Постанова № 62852001, 09.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р. Справа № 805/3263/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Крамтехцентр” до Краматорської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “НПП Крамтехцентр” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Краматорської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.04.2016 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску яким застосовано відносно позивача: штраф у розмірі 8548, 39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21 222, 14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та нараховано пеню в розмірі 1461, 58 грн.

Позивач не заперечує факт несплати єдиного внеску у період до 14.04.2016 року та, посилаючись на п. 9(4) Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та інші законодавчі положення, просить суд скасувати вказане рішення в частині застосування штрафу в розмірі 28 853, 52 грн. та пені в розмірі 1 650, 35 грн. які накдадені за несплату внеску у період з 14.04.2014 року.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без своєї участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, згідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП Крамтехцентр» (ідентифікаційний код 30569266) зареєстроване як юридична особа 27.04.2000 року та, відповідно довідки від 13.05.2009 року № 556/10/29-014-08, взятий на облік до установи відповідача.

26.04.2016 року ДПІ у м.Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення №0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску яким застосовано відносно позивача: штраф у розмірі 8548, 39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21 222, 14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та нараховано пеню в розмірі 1461, 58 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до спірного рішення, який надано відповідачем, за період до 14.04.2016 року позивачу нараховано пеню в розмірі 169, 08 грн. та штраф – 1537, 11 грн. (10% до 01.01.2015 року); за період після 14.04.2014 року – пеню в розмірі 1292, 50 грн. та штраф в розмірі 7011, 28 грн. (10% до 01.01.2015 року) та 21222, 14 грн. (20% з 01.01.2015 року).

17.06.2016 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення №3362/10/05-99-10-01-12-1 про результати розгляду скарги, яким спірне рішення про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Також 11.08.2016 року ДФС України прийнято рішення №17423/6/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, яким рішення ГУ ДФС України в Донецькій області від 17.06.2016 року, спірне рішення про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу – без задоволення. Вказане рішення було отримано позивачем 19.08.2016 року.

31.08.2016 року Донецькою Торгово-промисловою палатою України було видано сертифікат № 6742 яким засвідчено форс-мажорні обставини з 16.04.2014 року по 04.07.2014 року.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі Закон № 2464) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону – 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Таким чином, згідно вищевикладеного, у позивача у період до 14.04.2014 року існував обов’язок по сплаті єдиного внеску, що ним не заперечується.

Разом з цим, як вбачається з розрахунку відповідачем розміру штрафних санкцій в залежності від періоду, за період до 14.04.2016 року позивачу нараховано пеню в розмірі 169, 08 грн. та штраф – 1537, 11 грн. (10% до 01.01.2015 року). Відповідно суд приймає до уваги розрахунок відповідача та зазначає, що спірне рішення в частині штрафних санкцій, прийнятих за період до 14.04.2014 року в загальній сумі 1706, 19 грн. з яких: пеня - 169, 08 грн. та штраф – 1537, 11 грн. (10% до 01.01.2015 року) не підлягає скасуванню.

Розглядаючи спірне рішення в частині накладення штрафних санкцій за період з 14.04.2014 року, суд зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який набув чинності 15.09.2014 року (далі – Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9.3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України “Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці” відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Крім того, суд зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Суд вважає, що спірним у даному випадку є наявність у відповідача підстав для прийняття відносно позивача спірного рішення, яким до останнього застосовано штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване з посиланням на статтю 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обов’язків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

Також суд зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до спірного рішення, який надано відповідачем, за період за період після 14.04.2014 року позивачу нараховано пеню в розмірі 1292, 50 грн. та штраф в розмірі 7011, 28 грн. (10% до 01.01.2015 року) та 21222, 14 грн. (20% з 01.01.2015 року).

Таким чином суд приходить до висновку про скасування спірного рішення в частині штрафу та пені, принятих за несплату єдиного внеску у період після 14.04.2014 року.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку про скасування рішення №0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску яким застосовано відносно позивача: штраф у розмірі 8548, 39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21 222, 14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та нараховано пеню в розмірі 1461, 58 грн. в частині пені в розмірі 1292, 50 грн., штрафу в розмірі 7011, 28 грн. (10% до 01.01.2015 року), штрафу в розмірі 21222, 14 грн. (20% з 01.01.2015 року).

Також суд вважає достатнім та належним способом захисту прав позивача обрати саме скасування спірного рішення частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Крамтехцентр” до Краматорської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області №0003871302/2931 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 31 232, 11 грн. з яких штраф у розмірі 8548, 39 грн. за період з 21.03.2014 року по 04.07.2014 року (10% до 01.01.2015 року), штраф у розмірі 21 222, 14 грн. за період з 21.01.2015 року до 21.05.2015 року (20% з 01.01.2015 року) та пеня в розмірі 1461, 58 грн. в частині коштів на загальну суму 29 525, 92 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з податкової інспекцієїї у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39900454, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ-13, бул. Машинобудівників, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Крамтехцентр” (ЄДРПОУ 30569266, юридична адреса: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 8) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.