Постанова № 62852088, 16.11.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа № 809/1465/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Королевич О.В.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби

про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №52307718 від 21.09.2016 та визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №52307718 від 21.09.2016.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що 21.09.2016 року головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52307718 з примусового виконання постанови №ПСЗ 057889 від 09.03.2016 року, виданої Управлінням патрульної поліції в м.Івано-Франківську про стягнення з нього штрафу у розмірі 1020 грн., яку він отримав 20.10.2016 року. Зазначив, що вважає дії головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу ДВС по винесенню вказаної постанови такими, що порушують його права, а саму постанову незаконною, оскільки така винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження». Пояснив, що відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови) виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обовязковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобовязаний мати печатку із зображенням Державного ОСОБА_2 України. Вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення №ПСЗ 057889 від 09.03.2016 року, яка винесена поліцейським ПП роти №4 батальйону УПП в м.Івано-Франківську старшим сержантом поліції ОСОБА_3 про стягнення з нього 1020 грн. штрафу не скріплена гербовою печаткою, а тому не відповідає вимогам, які встановлені законом до виконавчих документів. Зазначив, що з підстави невідповідності даного виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», 25.07.2016 року Калуський міськрайонний відділ ДВС виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП №51753702), в мотивувальній частині якої зазначено, що підставою для відмови є не скріплення даного документа гербовою печаткою. Вказав, що зазначену постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області не оскаржувало (відповідно вона набрала законної сили) та не привело виконавчий документ у відповідність до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а лише повторно предявило його до виконання. Таким чином, у відповідача не було правових підстав 21.09.2016 року виносити постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, вказав, що Управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську, предявляючи виконавчий документ до виконання, пропустило строк його предявлення, так як в постанові у справі про адміністративне правопорушення №ПСЗ 057889 від 09.03.2016 року, зазначено строк предявлення постанови до виконання 3 місяці. На підставі наведеного позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. В попередньому судовому засіданні проти даного позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні, суду пояснила, що на виконанні у Калуському МР ВДВС перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню постанови ПС №057889 від 09.03.2016 року, виданої Управлінням патрульної поліції в м.Івано-Франківську про стягнення з ОСОБА_4 1020,00 грн. в дохід держави за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Зазначила, що по вказаному виконавчому документі 25.07.2016 року державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не було скріплено гербовою печаткою. Пояснила, що до Калуського МР ВДВС надійшов лист Управлінням патрульної поліції в м.Івано-Франківську №3216/41/20/01-16 від 06.09.2016 року про те, що відмова у відкритті виконавчого провадження на підставі ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованою, оскільки скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обовязковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобовязаний мати печатку із зображенням Державного ОСОБА_2 України. Відтак, із вказаного листа випливає, що Управлінням патрульної поліції в м.Івано-Франківську не має гербової печатки, а тому державним виконавцем за заявою останнього від 20.09.2016 року №4272 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52307718 від 21.09.2016 року. На підставі наведеного в задоволенні позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.03.2016 року поліцейським ПП роти №4 батальйону УПП в м.Івано-Франківську старшим сержантом поліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПСП №057889 за скоєне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в розмірі 510 грн. Позивачу надано 15-денний строк для добровільної сплати суми штрафу та вказано про необхідність органам державної виконавчої служби при примусовому виконанні постанови стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 1020 грн.

Дана постанова отримана позивачем 09.03.2016 року та ним не оскаржувалась (а.с. 21).

21.07.2016 року Управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську звернуло до примусового виконання зазначену вище постанову.

Старший державний виконавець Калуського міськрайонного відділу ДВС 25.07.2016 року (ВП 51753702) відмовив у відкритті виконавчого провадження у звязку із невідповідністю виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий документ не скріплено гербовою печаткою (а.с. 6).

06.09.2016 року Управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську на адресу відповідача направило лист №3216/41/20/01-16, в якому просило скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у справі про адміністративне правопорушення ВП 51753702 (а.с. 23).

20.09.2016 року Управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську повторно подало до Калуського міськрайонного відділу ДВС заяву про примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення №ПСЗ 057889 від 09.03.2016 року, на підставі якої головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №52307718) про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави 1020 грн. штрафу (а.с. 19, 20).

Позивач не погоджуючись із даною постановою та діями державного виконавця звернувся до суду про її скасування.

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону №606-XIV).

Згідно із ч.1 ст.17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.6 ч.2 ст17 Закону №606-XIV).

Згідно із п.1 ч.1 ст.22 Закону №606-XIVвиконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч.2 ст.23 Закону №606-XIV).

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.6 ст.25 Закону №606-XIV).

Відповідно до ст.300 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ч.1 ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПСП №057889 за скоєне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в розмірі 510 грн., винесена 09.03.2016 року і позивачем вона не оскаржувалась.

З огляду на вищевикладене та відповідно до ч.1 ст.303 КУпАП вказана постанова повинна була бути подана для примусового виконання протягом 3 місяців з дня її винесення, тобто в строк до 10.06.2016 включно.

Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПСП №057889 від 09.03.2016 року предявлена до виконання Управлінням патрульної поліції в м.Івано-Франківську вперше 21.07.2016 року, тобто з порушенням тримісячного строку, передбаченого законом.

Постановою старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу ДВС від 25.07.2016 року (ВП 51753702) відмовлено у відкритті виконавчого провадження у звязку із невідповідністю даної постанови від 09.03.2016 року вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий документ не скріплено гербовою печаткою.

В подальшому, 20.09.2016 року Управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську знову звернулось до відповідача із заявою про примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 09.03.2016 року серії ПСП №057889, тобто з порушенням тримісячного строку, передбаченого законом.

Однак, на підставі даної заяви головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №52307718) про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1020 грн. штрафу

З огляду на наведене не може йти мова про переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання, оскільки вперше постанова була звернута до виконання з пропуском встановленого строку предявлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, виносячи постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2016 року (ВП №52307718) державний виконавець не керувався вимогами Закону України Про виконавче провадження і діяв протиправно, а тому позовні вимоги є підставними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, та позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1160,00 грн., більшому ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», то підлягає стягненню з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби за рахунок бюджетних асигнувань даного субєкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 1102,40 грн. судового збору, а з Державного бюджету України підлягає поверненню ОСОБА_1 частина зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 57,60 грн.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №52307718 від 21.09.2016.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження №52307718 від 21.09.2016.

Стягнути з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби (код 38472755) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (проживає, ІНФОРМАЦІЯ_1, 77300) сплачений судовий збір в розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).

Повернути ОСОБА_1 (проживає, ІНФОРМАЦІЯ_1, 77300) з Державного бюджету України частину зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 57,60 грн. (п'ятдесят сім гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2016 року.