Рішення № 62857857, 30.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бондаренка Ю.О.,

суддів: Собослоя Г.Г., Власов С.О.

при секретарі: Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 лютого 2015 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.

Позов обґрунтовано тим, що 07 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір згідно якого остання отримала кредит в розмірі 233000 грн., під 15 % річних. 21 липня 2008 року вказаний кредитний договір переведено з валюти гривня в валюту долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації становив 50364,72 доларів США зі сплатою 14,04 % річних. На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 07 грудня 2007 року укладено договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно, а саме : квартира по вул. Чорновола, 35/69 у м.Ужгороді. У звязку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору утворилася заборгованість на загальну суму 126374,66 доларів США, що еквівалентно 1009733 грн. 53 коп., в рахунок погашення якої банк просив звернути стягнення на квартиру по вул. Чорновола, 35/69 у м.Ужгороді та виселити відповідачів.

ОСОБА_1 подала зустрічний позов. У якому просила визнати недійсною додаткову угоду від 14 серпня 2008 року до кредитного договору від 07 грудня 2007 року, що укладена між нею та ПАТ КБ «Приват Банк».

На обґрунтування своїх вимог зазначила, що до кредитного договору 14 серпня 2008 року була укладена додаткова угода, яка суперечить кредитному договору, так як її кожен аркуш не пронумеровано та не засвідчено підписами сторін, в ній не визначено розмір щомісячного платежу, а кошти в розмірі 50364,72 долари США вона не отримувала, крім того банк одноосібно змінив дату укладення кредитного договору, валюту кредитування, цільове призначення кредиту, виключив певні умови щодо уступки, не надав для підписання графік погашення кредиту та розрахунок сукупної вартості; умови щодо неустойки протягом трьох років та встановлення позовної давності тривалістю 5 років є дискримінаційними і суперечать ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2015 року первинний позов ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2008 року в розмірі 126374,66 доларів США, що еквівалентно 1 009733 грн. 53 коп., звернуто стягнення на квартиру загальною площею 65,20 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, яка розташована по вул.Чорновола, 35/69 у м.Ужгороді, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приват Банк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, отриманням для цього всіх необхідних повноважень. Виселено ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Відстрочено виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 18 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 серпня 2008 року в розмірі 126374,66 доларів США, що еквівалентно 1 009733 грн. 53 коп., звернуто стягнення на квартиру загальною площею 65,20 кв.м, житловою площею 39,70 кв.м, яка розташована по вул.Чорновола, 35/69 у м.Ужгороді, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приват Банк» з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приват Банк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою в розмірі 316165 грн. 30 коп. У задоволенні інших вимог ПАТ КБ «Приват Банк» відмовлено. У решті судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року касаційну скаргу ПАТ «Приват Банк» - відхилено. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18 листопада 2015 року в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інтенції. У решті рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18 листопада 2015 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник Банку заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в частині вирішення позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2015 року в частині вирішення позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки слід скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Судом встановлено, що 07 грудня 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно із яким остання отримала кредит в розмірі 233000 грн. під 15 % річних. 14 серпня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду, згідно із якою кредитний договір переведено з валюти гривні в валюту долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації становив 50364,72 доларів США зі сплатою 14,04 % річних. На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 07 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, а саме : квартира по вул. Чорновола, 35/69 у м.Ужгороді. У звязку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору утворилася заборгованість на загальну суму 126374,66 доларів США, що еквівалентно 1009733 грн. 53 коп., яку банк просив стягнути з відповідачки.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплатити процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст.39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням ч.4 ст.215 ЦПК України.

Положеннями ч.1 ст. 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки і посилаючись на загальний розмір заборгованості, суд не зазначив всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

За змістом ст.39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності(незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Суд при ухваленні рішення не врахував всі вимоги частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Задовольняючи позовні вимоги в частині звернення стягнення на майно суд першої інстанції не врахував , що вимога про надання права укладати від імені відповідача договір купівлі продажу не підлягає задоволенню, оскільки право на вчинення певних дій від імені іншої особи є правом довірителя і надається виключно дорученням, а не рішенням суду. Крім того з рішення місцевого суду слід виключаючи вимогу про надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки, так-як вимога банку про надання невизначеного кола повноважень при реалізації іпотечного майна не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає фактичним умовам спірного договору, не входить до повноважень суду та не враховує інтересів іпотекодавця.

Враховуючи допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене ним рішення в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не може вважатись законним і обґрунтованим, у звязку із чим відповідно до ст.309 ЦПК України таке рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Виходячи з наведеного та керуючись вимогами статей307,309,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 лютого 2015 року в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки і в цій частині ухвалити нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №МКМОGI0000002204 від 14.08.2008 року в розмірі 126374,66 доларів США, що еквівалентно 1009733,53 грн. (один мільйон девять тисяч сімсот тридцять три гривні пятдесят три копійки), з яких: 48717,71 Доларів США заборгованість за кредитом; 29262,72 Доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 5247,91 Доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 37098,68 Доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,29 Доларів США штраф (фіксована частина); 6016,35 Доларів США штраф (процентна складова), звернути стягнення на квартиру загальною площею 65,20 кв.м., житловою площею 39,70 кв.м., яка розташована за адресою м.Ужгород, вул.Чорновола, 35/69, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приват Банк» з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, за початковою ціною не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: