності із пунктом 2 частини першої статті 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Питання про передачу адміністративної справи суд відповідно до частини п'ятої статті 22 КАС України вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу № 428/9543/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Сєвєродонецького міського суду Луганської області як адміністративного суду.

Відповідно до частини шостої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Адміністративну справу передати до Сєвєродонецького міського суду Луганської області для розгляду після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя С.В. Борзаниця