Постанова № 62863847, 14.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/969/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальової Т. І.

при секретарі судового засідання Бутенко К. В.,

за участю сторін:

представника позивача: Рєзніченко Ю. М.,

представника відповідача: Приходько Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ "Цегляр" не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 75 520,88 грн. (66 559,40 грн - основного платежу та 8 961,48 грн - пені).

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою ТОВ "Цегляр" самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб у податковій декларації з плати за землю від 17.02.2015 №9017173090. Згідно декларації річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті, становить 159 742,49 грн, щомісячна орендна плата складає 13 311,87 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу ТОВ "Цегляр" на підставі ст. 129 ПКУ було нараховано пеню у сумі 8 961,48 грн.

Рубіжанською ОДПІ були здійснені всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу:

- у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПКУ відповідачу було особисто вручено 11.02.2015 податкову вимогу форми «Ю» від 05.02.2015 №27-25.

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. На підставі викладено позивач просить стягнути з ТОВ "Цегляр" заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 75 520,88 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав додаткові пояснення на заперечення відповідача та зазначив наступне.

ТОВ "Цегляр" є платником орендної плати за землю та несе обов'язки з самостійної сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, визначеного у податкових деклараціях.

Оскільки, ТОВ "Цегляр" укладено договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування та самостійно визначені у податкових деклараціях з плати за землю податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2015 рік є узгодженими.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Щодо посилання позивача у адміністративному позові до Рубіжанської ОДПІ на статтю 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-УІІ як підставу для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності зазначили наступне.

Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-УІІ встановлено, що під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які провадять діяльність на території її проведення, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Водночас, пільги щодо звільнення від сплати земельного податку юридичних осіб визначені ст. 282 Податкового кодексу України.

Проте, згідно з пунктом 2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до нього. Слід зазначити, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс- мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зі змісту статті 101 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) та положень Порядку списання безнадійного боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 вбачається, що документом - підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Кодексу.

Однак, сертифікатом Торгово-промислової палати України від 25.09.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), розглянувши звернення ТОВ "Цегляр" надано висновок, що відповідно до пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 ПКУ, Торгово-промислова палата України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ТОВ "Цегляр" з 22.05.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Отже, враховуючи вищевикладене, сертифікат Торгово-промислової палати України від 25.09.2014 виданий ТОВ "Цегляр" не містить посилання на норми ст. 101 ПКУ щодо визначення податкового боргу безнадійним, у свою чергу у Рубіжанської ОДПІ відсутні законні підстави для списання податкового боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, надав заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки підприємством виконані в повному обсязі всі вимоги, які передбачені законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" і підприємство має право на звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Крім того, підприємство отримало сертифікат Торгово-промислової палати України №638 від 25.09.2014, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ТОВ "Цегляр" з 22.05.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегляр" зареєстроване в якості юридичної особи Рубіжанським міським управлінням юстиції 24.12.1991, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 5-6) та знаходиться на обліку у Рубіжанській ОДПІ як платник податку (а. с. 7-8).

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою ТОВ "Цегляр" самостійно визначених у податковій декларації з плати за землю податкових зобов'язань з орендної плати за землю № 9017173090 від 17.02.2015 за 2015 рік. Згідно декларації щомісячно сплата земельного податку становить 5 505,11 грн (а. с. 12-13);

Таким чином, відповідач має податковий борг з орендної плати за землю за 2015 рік у розмірі 66 559,40 грн.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми "Ю" від 05.02.2015 № 27-25 (а. с. 14).

Доказів оскарження податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку сторонами до суду не надано.

Згідно п. 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу ТОВ "Цегляр" на підставі ст.. 129 ПКУ було нараховано пеню у сумі 8 961,48 грн (а .с. 10).

Згідно з абзацом першим пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваної вимоги в частині визначення податкового боргу з орендної плати за землю, суд враховує таке.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної податкової вимоги) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно до частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд вважає, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Рубіжне віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Податкова заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 75 520,88 грн, виникла у м. Рубіжне у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань по строку сплати за період з 30.09.2015 до 30.01.2016.

Тобто, податковий борг за вказаними зобов'язаннями виник у період проведення антитерористичної операції на території м. Рубіжне.

За приписами ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

ТОВ "Цегляр" надано суду сертифікат Торгово-промислової палати України (висновки) про форс-мажорні обставини, які виникли для ТОВ "Цегляр" з 22 травня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. (а. с. 44-45).

Суд приймає його до уваги, хоча статтею 6 Закону № 1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин.

Крім того, посилання представника позивача на дану норму Закону суд вважає необґрунтованим, оскільки статтею 6 Закону №1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. До того ж, сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а ст. 6 Закону № 1669 передбачає не відповідальність, а звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю суперечить вимогам Закону № 1669.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 75 520,88 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 18 листопада 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова