Постанова № 62861873, 18.11.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/10994/16-а

Провадження № 2-а/263/319/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Кірякова Н.П., при секретарі Соколовій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, в якому вказував, що він є отримувачем пенсії згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ) у ГУ ПФУ в Донецькій області. З 04 травня 2016 року позивач працює у Маріупольській міській раді на посаді начальника відділу оборонно-мобілізаційної роботи та забезпечення режимних заходів міської ради. З указаної дати відповідачем припинено виплату пенсії позивачу. Посилаючись на те, що положення Закону України від 02 березня 2016 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне зобов'язання» не узгоджуються з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу існуючих прав працюючих пенсіонерів при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, позивач вважає, що відповідач не може застосовувати норми закону, які суперечать Конституції України, у зв'язку з чим просив визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо припинення виплати йому пенсії з 04 травня 2016 року; зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області поновити виплату йому пенсії з 04 травня 2016 року у призначеному розмірі, а також стягнути з Державного бюджету України понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 грн 21 коп.

Позивач у судове засідання не з'явився, попередньо надав до суду заяву із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відповідно до ст. 122-1 КАС України відбулося в режимі відеоконференції, проти задоволення позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у поданих раніше запереченнях, в яких зазначено, що ОСОБА_2 з 15 квітня 2016 року отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. У заяві про призначення пенсії позивач особисто поставив свій підпис, що він ознайомлений з вимогами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 року за № 135/13402, яким передбачено, що відповідно до діючого законодавства громадянин, який має право на різні види пенсій, може отримувати лише одну за його вибором пенсію. Про зміну місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання та інші обставини, що можуть вплинути на пенсійне забезпечення, зобов'язується своєчасно повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію. 10 червня 2016 року ОСОБА_2 подав заяву про вчинення певних дій та приведення пенсійної справи у відповідність у зв'язку з працевлаштуванням. За результатами опрацювання вказаної заяви, головним управлінням до пенсійної справи залучено інформацію про працевлаштування ОСОБА_2 з 04 травня 2016 року та припинено виплату пенсії відповідно до ст. 54 Закон України № 2262-ХІІ, у зв'язку з чим вважала, що дії ГУ ПФУ в Донецькій області відповідають нормам чинного законодавства та законних підстав для поновлення виплати позивачу пенсії не має, тому просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії від 08 квітня 2016 року, йому з 15 квітня 2016 року призначено пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, в якій він вказав, що йому відомо, що відповідно до діючого законодавства громадянин, який має право на різні види пенсій, може отримувати лише одну за його вибором. Про зміну місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання та інші обставини, що можуть вплинути на пенсійне забезпечення, зобов'язується своєчасно повідомляти органи, що призначаються та виплачують пенсію.

Згідно з розпорядженням міського голови м. Маріуполь від 27 квітня 2016 року № 274ос, ОСОБА_2 призначено з 04 травня 2016 року на посаду начальника відділу оборонно-мобілізаційної роботи та забезпечення режимних заходів міської ради. Присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування посади, віднесеної до 5 категорії, про що вчинено відповідний запис у трудовій книжці від 04 травня 2016 року.

Згідно із заявою ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Донецькій області від 10 червня 2016 року, позивач, у зв'язку із працевлаштуванням, просив привести його пенсійну справу у відповідність до Закону.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII внесено зміни, зокрема, до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Статтею 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Виплата пенсії поновлюється після звільнення з роботи.

За змістом вказаної норми права, основною із вимог для зупинення виплати пенсії є робота на посаді державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу».

З огляду на те, що позивач продовжує працювати на посаді державного службовця в Маріупольській міській раді, особисто подав заяву, в якій просив, у зв'язку з працевлаштуванням, привести його особову справу у відповідність із Законом, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу пенсії з 04 травня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 161, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня її оголошення.

Суддя Н.П. Кір'якова