Ухвала суду № 62852595, 15.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2016 рокусправа № 808/1034/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжтрансформатор до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС до Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжтрансформатор пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за квітень 2015 року, за період з 18.06.2015 по 24.03.2016, у розмірі 776 761,42 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем виконанні усі залежні від нього дії для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, згідно до норм Податкового кодексу України, як наслідок були сформовані висновки що підтверджує право позивача на бюджетне відшкодування. На даний час бюджетне відшкодування не здійснено, тому в порядку п. 200.23 ст. 200 ПКУ нараховується пеня на бюджетну заборгованість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що виконав всі дії передбачені податковим законодавством щодо бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.05.2015 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України на рахунок підприємства у розмірі 3 431 614грн. Податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ Запоріжтрансформатор щодо правомірності нарахування ПДВ за квітень 2015 року (за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.05.2015 №9099927236) за результатами якої складено довідку у формі висновку від 22.06.2015 №97/28-4-43-10/00213428. В довідці у формі висновку зазначено, що при відображенні ПАТ Запоріжтрансформатор у декларації за квітень 2015 року суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у розмірі 3 431 614, 00 грн. та суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2015 року у розмірі 3 431 614, 00 грн.

10 червня 2015 року СДПІ року сформувала висновок про суми відшкодування податку на додану вартість № 1211-20 на суму 3 431 614грн., яким повідомив, що платнику ПАТ Запоріжтрансформатор за декларацією від 20.05.2015 №9099927236 за квітень 2015 року підлягають автоматичному бюджетному відшкодуванню з бюджету 3 431 614грн.

Вказаний висновок та реєстр висновків від 10.06.2015 № 21 про суми відшкодування податку на додану вартість направлені до відповідача 2 до УДКСУ у м. Запоріжжі (вказані документи надійшли 12.06.2015).

18 червня 2015 року листом за №04-08.14/814-1783 висновок від 10.06.2015 № 1211-20 та реєстр висновків від 10.06.2015 № 21 повернуло відповідачу 1 відповідачем 2 у звязку з відсутністю узагальненої інформації.

Відповідач 1 неодноразово (надходили до УДКСУ у м. Запоріжжі: 18.06.2015, 24.06.2015, 01.07.2015, 07.07.2015, 13.07.2015, 17.07.2015, 23.07.2015, 29.07.2015, 04.08.2015, 10.08.2015, 14.08.2015, 20.08.2015, 27.08.2015, 02.09.2015, 08.09.2015, 14.09.2015, 18.09.2015, 24.09.2015, 30.09.2015, 06.10.2015, 12.10.2015, 19.10.2015, 23.10.2015, 29.10.2015, 04.11.2015, 10.11.2015, 10.11.2015, 16.11.2015, 20.11.2015, 26.11.2015, 02.12.2015, 08.12.2015, 14.12.2015, 18.12.2015, 24.12.2015, 30.12.2015, 11.01.2016, 15.01.2016, 20.01.2016, 26.01.2016, 01.02.2016, 05.02.2016, 11.02.2016, 17.02.2016, 23.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 12.03.2016, 17.03.2016, 23.03.2016, 29.03.2016, 04.04.2016, 08.04.2016, 14.04.2016) направляв до відповідача 2 висновки та реєстри висновків, однак такі документи УДКСУ у м. Запоріжжі повертало СДПІ.

На теперішній час сума бюджетного відшкодування за квітень 2015 року у розмірі 3 431 614грн. позивачу не відшкодована.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом 200.23 ст.200 Податкового кодексу України, визначено, що на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість має нараховуватися пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент подання позивачем декларацій з податку на додану за квітень 2015 року) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п. 200.17 ст. 200 ПК України).

Пункт 200.18 ст. 200 ПК України визначає, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Посадові особи контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в разі порушення визначених у пункті 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Пункт 200.23 ПК України визначає, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи та вимог п. 200.18 ст. 200 ПК України вбачається, що позивач повинен був отримати бюджетне відшкодування за декларацією за квітень 2015 року до 17.06.2015. Так, декларацію з ПДВ за квітень 2015 року позивач подав до СДПІ 20.05.2015. 20 календарних днів для проведення камеральної перевірки закінчилися 10.06.2015. Граничний строк для подання висновку (три робочі дні після закінчення перевірки) завершується 14.06.2015. Граничний термін перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку (три операційні дні після отримання висновку (отримано висновок 12.06.2015)) припадає на 17.06.2015 (12 червня 2015 року вихідний день).

Таким чином, з 18.06.2015 сума ПДВ за квітень 2015 року в розмірі 3 431 614грн., яка не була відшкодована позивачу, вважалася заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, щодо твердження відповідача 2 про те, що була відсутня узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, наступне:

Пунктами 8, 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Не отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, на переконання суду, не повинно порушувати права та інтереси позивача по справі.

Право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень вищевказаних законодавчих актів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі підтвердження податковим органом під час перевірки сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, орган Державного казначейства України надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування, зазначену у висновку, поданому йому податковим органом, у триденний строк після закінчення перевірки. При цьому норми ПК України не містять вимог, обумовлюючих здійснення виплати сум відшкодування на підставі наявних, як висновку про підтвердження сум відшкодування так і узагальненого висновку про суми бюджетного відшкодування ПДВ органу державної податкової служби вищого рівня.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконанні усі залежні від нього дії для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, згідно до норм Податкового кодексу України, як наслідок були сформовані висновки що підтверджує право позивача на бюджетне відшкодування.

При цьому, механізми взаємовідносин між податковим органом та Державної казначейської служби не повинен обмежувати законодавчо встановлене право платника податку.

Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру пені.

Так, Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 № 953 затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби. Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Оскільки чинним законодавством не визначено порядок нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, право на яку визначено п. 200.23 ст. 200 ПК України, суд вважає можливим застосування аналогії закону та застосування до вказаних відносин саме Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, в якій наводиться формула розрахунку пені, яка може бути використана для розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, яка передбачена п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Отже пеня, нарахована на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, розраховується за формулою: (сума заборгованості х кількість днів прострочення: 100% х облікова ставка Національного банку України х 1,2) : 365 днів.

Загальний розмір пені, нарахованої за несвоєчасне відшкодування ПДВ за квітень 2015 року за період з 18.06.2015 по 24.03.2016 складає 776 761, 42 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:А.А. Щербак

Суддя:Н.П. Баранник