Ухвала суду № 62856351, 22.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7894/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.11.2016 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Кравець Ю.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2016 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави України про призначення досудового слідства, зобовязання вчинити певні дії та поновлення трудового стажу,

встановив:

22.09.2016 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_2 до Держави України, відповідно до якого позивач просить: відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України, призначити досудове слідство за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 172, 175, 357, 358, 366 та 375 КК України; визнати рішення Київського районного суду від 15.03.2007 року по справі №2-4804/06 (2-390/07), таким що набрало законної сили, яке не було оскаржено відповідачем у апеляційному порядку; у відповідності із заявою від 30.04.88 року та висновком Профкомітету ІМТП від 18.10.1988 року ухвалити додаткове рішення, зобовязавши ІМТП: видати наказ про розірвання трудового договору з позивачем, на підставі ст. 39 КЗоТ; поновити ОСОБА_2 робочий стаж за період з 13.05.88 року та нарахування заробітної плати, по день винесення наказу про розірвання трудового договору.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2016 року відмовлено у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, за позовом ОСОБА_2 в частині вимоги про призначення досудового слідства; визнання рішення Київського районного суду від 15.03.2007 року по справі №2-4804/06 (2-390/07), таким що набрало законної сили, яке не було оскаржено відповідачем у апеляційному порядку.

Вказану ухвалу оскаржує в апеляційному порядку позивач ОСОБА_2 В скарзі ставиться питання про скасування ухвали та ухвалення рішення про визнання рішення Київського районного суду від 15.03.2007 року по справі №2-4804/06 (2-390/07), таким що набрало законної сили.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 26.10.2016 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху у звязку з тим, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» апелянтом не сплачено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги.

Встановлено строк апелянту в пять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення вказаних недоліків скарги. Роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали.

На виконання ухвали судді апеляційного суду Одеської області від 26.10.2016 року, ОСОБА_2 04.11.2016 року надано клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яке мотивоване тяжким матеріальним станом ОСОБА_2

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 08.11.2016 року у задоволені клопотання про відстрочку сплати судового збору було відмовлено виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, суддя вважав, що підстав для відстрочки сплати судового збору не вбачається, тому у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» апелянту необхідно було сплатити судовий збір за подання до суду апеляційної скарги у визначеному розмірі.

Встановлено строк апелянту в пять днів з дня отримання ним даної ухвали для сплати судового збору. Роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали.

З наявної у матеріалах справи розписки з поштового відділення вбачається, що копію ухвали апеляційного суду ОСОБА_2 отримав 14.11.2016 року.

17.11.2016 року до канцелярії апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про неможливість виконання ним ухвал від 26.09.2016 року та від 08.11.2016 року у звязку з тим, що він вважає вимогу про сплату судового збору такою, що не відповідає нормам Закону України «Про судовий збір».

Звертаю увагу ОСОБА_2 на те, що його посилання на норми Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновленні на роботі та не справляння судового збору за подання заяви про встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, заяви про винесення додаткового рішення, не можуть застосовуватися у даному випадку, оскільки предметом позову є вимоги про призначення досудового слідства; визнання рішення Київського районного суду від 15.03.2007 року по справі №2-4804/06 (2-390/07), таким що набрало законної сили, яке не було оскаржено відповідачем у апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що зазначені в ухвалах судді апеляційного суду Одеської області від 26.09.2016 року та від 08.11.2016 року недоліки не були усунуті апелянтом.

Відповідно до положення статей 121, 297 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Апелянт не позбавлений права після усунення недоліків повторно звернутись до апеляційного суду в установленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2016 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави України про призначення досудового слідства, зобовязання вчинити певні дії та поновлення трудового стажу - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3