Рішення № 62858775, 17.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

17 листопада 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О..

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою представника Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації - ЧорногоВолодимира Олексійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року,

встановила:

у грудні 2015 року позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати за нею право користування жилим приміщенням - кім. АДРЕСА_1, зобов'язати Дніпровську РДА в м.Києві видати ордер, посилаючись на те, що вона працює у КИ Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» на посаді двірника з 2013 року, їй було надано у користування зазначену кімнату у гуртожитку, однак ордер на жиле приміщення у порушення вимог законодавства не видано.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року позов було задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право користування кім. АДРЕСА_1 та зобов'язано Дніпровську РДА в м.Києві видати ордер.

Не погоджуючись з рішенням, представник Дніпровську РДА в м.Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що вона з 2013 р. працює в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на посаді робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (двірника) з 03.08.2015 р. В зв'язку з виконанням трудових обов'язків їй було надано кімнату АДРЕСА_1. Однак при вселенні не було вирішено питання про видачу їй ордеру на вказану кімнату, а тому вона просить визнати за нею право користування вказаним жилим приміщенням, зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» оформити рішення про надання їй жилої площі в гуртожитку та зобов'язати Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію видати ордер на вказану жилу площу.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.06.2016 р. позов було задоволено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.08.2016 р. було внесено виправлення в рішення суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вселилась та проживає в кімнаті АДРЕСА_1 постійно на відповідних законних підставах, а тому набула права користування вказаною жилою площею і їй має бути виданий ордер Дніпровською районною м. Києві державною адміністрацією.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права та не відповідає встановленим по справі обставинам.

Як видно з матеріалів справи, гуртожиток по АДРЕСА_1 перебував до 24.12.2013 р. на балансі у ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» та був переданий на праві господарського відання за КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» з дати оформлення акту приймання-передачі на підставі розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.12.2013 р. №762.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.10.2014 р. ОСОБА_1 було виселено з к. АДРЕСА_1. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.02.2015 р.

Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 03.06.2015 р. №250 вказаний гуртожиток було передано на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», про що було складено Акт приймання-передачі основних засобів 12.11.2015 р.

Як пояснила позивач, після виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.10.2014 р. вона знову була вселена до гуртожитку на підставі листа першого заступника голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.05.2015 р. В матеріалах справи міститься Витяг протоколу засідання членів профспілкового комітету КП «Керуюча дирекція з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» від 09.07.2015 р., також копія Договору на проживання в гуртожитку від 10.08.2015 р., який був укладений між позивачем та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», згідно якого її було вселено до к. АДРЕСА_1 тимчасово до 10.08.2016 р.

Згідно ст. 127 ЖК Української РСР, п. 2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року № 208, гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання. Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК УРСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу оперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Статтею 129 ЖК УРСР передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Відповідно до вказаних норм матеріального права та ч. 1 п. 10 Примірного положення про гуртожитки на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Позивач просила зобов'язати видати їй ордер на жилу площу в гуртожитку, посилаючись на рішення КМР від 18.04.2013 № 188/9245 «Про внесення змін у додаток до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва», згідно якого мешканцям гуртожитків надано дозвіл на приватизацію жилих приміщень гуртожитків та в зв'язку з цим делеговано повноваження районним в м. Києві державним адміністраціям на видачу ордерів на жилі приміщення в гуртожитках. Вказане рішення було прийнято відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 р.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» умовами реалізації мешканцями гуртожитків конституційного права на житло, зокрема, одержання мешканцем гуртожитку права на приватизацію кімнати в гуртожитку є: 1) відсутність в особи власного житла; 2) правомірність її проживання в гуртожитку та користування гуртожитком; 3) реєстрація за місцем проживання у гуртожитку більше 5 років на законних підставах.

В даному випадку позивача було вселено до гуртожитку тимчасово на підставі Договору, в якому було зазначено термін його дії - до 10.08.2016 р.

Згідно паспорту позивача вона була зареєстрована до 09.06.2016 р. в АДРЕСА_2.

За таких обставин, у позивача не виникло право постійного користування спірним жилим приміщенням і підстави для видачі їй ордеру відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу представника Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації - Чорного ВолодимираОлексійовича задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 755/247/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12971/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.