Ухвала суду № 62853109, 18.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14673/16-к Провадження №11-сс/773/286/16 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Опейди В.О.,

суддів Філюка П.Т., Клока О.М.,

з участю секретаря Гладкого В.В.,

прокурора Кухтей-Хилюк Л.В.,

слідчого - Безушко Л.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2016 року про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, в порядку ст.89 КК України судимості не має, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні № 12016030010000498, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.01.2017 року включно з визначенням розміру застави 100000 гривень.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 04 листопада 2016 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, які відносяться до категорії тяжких, останній раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, що вказує на його небажання стати на шлях виправлення. Крім того, ОСОБА_3 не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність міцних соціальних звязків, а тому існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України і лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити його належну процесуальну поведінку.

У поданій апеляційній скарзі захисник зазначає, що судом в рішенні не спростовано заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, яка оголошена ОСОБА_3 Крім того, судом не в повній мірі взято до уваги характеризуючі дані підзахисного. Жодної реальної обставини, яка б вказувала на можливість переховування ОСОБА_3 від слідства та суду у правоохоронних органів немає. Стверджує, що забезпечити належним чином інтереси слідства можливо й в умовах домашнього арешту. Просить ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06.11.2016 року скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту з застосуванням технічного засобу контролю.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника, який апеляцію підтримав, з викладених в ній мотивів, прокурора і слідчого, які апеляційну скаргу заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор та слідчий довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Оцінивши вагомість доказів, як того вимагає ст.178 КПК України, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що підозра за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185КК України, про яку повідомлено ОСОБА_3 є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя, виконуючи вимоги законодавства, не вирішував питання про доведеність винуватості підозрюваного, а лише констатував достатність даних для того, щоб підозрювати особу у вчиненні злочинів.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого щодо взяття під варту підозрюваного ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України враховано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, і що застосування до нього іншого запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Враховано судом і те, що ОСОБА_3 раніше засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, знову підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років, що вказує на його небажання стати на шлях виправлення. Крім того, ОСОБА_3 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність міцних соціальних завязків, а перебуваючи на волі, не виключає можливості незаконно впливати на інших учасників у цьому провадженні та продовжувати злочинну діяльність.

Колегія суддів, вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст.ст.193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу та обєктивно взято до уваги дані про особу ОСОБА_3

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, який відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

На думку апеляційного суду, з огляду на інкриміновану суму заподіяної шкоди, застава у зазначених межах здатна в повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

За таких обставин, слідчий суддя зясував обставини на підставі поданого слідчим клопотання і обґрунтовано обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому з врахуванням наведеного, підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали з викладених в апеляційній скарзі доводів захисника, суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.407, ч.1 ст.422 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 листопада 2016 року про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_3 строком на 60 днів до 02 січня 2017 року без змін.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: