Рішення № 62863423, 07.11.2016, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3515/16-ц

Провадження №: 2/332/1558/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Мєркулової Л.О.,

при секретарі Попазовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування шкоди , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

У своєму позові позивач вказав, що він проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан у період з 05.02.1980 року по 05.08.1980 рік.

У 1980 році, при виконанні службового обов'язку в ДРА, в результаті чого у нього виявлено захворювання: дисциркулторна енцефалопатія ТІ ст., змішаного генезу, венозна дисгемія. вестибулопатія. помірні емоційно - вольові порушення. Гіпертонічна хвороба III ст. ступінь-3, ризик-3, гіпертрофі лівого шлуночка. Церебральний атеросклероз II ст. ІХС: Постінфарктний атеросклероз. БПВЛНПГ. СН II А фк. II. Сахарний діабет, тип 2, середньої ступені тяжкості. Діабетична полінейропатія, сенсорна форма, ангіопатія нижніх кінцівок. Облітерирующий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Ішемія І ст. Хронічний пієлонефрит, ст. ремісії. Хронічний простатит, ремісія. ОА великих суглобів.ІІФС І ст. ДДПП, хронічна рецидивіруюча люмбалгія. помірний м'язово - тонічний синдром, ремісія, що підтверджується медичними та військово - обліковими документами.

У зв'язку з травмою, отриманою під час захисту Вітчизни, порушено його нормальний життєвий стан, він позбавлений можливості реалізовувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання. Постійно виникає головна біль при зміні погоди, фізичному навантаженні, підвищення АТ до 180/10 мм рт. ст. (адаптован до 130/80 мм рт. ст.), запаморочення, сухість у роті, колючі болі в області серця, тяжкість у ногах, оніміння пальців кінцівок, біль у попереку та колінних суглобах, похитування при ході, значне погіршення пам'яті, зниження слуху, працездатності, дратівливість, порушення сну. загальна різка слабкість.

Позивач не має можливості зараз працювати, оскільки пересуватися на велику відстань (до місця роботи) без сторонньої допомоги не може, а особистого транспорту він не має. Це поставило його у незручне становище, оскільки він не може матеріально забезпечувати свою родину на тому ж рівні, який був в той час, коли він працював. Його заробітна плата була основним засобом існування його родини, а на теперішню пенсію забезпечити себе та свою родину хоча б самим необхідним є просто неможливим. Це додає йому багато неприємних відчуттів і він змушений витрачати кошти на відновлення свого здоров'я, оскільки в місцевій поліклініці у видачі безоплатних медикаментів відмовляють, а платні ліки він не може придбати через їх високу ціну.

Він не може вести повноцінний образ життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному стані.

Позивач відчуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, оскільки не може допомогти своїй родині як матеріально, так і фізично, повноцінно виконувати свої обов'язки по господарству. Тривале лікування позначилося не тільки на його здоров'ї, а також і на його психіці, постійно виникають проблеми з придбанням ліків, які є занадто дорогими. Він постійно знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості відновлення здоровя не має і йому необхідно жити з усіма вищеперелічиними хворобами.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Значна частина пенсії, яку він отримує, витрачається на придбання ліків та оздоровлення, постійні медичні огляди, санаторне лікування. Посилаючись на наведене, просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000,00 гри., яка була завдана йому в результаті ушкодження здоров'я при виконанні обов'язків військової служби.

Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, позивач виходить із тривалості й глибини своїх душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травми, а також з фізичного та фактичного значного погіршення стану здоров'я, оскільки ушкодження здоров'я він зазнав проходячи військову службу в ДРА з 1980 року, саме з цієї дати він і отримав чисельні хвороби, які турбують його і по сьогоднішній день. Після чисельних лікувань стан здоровя позивача не покращився. За результатами огляду за висновками медико- соціальної експертної комісії йому була встановлена 3 група інвалідності, яка пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби. Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв підтверджується, що травми та захворювання, як їх наслідки, це травми, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Захищаючи свої права та інтереси, позивач вимушений звернутися до суду. Оскільки він є людиною, яка не розуміється в юридичних питаннях, для складання цього позову йому необхідно було отримати консультацію у юриста, витратити значну кількість коштів на сплату отриманих юридичних послуг. Ці гроші були взяті ним з сімейного бюджету та витрачені не на свою родину, а на судове поновлення його прав.

У своєму позові позивач просить стягнути з Міністерства Оборони України, на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просить його задовольнити.

Відповідач представник Міністерства Оборони України позов не визнав і суду пояснив, що ОСОБА_1 міг звернутися до їх установи, але він не звернувся.

Дослідивши докази , вислухав пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно довідки Заводського районного військового комісаріату від 17.08.2016 року № 20/2365, проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 05.02.1980 року по 05.08.1980 року.

Із витягу з протоколу засідання Віськово - лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, встановлено, що захворювання ОСОБА_2, 1960року народження, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно довідки медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 була встановлена 3 група інвалідності, яка повязана з виконанням ним обовязків військової служби.

Статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди проводиться в установленому законодавством порядку.

Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вони особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру ї відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або - юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується собою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань і фізичних, душевних, психічних тощо, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. ІІри цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, керуючись положенням ст. 23 ЦК України при визначенні розміру компенсації моральної шкоди, яка була заподіяна позивачу в результаті ушкодження здоров'я, суд має враховати глибину фізичних страждань позивача, який втратив працездатність в результаті травми, і дотримуватись принципів розумності та справедливості ,прийти до правильного висновку.

Ст. 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закот України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Відповідно до ч.2 ст.25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконного прийняття рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових осіб і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

У позивача третя група інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язанного з проходженням військової служби, дає правові підставі суду для задоволення його позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_1 повністю знайшов своє обгрунтування і докази у судовому засіданні і тому підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 170, 1167, Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства Оборони України, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Міністерства Оборони України на користь держави судовий збір в розмірі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, але рішення не скасовано, рішення набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.О.Мєркулова