Ухвала суду № 62858784, 17.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

17 листопада 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів -Чобіток А.О., Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року,

встановила:

у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 6 105 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 6000 грн. та витрати по оплаті експертизи в розмірі 2 952 грн., посилаючись на те, що з вини відповідачів трапилось залиття його квартири.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року позов було задоволено частково, стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 6 105 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., а також по 1 116 грн. 40 коп. судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що він є наймачем кв. АДРЕСА_1. 16.09.2014 р. в квартирі сталось залиття, про що було складено акт, в якому вказано, що в кв. АДРЕСА_2, розташованій поверхом вище в неналежному стані знаходяться каналізаційна гребінка та сантехнічні прилади. Оскільки в результаті залиття було ушкоджено стелі та стіни в кухні та у коридорі, він просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 6 105 грн. 60 коп. та моральну шкоду - 6 000 грн. В ході розгляду справи в якості відповідачів було притягнуто ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які є співвласниками квартири АДРЕСА_2.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 р. позов було задоволено частково - стягнуто солідарно з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 6 105 грн. 60 коп., моральну шкоду - 3 000 грн. та розподілено судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що майнова шкода була заподіяна позивачу з вини відповідачів, які не довели, що шкоду заподіяно не з їх вини.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 1166, 1167, 1190 ЦК України та ст. 151 ЖК України.

З матеріалів справи видно, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є ОСББ «Мрія-С». Позивач є наймачем кв. АДРЕСА_1, а власниками кв. АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, його син ОСОБА_3, невістка ОСОБА_4 та неповнолітня онука ОСОБА_5.

Відповідно до Акту, складеного 16.09.2014 р. комісією у складі члена правління ОСББ Коновалюк Л.І., слюсаря-сантехніка ОСОБА_8, представника від ТОВ «УІІК Сервіс» Марченка А.К., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при огляді ванної кімнати в кв. АДРЕСА_2 після зняття облицювальної плитки було виявлено, що каналізаційна гребінка нефарбована, вкрита іржею, при користуванні сантехнічними приладами спостерігається поява вологи у нижній частині гребінки, що частково заглиблена в підлогу. Під час користування сантехнічними приладами у ванній кімнаті вода протікає у щілину між самою ванною та стіною (а/с 7).

12.12.2014 р. комісією у складі члена правління ОСББ Коновалюк Л.І.,. бухгалтера ОСББ Козлової О.Я., мешканки кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_10 було складено Акт про залиття кухні та коридору, в якому визначено характер та обсяги ушкоджень (а/с 8).

При розгляді справи в суді першої інстанції судом було призначено будівельно-технічну експертизу і згідно Висновку експерта від 19.10.2015 р. №11824/15-43 було визначено розмір матеріальної шкоди в розмірі 6 105 грн. 60 коп.

Доводи, викладені відповідачем ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, про те, що в ході розгляду справи не було встановлено дійсної причини залиття, а причиною може бути як аварійний стан всього будинку, так і будь-які інші причини, є необґрунтованими.

На підтвердження цього апелянт посилається на Акт від 16.09.2014 р., який було додано до апеляційної скарги, де вказується, що вперше залиття відбулось 07.09.2014 р. і причину залиття та пошкодження в кв. АДРЕСА_1 встановити неможливо, а остаточні висновки щодо причин залиття можна буде надати лише після отримання доступу до інженерних мереж у квартирі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а/с 135). Однак вказаний акт не можна визнати належним доказом у справі, оскільки того ж дня було складено другий Акт, в якому вже було достовірно встановлено джерело протікання з кв. АДРЕСА_2.

Крім того, як видно з пояснень ОСОБА_4, залиття носило триваючий характер і продовжувалось з різною інтенсивністю. Після встановлення причин залиття в квартирі АДРЕСА_2, де вона проживає, було замінено частину труби каналізації, після чого залиття в кв. АДРЕСА_1 припинилось. Разом з тим, вона вважає, що власники кв. АДРЕСА_2 не повинні нести відповідальність за спричинену шкоду, оскільки залиття могло статись через аварійний стан будинку, що зафіксовано в Акті перевірки технічного стану будинку по АДРЕСА_1. який був складений 30.05.2005 р.

Отже, причиною залиття кв. АДРЕСА_1 став неналежний стан мережі водовідведення у ванній кімнаті в кв. АДРЕСА_2, співвласниками якої є відповідачі, до врізки до внутрішньобудинкової мережі водовідведення.

Відповідно до ст. 151 ЖК Української РСР та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири. Отже, власник приватизованого житла зобов'язаний забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.

В ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено істотні умови договору між виконавцем та споживачем, якими, зокрема, є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; права та обов'язки сторін; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); порядок здійснення ремонту.

Відповідно до п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМ України від 20.05.2009 №529 внутрішньо будинковою системою водовідведення є система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньо будинкової системи) до трійника (врізки) внутрішньо квартирної мережі, що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тому обов'язок виконавців з надання житлово-комунальних послуг щодо відшкодування шкоди може виникнути лише за наявності відповідних договорів, у яких було б передбачено їх обов'язок з утримання внутрішньоквартирних систем водовідведення.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Відповідно до ст. 166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

В матеріалах справи міститься лист від 18.02.2015 р. за підписом голови ОСББ «Мрія -С», в якому вказується, що кв. АДРЕСА_1 були визнані аварійними в 2005 р., однак в 2005-2008 рр. були проведені аварійно-відновлювальні роботи, після чого будинок було прийнято на баланс (а/с 14).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

Розмір грошової компенсації суд визначив відповідно до Висновку експерта і відповідачами не було його спростовано.

Також суд першої інстанції правильно визначив розмір грошової компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди, з дотриманням положень ст. 23 ЦК України з урахуванням вимог розумності та справедливості відповідно до характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, які він зазнав через пошкодження його майна, вимушеності змін його звичного способу життя.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 753/8272/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7313/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Сухомлінов С.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.