Рішення № 62854515, 16.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5571/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2287/16Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2014 року представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі ПАТ «ВТБ Банк») звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому посилаючись на факт прострочення боржника, просив про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № R53100264111В від 25.05.2012 року в сумі 112409 грн. 78 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду,Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»), яке є правонаступником ПАТ «ВТБ Банк», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № R53100264111В від 25.05.2012 року в сумі 112409 грн. 78 коп. та судовий збір за подання до суду позовної заяви в розмірі 1124,10 грн. і за подання апеляційної скарги у розмірі 1236,51 грн.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодного доказу у підтвердження факту укладення з відповідачем договору банківського кредиту № R53100264111В від 25 травня 2012 року на суму 44000 грн., а доданий до позовної заяви кредитний договір № R53100235981В від 11.04.2012 р. укладений ПАТ «ВТБ Банк» з іншою особою, що не є належним доказом по справі.

При цьому, суд залишив поза увагою та не дав належної правової оцінки факту отримання ОСОБА_2 кредитних коштів в сумі 44000 грн. за кредитним договором № R53100264111В від 25.05.2012 року, що підтверджено копією меморіального ордеру № 11370 від 25 травня 2012 року (а.с. 21), та графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком до кредитного договору та містить підпис позичальника ОСОБА_2 (а.с. 18-20).

Між тим, встановлено, що 16 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Полтави по даній справі було постановлене заочне рішення, що набрало законної сили 04 листопада 2014 року, яким позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № R53100264111В від 25 травня 2012 року у розмірі 112 409 грн. 78 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1124 грн. 10 коп.

12 листопада 2014 року за вказаним рішенням суд видав стягувачу - ПАТ «ВТБ Банк» виконавчі листи № 552/5571/14-ц, які було звернуто до виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

27 серпня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 270815нв, за яким первісний кредитор - ПАТ «ВТБ Банк» передав усі свої права у тому числі й за кредитним договором № R53100264111В від 25.05.2012 року, укладеним з ОСОБА_3, новому кредитору у зобовязанні - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». За актом приймання-передачі документації від 27 серпня 2015 року на виконання п. 5.2 цього договору первісний кредитор передав новому кредитору усі документи та інформацію, що стосуються здійсненню прав ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у зобовязанні.

Внаслідок заміни кредитора у зобовязанні, що відбулось на підставі п. 1 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 513, 514 ЦК України, виникло процесуальне правонаступництво, оскільки ПАТ «ВТБ Банк» вибув з процесу через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), і до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшли усі процесуальні права та обовязки позивача по справі, що відповідно до ст. 37 ЦПК України можливе на будь-якій стадії цивільного процесу.

19 листопада 2015 року ухвалою Київського районного суду м. Полтави за заявою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення цього суду від 16 жовтня 2014 року було скасоване.

При новому розгляді справи суд першої інстанції у порушення вимог ч. 4 ст. 10, ст.ст. 212-214 ЦПК України не вжив заходів щодо всебічного і повного зясування обставин справи, не розяснив позивачеві його права та обовязки, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій та не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, й норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Позаяк факт укладення кредитного договору № R53100264111В від 25.05.2012 р. між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 знайшов підтвердження наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, висновки суду першої інстанції є необґрунтованими.

Відповідно до положень статей 1046, 1049, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі та є укладеним з моменту передання грошей.

Як вбачається з кредитного договору № R53100264111В від 25 травня 2012 року, який укладений між сторонами з дотриманням вимог ст.ст. 207, 1055 ЦК України і на час розгляду справи не визнаний судом недійсним, та меморіального ордеру № 11370 від 25 травня 2012 року, ПАТ «ВТБ Банк» надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 44000,00 грн. під 32% річних за користування кредитом на строк до 25 травня 2015 року.

Своїх зобовязань щодо повернення кредиту у повному обсязі і сплати процентів шляхом внесення щомісячних ануїтетних платежів у розмірі 1922 грн. до 28 числа кожного місяця, що встановлено п. 3.4., 3.5., 4.6., 4.9. кредитного договору та доданим до договору графіком, відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, і сплати процентів на підставі ст. 1050 ЦК України.

27 серпня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 270815нв, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2

На час відступлення права вимоги зобовязання ОСОБА_2 за кредитним договором № R53100264111В від 25 травня 2012 року виконане не було.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобовязанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з п. 1.1.4.-1.1.8., 3.1.1. Договору про відступлення права вимоги № 270815нв від 27 серпня 2015 року та реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до цього договору, до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшли права за кредитним договором № R53100264111В від 25 травня 2012 року в обсязі загальної заборгованості ОСОБА_2 в розмірі 64110,67 грн., що складається з 43385,98 грн. простроченого основного боргу за кредитом та 20724,69 грн. прострочених процентів.

Таким чином, вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в межах суми грошової вимоги, що перейшла до нового кредитора у зобовязанні.

Доказів переходу до нового кредитора права вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, що входить до складу грошового зобовязання, та права на неустойку (пеню) матеріали справи не містять, тому підстав для стягнення цих коштів на користь апелянта колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував фактичних обставин справи, порушив норми матеріального і процесуального права, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування апеляційним судом оскарженого рішення і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Виходячи з презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, колегія суддів не бере до уваги докази та обставини, на які посилається представник відповідача, які не є предметом доказування по даній справі і факту укладення між сторонами кредитного договору не спростовують.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 1236 грн. 51 коп., який відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2016 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № R53100264111В від 25 травня 2012 року в сумі 64 110 грн. 67 коп., з яких: 43385 грн. 98 коп. - заборгованість за кредитом, 20724 грн. 69 коп. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір в сумі 641 грн. 10 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ ОСОБА_4

ОСОБА_5

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1