Постанова № 62858950, 15.11.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 161/11159/16-а

Провадження № 2-а/0158/70/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

15 листопада 2016 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Корецької В.В.

при секретарі - Процик Л.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кондюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Луцьку ДПП капітана поліції Либика Сергія Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону УПП в м. Луцьк ДПП капітана поліції Либика Сергія Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що 17.08.2016 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Луцьк ДПП капітаном поліції Либиком С.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою до ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Посилаючись на те, що 17.08.2016 року перебуваючи в м. Луцьк, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», рухаючись по вул. Глушець здійснив поворот на вул. Данила Галицького, після чого побачив, що за ним рухається автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками, та почув вимогу про зупинку транспортного засобу. Після зупинки до нього підійшов інспектор поліції Штурма Д.В., який повідомив, що ОСОБА_3 здійснив зупинку ближче ніж за 10 м. до пішохідного переходу по вул. Сенаторки Левчанівської чим порушив ПДР.

В подальшому інспектор поліції Штурма Д.В. попросив пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також поліс обов'язкового страхування. На дану вимогу вищевказані документи були пред'явлені інспектору поліції, крім полісу страхування, повідомивши, що такий поліс у нього є наявний у автомобілі, однак пред'явити його для огляду не є необхідним, так як підставою для зупинки був не страховий випадок, тобто не було ні потерпілих, ні пошкоджень транспортних засобів, а також ним не було порушено правил дорожнього руху.

Також вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови, уповноваженою особою, інспектором поліції Либиком С.М. не встановлено всіх обставин справи, не дотримано вимог КУпАП та порушено процес розгляду справи, тому просить суд визнати протиправним дії інспектора роти № 1 батальйону УПП в м. Луцьк ДПП капітана поліції Либика С.М. щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ПС2 № 845252 від 17.08.2016 року про застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з'явився. До суду подані письмові пояснення, в яких ОСОБА_3 зазначає, що страховий поліс в нього був і в даний час також є, не пред'явив його інспектору поліції Штурмі Д.В., оскільки зазначений страховий поліс на його глибоке переконання пред'являється лише у випадку ДТП та при порушенні правил дорожнього руху. Однак, його заперечення відповідним інспектором поліції були проігноровані та в подальшому відносно нього було винесено постанову про притягнення до його адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді 425 грн. штрафу іншим інспектором поліції капітаном Либиком С.М. Крім того, зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було враховано Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення. Посилаючись на вищевказане просить позов задовольнити /а.с.56/.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, з врахуванням письмових пояснень наданих, позивачем, окрім того зазначив, що інспектор поліції Либик С.М. не представився гр. ОСОБА_3, не роз'яснив йому його прав, також не повідомив яких саме порушень ПДР допустив останній і відповідно не перевіряв документи і страховий поліс.

Представник відповідача Кондюк М.М. адміністративний позов не визнала, посилаючись на те, що інспектор патрульної поліції Либик С.М. при виявленні адміністративного правопорушення діяв в межах чинного законодавства, та з дотриманням інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач інспектор Либик С.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ПС2 № 845252 від 17.08.2016 року, ОСОБА_3, 17.08.2016 року об 11 год. 50 хв. керуючи автомобілем не пред'явив поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.4 (а) ПДР України /а.с.4/.

Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Пунктом 2.1 (г) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно зі ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Тобто дана норма закону зобов'язує посадову особу, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, не лише фіксувати правопорушення, але й неухильно дотримуватися процесуального порядку розгляду адміністративної справи визначеною ст. 279 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 21.2 та п. 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної боді камери ДМ 4165 вбачається, що інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Луцьку капітаном поліції Либиком С.М., який виносив вищевказану оскаржувану постанову, не було вказано ОСОБА_3 яких порушень ПДР він допустив, матеріали оформлення ДТП відсутні, окрім того, також не було запропоновано ОСОБА_3 пред'явити поліс страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відтак, суд дійшов висновку, щодо порушення інспектором поліції капітаном Либиком С.М. процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП України, недотримання вимог щодо своєчасного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та належного документування обставин адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №845252 від 17.08.2016 року.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 14, 71, 86, 160-167, 185, 186 КАС України, на підставі ст.ст. 247, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Луцьку ДПП капітана поліції Либика Сергія Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Луцьк капітана поліції Либика Сергія Миколайовича, щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №845252 від 17.08.2016 року винесену інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Луцьку ДПП капітаном поліції Либиком Сергієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою яка була відсутня в судовому засіданні протягом цього ж часу з моменту отримання її копії.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька