Ухвала суду № 62852388, 21.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/2114/16

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши матеріали адміністративного позовупозивача ОСОБА_1до відповідача Шевченківського (Октябрський) відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постановВ С Т А Н О В И В:

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського (Октябрський) відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, а саме просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2013;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.12.2013;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 06.02.2014;

- скасувати забезпечувальні заходи у вигляді тимчасової заборони у праві виїзду за межі України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частини 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

При цьому, позивачем не додані до позовної заяви документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала адміністративний позов, та докази адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача, а також докази реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 року N 928-VIII та з 01 січня 2016 року становить 1 378,00 грн.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 551,20 грн.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач заявляє чотири позовні вимоги.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 204,80 грн.

До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів.

Судом встановлено, що позивач просить скасувати, зокрема постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.12.2013 та скасувати забезпечувальні заходи у вигляді тимчасової заборони у праві виїзду за межі України.

Однак, всупереч вимогам частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви не додано копії оскаржуваної постанови та не надано доказів застосування до позивача забезпечувального заходу у вигляді тимчасової заборони у праві виїзду за межі України.

Крім того, у прохальній частини позову не зазначено, у межах якого виконавчого провадження винесені оскаржувані постанови, у зв'язку з чим позовна заява не відповідає вимогам пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського (Октябрського) відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов залишити без руху.

Позивачеві надати строк до 19 грудня 2016 року для усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: документа про сплату судового збору в розмірі 2204,80 грн; документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала адміністративний позов, та доказів адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача; доказів реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача; позовної заяви, оформленої відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (із зазначенням номеру виконавчого провадження оскаржуваних постанов), її копій та приєднаних до неї документів відповідно до кількості відповідачів; копії оскаржуваних постанов або обґрунтованих підстав неможливості надання даних документів.

Розяснити, що у разі ненадання у зазначений строк указаних документів позовна підлягає поверненню.

Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.С. Канигіна