Постанова № 62852547, 17.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" листопада 2016 р. № 820/5642/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної екологічної інспекції у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна екологічна інспекція у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПРАТ Харківський коксовий завод у вигляді повного зупинення діяльності з видачі коксу з коксових батарей № 1,2,3 до вжиття заходів щодо встановлення установки безпильової видачі коксу у відповідності п. 2 умови 1 розділу технологічного процесу та п. 2.3 умови З дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.2012 року № 6310137900-236 шляхом опломбування (опечатування) двересьемной машини Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», наказу від 09 вересня 2016 року за 522/01-04, Держекоінспекцією в термін з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПРАТ «Харківський коксовий завод», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 112/01-04/03-09, який підписаний директором ПРАТ «Харківський коксовий завод» ОСОБА_1

Актом перевірки зафіксовано, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ «Харківський коксовий завод» проведена в 2011 році ДП «УХІН». Складено інвентаризацію інструментальними вимірами та розрахунковими методами. Згідно матеріалів звіту з інвентаризації на підприємстві нараховується 77 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них організованих - 44, неорганізованих - 33, оснащених УОГ - 7.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки, Держекоінспекцією винесено припис від 06 жовтня 2016 року за № 60/03-09, яким зобов'язано директора ПРАТ «Харківський коксовий завод» забезпечити виконання п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п.2.3 вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.2012 року № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху (пункт 4 припису від 06 жовтня 2016 року за № 60/03-09).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.12р. № 6310137900-236 надавався за умови видачі коксу з УБВК з печей на коксових батареях №№ 1, 2, 3, позивач вважає, що зазначене є невиконанням умов дозволу, а саме п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.12р. № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху та є порушенням ст.. ст.. 10, 11 Закошу України "Про охорону атмосферного повітря", а отже є підстави щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПРАТ Харківський коксовий завод у вигляді повного зупинення діяльності з видачі коксу з коксових батарей № 1,2,3 до вжиття заходів щодо встановлення установки безпильової видачі коксу у відповідності п. 2 умови 1 розділу технологічного процесу та п. 2.3 умови З дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.2012 року № 6310137900-236 шляхом опломбування (опечатування) двересьемной машини Державною екологічною інспекцією у Харківській області

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, щодо задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Судом встановлено, що Держекоінспекцією в термін з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПРАТ «Харківський коксовий завод», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 112/01-04/03-09, який підписаний директором ПРАТ «Харківський коксовий завод» ОСОБА_1

Актом перевірки зафіксовано, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ «Харківський коксовий завод» проведена в 2011 році ДП «УХІН». Складено інвентаризацію інструментальними вимірами та розрахунковими методами. Згідно матеріалів звіту з інвентаризації на підприємстві нараховується 77 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них організованих - 44, неорганізованих - 33, оснащених УОГ - 7.

На перевірку представлені документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод», розроблені ДП «УХІН» в 2012 році.

На підставі зазначених обґрунтовуючих матеріалів підприємством отриманий дозвіл на викиди забруднюючих в атмосферне повітря від 07.11.12р. № 6310137900-236, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області терміном до 07.11.2017р.

При визначені параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду № 202 (видача коксу з установкою безпильової видачі коксу (надалі УБВК) використовувались дані «Показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря АТЗТ "Харківський коксовий завод», розроблених ДП «УХІН» в 2007 році, затверджених Мінприроди України 04.12.2007 (далі -«Показники емісії»).

Відповідно до наданих на перевірку «Показників емісії», джерело № 202 - видача коксу з УБВК. Однак, в ході перевірки встановлено, що локальна установка безпильової видачі коксу встановлена лише на коксовій батареї № 4-біс. Видача кокосу з печей коксових батарей № 1, 2, 3 здійснюється без використання локальної установки безпильової видачі коксу.

Таким чином, позивачем було зроблено висновок, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при видачі коксу з печей на коксових батареях №№ 1, 2, 3 здійснюється без УБВК, що не враховано в інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ «Харківський коксовий завод».

Відповідно п. 2.3 вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод» від 07.11.12 № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху викладений в наступній формі: «видача коксу повинна здійснюватися тільки при включеній локальній установці безпильової видачі коксу (УБВК)».

Згідно п. 2 Умови 1 до технологічного процесу дозволу на викиди від 07.11.12 № 6310137900-236 викладений у наступній формі: «суб'єкт господарювання повинен забезпечити контроль за точним дотриманням технологічних регламентів».

Згідно п. 5.2.3 «Постійного технологічного регламенту виробництва коксу в коксовому цеху ПРАТ "Харківській коксовий завод», затвердженого головним інженером підприємства 16.08.16, для вловлювання пилу, що виділяється при видачі коксових печей, на дверізнімальній машині встановлений пиловловлюючий зонт. Пилогазоповітряна суміш, що виділяється під час видачі коксу, направляється в пиловловлюючий зонт, а потім - в систему очистки від пилу.

Суд зазначає, що висновок про невиконання умов дозволу, а саме п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.12р. № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху був зроблений Держекоінспекцією на підставі зазначеного в акті факту про відсутність УБВК на коксових батареях №№ 1, 2, 3.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.12р. № 6310137900-236 надавався за умови видачі коксу з УБВК з печей на коксових батареях №№ 1, 2, 3, позивач вважає, що зазначене є невиконанням умов дозволу, а саме п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.12р. № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху та є порушенням ст.. ст.. 10, 11 Закошу України "Про охорону атмосферного повітря".

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки, Держекоінспекцією винесено припис від 06 жовтня 2016 року за № 60/03-09, яким зобов'язано директора ПРАТ «Харківський коксовий завод» забезпечити виконання п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п.2.3 вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.2012 року № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху (пункт 4 припису від 06 жовтня 2016 року за № 60/03-09).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України «Про охорону атмосферного повітря» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Судом встановлено та зазначена обставина не заперечується сторонами по справі, що на балансі ПРАТ «Харківський коксовий завод» обліковується джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 202 - видача коксу, діяльність та регламент якого в порядку ч.5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначений в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.2012 №6310137900-236 . Термін дії дозволу - до 07.11.2017р.

Як вбачається із п. 5.2.2. «Постоянного технологического регламента производства кокса в коксовом цехе», утвержденного 16.08.2016 года главным инженером ПРАО «Харьковский коксовый завод», безпильову видачу коксу з печей забезпечує зонт для пилопригнічення пилі та газів, які утворюються при видачі коксу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

За приписами ст. 34 та ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Крім цього суд зазначає, що згідно положень ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що з аналізу викладених норм випливає, що необхідність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виникає за умови здійснення викидів таких речовин, які справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів деталізовано Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. №464, зареєстровано в Мінюсті 15.01.2009 р. за №18/16034).

Відповідно до п. 4.6 згаданого Порядку, при здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів.

Проте, суд зазначає, що у спірних правовідносинах позивачем не було дотримано викладених норм, з огляду на так обставини.

Як було встановлено судом при визначенні параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду № 202 (видача коксу з установкою безпильової видачі коксу далі «УБВК») використовувались дані "Показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря АТЗТ "Харківський коксовий завод", розроблених ДП "УХІН" в 2007 році, затверджених Мінприроди України 04.12.2007р (далі - "Показники емісії").

Відповідно до наданих на перевірку "Показників емісії", джерело № 202 - видача коксу з УБВК. Однак, як зазначено в акті перевірки, в ході перевірки встановлено, що локальна УБВК встановлена лише на коксовій батареї № 4-біс. Видача кокосу з печей коксових батарей №№ 1, 2, 3 здійснюється без використання локальної УБВК. Таким чином відповідачем було зроблено висновок, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при видачі коксу з печей на коксових батареях №№ 1, 2, 3 здійснюється без УБВК, що не враховано в інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ "Харківський коксовий завод».

Враховуючи вище викладене позивачем в акті перевірки було зроблено висновок, що при підготовці документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря використовувалися розрахунки викидів від джерела №202 на підставі "Показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря АТЗТ "Харківський коксовий завод", в якому наведені показники емісії (питомі викиди) для джерела №202 з урахуванням видачі коксу з УБВК, то відповідно видача коксу по батареях №№ 1, 2, 3 без УБВК не врахована в інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ "Харківський коксовий завод», а сам дозвіл на викиди надавався підприємству за умови видачі коксу з УБВК з печей на коксових батареях №№ 1, 2, 3., а отже відповідачем було порушено умови дозволу, а саме п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.12р. № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху та є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря ".

Суд вважає, вище зазначені висновки позивача необґрунтованими, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, що визначення питомих показників, а відповідно в подальшому і розрахунок викидів по джерелу № 202 виконувався в цілому, тобто по батареям №№ 1, 2, 3 та батареї №4 бис. Також необхідно зауважити, що питомі показники передбачають потужність викиду в грамах на тону виготовленого коксу підприємством в цілому.

Зазначена позиція підтверджується даними протоколів вимірювання забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 313/01-04 від 09.12.2015 року та № 522/01-04 від 29 вересня 2016 року складених Державною екологічною інспекцією у Харківській області, а також актами відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 03.12.2015 № 313 та від 29.09.2016 № 179 складених Державною екологічною інспекцією у Харківській області та вимірювальною лабораторією ТОВ «УкрНДІкомунпроект» згідно яких досліджувались викиди коксових цехів, коксових батарей 1,2,3,4, - бис

Також в судовому засіданні встановлено, що саме про врахуванні видачі коксу на батереї № 4-бис з застосуванням УБВК при визначенні питомих показників для дж. №202 вказує відмітка в «Показниках емісії...», а не про те, що вивантаження коксу з батарей №№1,2,3 повинно проводитися з УБВК. Технологічна схема, при якій видача коксу на батареях №№ 1, 2, 3 проводиться без УБВК, а видача коксу на батареї № 4-бис з застосуванням УБК, діяла, як під час проведення інвентаризації в 2011 р., так і в 2007 році під час розробки «Показників емісії...».;

Так судом було встановлено, що позивачем під час проведення перевірки не було здійснено вимірювання наявності та рівню викидів, проби не відбиралися, лабораторні дослідження щодо спірного об'єкту також не досліджувалась.

Крім цього суд зазначає, що є також фактом який спростовує спірні посилання позивача, а саме, що попередніми перевірками відповідача у 2012,2014 та 2015 році проведеними Державною екологічною інспекцією України та Державною екологічною інспекцією у Харківській області вище зазначені спірні порушення позивача виявлені не були, хоча і були предметом перевірок. Крім того як зазначалось сторонами в судовому засіданні ні технічно ті технологічно спірний процес з часу видачи дозволу не змінювався.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що посилання позивача на порушення ПРАТ "Харківський коксовий завод", а саме в наданні недостовірної інформації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.11.12р. № 6310137900-236 та невиконанням умов дозволу, а саме п. 2 Умови 1 до технологічного процесу та п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.12р. № 6310137900-236 є безпідставними та є таким, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що за наслідками зазначеного порушення, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2016 року № 000707 відносно начальника коксового цеху ПРАТ «Харківський коксовий завод» ОСОБА_2 за порушення ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 жовтня 2016 року № 118/03-09, якою начальника коксового цеху ПРАТ «Харківський коксовий завод» ОСОБА_2В, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 78 та ч. 2 ст. 79 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Зазначений штраф сплачено начальником коксового цеху ПРАТ «Харківський коксовий завод» ОСОБА_2, про що свідчить квитанція, а отже зазначена обставина підтверджує факт наявності порушення то зазначене твердження суд вважає, необґрунтованим оскільки згідно положень ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалось судом вище зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення не були винесена судом, а отже згідно положень ст. 72 КАС України зміст порушень та обставини встановлені ними суд не може вважати такими, що не підлягають доведенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21 листопада 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.