Ухвала суду № 62852699, 16.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18984/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача Сульженка А.В., представника відповідача та третьої особи Тарантюк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКС ЛІМІТЕД" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

28.08.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКС ЛІМІТЕД" (надалі - ТОВ "ХІМЕКС ЛІМІТЕД") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення про невідповідність позивача критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, викладене в Повідомленні Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 55 від 05 серпня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо невідповідність позивача критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість не підтверджені належними доказами, оскільки за позивачем не значиться податковий борг.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2016 р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом, оскільки згідно повідомлення третьої особи за позивачем рахується податковий борг у розмірі 827,76 грн.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

20.07.2015 р. позивачем подано до ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1 208 123,00 грн. (червень 2015 р.) (а.с.11).

До податкової декларації позивачем були подані інші документи: розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1); розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 червня 2015 року (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ); заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4); розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.13-17).

На підставі наданих позивачем вищезазначених документів ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято Повідомлення № 55 від 05.08.2015 р., в якому зазначено, що позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п.200.19 цієї статті, а саме: перевищення сукупної балансової вартості необхідних активів над сумою податку, заявленою до відшкодування (НАКП/БВ>3) - 21,02 грн. та сума податкового боргу 827,76 грн. (а.с.10).

Вищенаведені обставини підтверджені належними доказами і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст.200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Відповідно до положень п. 200.18. ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Пунктом 200.19 ст. 200 ПК України встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені п.200.19 ст.200 ПК України.

Підпунктом 200.19.1 - 200.19.4. п.200.19 ст. 200 ПК України передбачено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям: не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: а) відсутність підтвердження відомостей; б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також: а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію; не мають податкового боргу.

Наказом Міністерства фінансів України № 1128 від 14.11.2014 р. Затверджено Порядок визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі - Порядок № 1128).

Пунктом 4 Порядку № 1128 передбачено, що порядок розрахунку: коефіцієнт обсягу постачання товарів/послуг (К оп) визначається як співвідношення обсягу постачання товарів/послуг (без ПДВ) за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою, за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) / попередні 4 послідовних звітних податкових періоди (квартали) до загального обсягу постачання товарів/послуг (без ПДВ) за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) / попередні 4 послідовних звітних податкових періоди (квартали) за формулою К оп = (ОП 0 % / ОП 0 % + ОП) х 100, де ОП 0 % - сума обсягу постачання товарів/послуг (без ПДВ) за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою, за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) / попередні 4 послідовних звітних податкових періоди (квартали); ОП - загальний обсяг постачання товарів/послуг (без ПДВ) за операціями, що підлягають оподаткуванню ПДВ та звільненими від оподаткування ПДВ, за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) / попередні 4 послідовних звітних податкових періоди (квартали). Показник (К оп) не повинен бути меншим за 40 відсотків; для формування критерію, зазначеного в абзаці третьому цього підпункту, використовуються дані Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з ПДВ), в якій платник ПДВ відображає: суму витрачання на придбання/спорудження необоротних активів протягом останніх 12 календарних місяців станом на кінець звітного (податкового) періоду (К но); суму витрачання на придбання необоротних активів, зазначену у звіті про рух грошових коштів за останній звітний податковий період (рік), щодо якого минув граничний термін подання.

З матеріалів справи вбачається, що доводи апелянта, що у позивача на день прийняття відповідачем спірного рішення (повідомлення) рахується податковий борг в розмірі 827,76 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом досліджувалось копії декларацій за період з червень 2014 р. - травень 2015 р.

Суду не був наданий розрахунок яким чином даний борг сформовано.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, наявність у позивача податкового боргу на день прийняття відповідачем спірного рішення не підтверджено належними доказами.

Наведені апелянтом усі доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 21.11.2016р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕКС ЛІМІТЕД" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.