Ухвала суду № 62852754, 17.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 р. м. Львів Справа № 876/7065/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Бадівської О. О.,

представників Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації

"Меморіал" ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивача ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" на постанову Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2016 року у справі № 461/6602/15-а за позовом ОСОБА_3, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" до Львівської міської ради, департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви, відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково-розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація", про визнання протиправними та скасування ухвали та наказу,-

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2015 року ОСОБА_3, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" звернулись в суд з адміністративним позовом до Львівської міської ради, департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили визнати протиправними та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 09 вересня 2010 року № 3919 «Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Є. Озаркевича, 4а» та наказ департаменту містобудування Львівської міської ради від 24 жовтня 2013 року № 380 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перша черга) на вул. Є. Озаркевича, 4а зі знесенням існуючих будівель».

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що оскаржені ухвала та наказ порушують морально-етичні засади, прийняті без врахування того, що на земельній ділянці за адресою: вул. Озаркевича, 4а, м. Львів знаходиться памятка історії та архітектури - Український шпиталь Народної лічниці імені ОСОБА_5 ОСОБА_6 ХVІІІ століття, 1938 року.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо вичерпання дії оскарженими ухвалою та наказом, оскільки такі не реалізовані. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що на земельній ділянці по вул. Озаркевича, 4а, щодо якої надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та затверджено містобудівні умови та обмеження забудови, знаходиться памятка історії та архітектури - Український шпиталь Народної лічниці імені ОСОБА_5 ОСОБА_6, яка з усіма її складовими підлягала охороні відповідно до чинного законодавства. Вказує, що окрім наявності на земельній ділянці історичної памятки, на вказаній території є захоронення не менш як пяти членів з середовища українських націоналістів.

Позивач ОСОБА_3 та представники Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" в судовому засіданні підтримали вимоги поданої апеляційної скарги та просили її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржене рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що беруть участь у справі та зявились в судове засідання, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 12 червня 2008 року між Приватним підприємством «Акватер» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» (покупець) укладено договори купівлі-продажу будівель, що знаходяться за адресою: вул. Озаркевича, 4, м. Львів, зареєстровані в реєстрі за № 401, № 402, № 403, а саме: будівель загальною площею 341,8 кв.м: приміщення котельні, площею 152,7 кв.м., приміщення гаражу, площею 45,6 кв.м., приміщення стерилізаційної, площею 143,5 кв.м.; двох гаражів загальною площею 122,7 кв.м.; будівель загальною площею 88,5 кв.м.: службового приміщення водіїв, площею 29,5 кв.м., складу, площею 35,2 кв.м., овочесховища, площею 23,8 кв.м.

Ухвалою Львівської міської ради від 09 вересня 2010 року № 3919 «Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Є. Озаркевича, 4а», погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га на вул. Є. Озаркевича, 4а в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, за функцією - землі змішаного використання (земля комерції та землі житлової забудови).

Ухвалою Львівської міської ради від 30 травня 2013 року № 2377, зі змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради від 27 червня 2013 року № 2497, Товариству з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0015) на вул. Є. Озаркевича, 4а в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання землі змішаного використання (землі комерції та землі житлової забудови).

29 липня 2013 року між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» укладено договір оренди землі, згідно з яким останньому надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,4500 га на вул. Озаркевича 4а у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу.

Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 24 жовтня 2013 року № 380 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з добудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перша черга) на вул. Є. Озаркевича, 4а з знесенням існуючих будівель», затверджено містобудівні умови та обмеження на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з добудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перша черга) на вул. Є.Озаркевича, 4а з знесенням існуючих будівель.

18 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» зареєструвало в управлінні дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ІУ083133220369.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані наказ та ухвала прийняті із дотриманням норм та процедури чинного законодавства, вичерпали свою дію шляхом їх виконання, а також, не порушують прав та інтересів позивачів, оскільки такі не є власниками чи користувачами обєктів, які знаходяться на відповідній земельній ділянці.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Порядок та підстави надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування встановлені главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не

встановлені в натурі (на місцевості).

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із клопотанням про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її в користування, за результатами розгляду якого визначені в статті 123 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень.

Слід зазначити, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безпосередньо не породжує певних правових наслідків (прав чи обовязків) і не має обовязкового (обтяжуючого) характеру. Крім цього, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є безумовною підставою прийняття рішення про надання її у користування.

Як видно з матеріалів справи, у звязку з придбанням нежитлових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Є. Озаркевича, 4, м. Львів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» звернулося до Львівської міської ради із клопотанням про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та подало необхідні документи. Оскільки, підстави для відмови у наданні такого дозволу були відсутні, а саме не встановлено факту невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, Львівською міською радою погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га на вул. Є. Озаркевича, 4а в оренду на 10 років (ухвала від 09 вересня 2010 року № 3919).

Таким чином, оскаржувана ухвала прийнята Львівською міською радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» розроблено проект землеустрою, який був затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30 травня 2013 року № 2377, а також укладено договір оренди землі, згідно з яким останньому надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,4500 га на вул. Озаркевича 4а у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» вжило усі заходи, спрямовані на реалізацію вказаної ухвали, відтак, така вичерпала свою дію фактом її виконання.

Щодо правомірності затвердження департаментом містобудування Львівської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Озаркевича, 4а у м. Львові суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з частиною 5 статті 26 вказаного Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Як встановлено частинами 2, 3 статті 29 цього Закону, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Згідно з частинами 4, 5 статті 29 вказаного Закону спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (частина 7 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

На виконання вказаної норми наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з пунктом 2.2 Порядку для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що зацікавлена особа, яка звертається до відповідних органів із заявою про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, та необхідними документами, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» для затвердження містобудівних норм та обмежень подало департаменту містобудування Львівської міської ради необхідні документи. Оскільки факту невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні встановлено не було, відтак підстави для відмови у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки були відсутні.

Посилання позивачів на наявність на земельній ділянці по вул. Озаркевича, 4а, у м. Львові обєктів культурної спадщини, як на підставу скасування оскаржених актів не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

27 листопада 2013 року Консультативною радою управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації прийнято рішення про підготовку відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації до центрального органу охорони культурної спадщини звернення щодо включення комплексу шпиталю ОСОБА_5 ОСОБА_6 на вул.Озаркевича, 4 у м.Львові до Реєстру памяток культурної спадщини України.

Наказом відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей від 27 листопада 2013 року № 13 внесено в перелік щойно виявлених памяток історії архітектури, містобудування комплекс будівель Шпиталю імені митрополита ОСОБА_6 (Народна лічниця, ХVІІІ століття), що знаходиться за адресою: вул. Озаркевича, 4-4А, у м. Львові для її реєстрації Міністерством культури України.

Вищенаведене свідчить про те, що внесення комплексу шпиталю ОСОБА_5 ОСОБА_6 (Народна лічниця, ХVІІІ століття) на вул. Озаркевича, 4 у м.Львові в перелік щойно виявлених памяток історії архітектури, містобудування відбулося в листопаді 2013 року, тобто після прийняття оскаржених актів.

Вказані обставини також підтверджуються історико - містобудівним обґрунтуванням розміщення багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та офісно-оздоровчого центру на вул. Озаркевича, 4а у м. Львові, розробленим ПП «Архітектурна майстерня «РЕНЕСАНС» у 2011 році, яке було погоджене Міністерством культури України, про що свідчить лист від 20 червня 2011 року.

Крім цього, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 2377 від 30 травня 2013 року, зі змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради від 27 червня 2013 року № 2497, якою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га (кадастровий номер 4610136600:04:001:0015) на вул. Є. Озаркевича, 4а в оренду терміном на 10 років.

10 липня 2014 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №3619, відповідно до якої договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 29 липня 2013 року за № Ф-2234 втрачає чинність при умові виконання пункту 2 ухвали міської ради від 15 травня 2014 року № 3314 «Про відчуження у Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» для суспільних потреб обєктів нерухомого майна.

Також, слід зазначити, що згідно з договорами про пожертву нерухомого майна від 22 лютого 2016 року обєкти нерухомості, що знаходяться за адресою: вул. Озаркевича, 4, м. Львів передані у власність громади м. Львова.

Враховуючи наведене, правовстановлюючі документи на земельну ділянку по вул. Озаркевича, 4а у м. Львові у ТзОВ «Розвиток нерухомості» відсутні, що унеможливлює виконання будівельних робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних ухвали та наказу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2016 року у справі № 461/6602/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. І. Богаченко

Суддя А. І. Рибачук

СуддяД. М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2016 року.