Справа № 521/13374/16-а
Провадження № 2-а/521/295/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2016 року
Малиновський районний суд м.Одеси у складі
Головуючого судді Мурзенка М. В.
При секретарі Кіліян О. В.
За участю представника позивача ОСОБА_1
Представника відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси адміністративну справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови по справі про порушення митних правил № 0471/50007/16 від 27.07.2016.
Позов мотивовано тим, що 01 квітня 2016р. 0 15:00 годині в пункту пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)» митного посту «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС прибув легковий автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1, болгарської реєстрації, який прямував із ОСОБА_4 (м.Софія) до України (м.Ізмаїл) під керуванням позивача, позивач подав для проходження митного контролю паспорт гр.ОСОБА_4 № 381722485, виданий 19.04.2012 року органом МВР Плевен на своє імя, при особистому огляді в нього було виявлено паспорт громадянина України серії КК №660759, виданий 08.08.2001 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, у звязку із чим складено протокол про порушення митних правил, й 27 липня 2016 року оскаржуваною постановою було визнано його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказану постанову представник позивача вважає неправомірною, необгрунтованою, винесеною з порушенням митного законодавства, а викладені в ній обставитни та підстави такими, що не відповідають дійсності. На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом та просить визнати вказану постанову незаконною і скасувати її.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити. Надав до суду пояснення в яких зазначив, що позивач не мав наміру вчиняти протиправні дії та не намагався ухилитись від сплати митних платежів, а надавши паспорт громадянина ОСОБА_4 мав намір перетнути кордон на вказаному автомобілі у спрощеному порядку митного контролю. Додатково зазначив, що працівниками митної служби не було зазначено в протоколі про порушення митних правил, що вказаний автомобіль є власністю іноземної компанії АД «ДІ енд ДЖІ групп» Республіка ОСОБА_4 та був наданий позивачу у службових цілях, що призвело при розгляді справи відповідачем, до неправомірного накладення адміністративного стягнення (а.с.47-49)
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність оскаржуваної постанови. Надав до суду заперечення на адміністративний позов (а.с.32-41) в яких зазначив, що станом на 01.04.2016 року позивач був громадянином України та мав постійне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже мав статус громадянина-резидента України. Маючи статус громадянина резидента, позивач, при ввезені на митну територію України вказаного автомобіля, заявив митному органу України, що він є громадянином ОСОБА_4 та нерезидентом, чим вчинив протиправні дії , спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. На підставі вказаного, працівниками митного контролю було складено протокол про ПМП № 0471/50007/16 від 01.04.2016 року за ознаками ст.485 МК України.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил, наданих представником відповідача, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що постановою першого заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_5 в справі про порушення митних правил № 0471/50007/16 від 27 липня 2016 року ОСОБА_3 було притягнено до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, яке виразилось в тому, що позивач, будучи резидентом України, 01.04.2015 р. при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1, болгарської реєстрації, який прямував із ОСОБА_4, з метою ухилення від сплати митних платежів, заявив органу доходів та зборів України, що він є нерезидентом, сума митних платежів, що підлягала б сплаті при ввезенні вказаного автомобіля резидентом України складає 196 498 грн 39 коп., відповідно до санкції ст. 485 МК України, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 589495 грн 08 коп. , що підтверджується копією постанови про порушення митних правил (а.с.14-17) та копією службової записки (а.с.20,59)
Фактичні обставини, викладені в оскаржуваній постанові, підтверджуються поясненнями представників сторін, матеріалами справи про порушення митних правил, наданої відповідачем (протоколом про порушення митних правил, митною декларацією позивача, копіями паспортів позивача як громадянина України та ОСОБА_4), а саме, що 01 квітня 2016р. 0 15:00 годині в пункту пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)» митного посту «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС прибув легковий автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1, болгарської реєстрації, який прямував із ОСОБА_4 (м.Софія) до України (м.Ізмаїл) під керуванням позивача, позивач подав для проходження митного контролю паспорт гр.ОСОБА_4 № 381722485, виданий 19.04.2012 року органом МВР Плевен на своє імя, митну декларацію, де зазначив, що є громадянином ОСОБА_4 (нерезидентом) й ввозить вказаний автомобіль в режимі тимчасового ввезення, при особистому огляді в позивача було виявлено паспорт громадянина України, після чого складено протокол про порушення митних правил.
Згідно ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, предявлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Доводи представника позивача щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, відхиляються судом з огляду на наступне.
Як вбачається з довідки Адресно-довідкового бюро ГУ ДМС України в Одеській області від 15.06.2016 року, оригінал якої був оглянутий судом в складі матеріалів справи про порушення митних правил, наданих представником відповідача, позивач є громадянином України, зареєстрований та мешкає за адресою Одеська область, Болградський район, с.Залізничне, вул. Свердлова, 141 (а.с.57)
Статтею 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Суду не надано позивачем належних, допустимих та беззаперечних доказів постійного проживання за межами України, а відтак, суд погоджується з висновками відповідача про те, що позивач є резидентом України в розумінні п.п. в) п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України.
Відповідно до п. 8) ч. 10 ст. 374 МК України, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами,
Відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача про те, що при перетині митного кордону, позивачем умисно було подано при митному оформленні паспорт громадянина ОСОБА_4 з метою уникнення сплати митних платежів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.
Розмір стягнення, накладеного на позивача за скоєння вказаного порушення, визначено відповідно до ст. 485 МК України, розрахунок суми стягнення міститься в матеріалах справи про порушення митних правил, правильність його проведення позивачем не спростована.
Накладення стягнення на позивача здійснено в межах строків, визначених ч. 1 ст. 467 МК України.
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. 485, 495 Митного кодексу України, ст. ст. 6-12, 71, 86, 159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова можебути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції на протязі 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М. В. Мурзенко
Судове рішення № 62856232, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 17.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/13374/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: