Ухвала суду № 62851914, 14.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

14 листопада 2016 р. Справа № 802/1745/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.

суддів Вергелеса А.В., Заброцької Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 2 апарату Національної поліції України

про: визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 2 апарату Національної поліції України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення начальника управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України полковника міліції Маклакова С.О. та наказ Національної поліції України від 01.09.2016 року № 434 «Про організацію проведення атестування особового складу структурних (відокремлених) підрозділів» щодо включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, що підлягають атестуванню;

- визнати дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1 протиправними, а прийняте Центральною атестаційною комісією № 2 НПУ відносно нього рішення (висновок) - скасувати;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 07.10.2016 року № 243 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції і поновити його на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки у Вінницькій області з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції з 13.10.2016 року.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом. В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що зі змістом оскаржуваних наказів він ознайомився уже після свого звільнення. При цьому позивач вказав, що в період із 13.10.2016 року по 21.10.2016 року він перебув на лікуванні, що підтверджується документально, а тому не міг скористатися правом на їх оскарження у строк встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні позивач та його представники вказане клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином. Разом з тим, неприбуття в судове засідання представників відповідачів не стало перешкодою для вирішення судом процесуального питання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом (ч. 4 ст. 128 КАС України).

Заслухавши пояснення позивача та його представників, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України в період з 01.09.2007 року по 06.11.2015 року.

Наказом Національної поліції України від 11.11.2015 року № 164 о/с "По особовому складу" позивача, разом з іншими працівниками управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, призначено як таких, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, в порядку переатестування, із 07.11.2015 року на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції.

Відповідно до наказу Національної поліції України від 01.09.2016 року № 434 «Про організацію проведення атестування особового складу структурних (відокремлених) підрозділів» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, наказано забезпечити прибуття в період з 04.09.2016 року по 06.09.2016 року до Департаменту захисту економіки Національної поліції України для участі в атестуванні особового складу поліцейських, у тому числі і позивача.

05.09.2016 року Центральна атестаційна комісія № 2 Національної поліції України провела співбесіду з позивачем. Згідно протоколу № 15.00033795.0063408 членами комісії під час проведення атестування позивача було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список (Форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел.

За результатами розгляду вказаних у протоколі матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення прийнято рішення, комісія дійшла висновку, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, виходячи з низького рівня теоретичних знань законодавчих актів, що регулюють діяльність на займаній посаді, малої кількості балів за результатами професійного тестування та низьких показників службової діяльності.

Із вказаними висновками позивач не погодився та подав заяву від 13.09.2016 про оскарження прийнятого рішення до Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1. Апеляційна комісія вивчивши скаргу і матеріали поліцейського встановила, що скаржником не набрано 60 балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, у зв'язку з чим подана скарга по суті порушених у ній питань не розглядалася.

Наказом начальника Національної поліції України від 07.10.2016 року № 243 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч.1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу став висновок центральної атестаційної комісії від 05.09.2016 року.

Надаючи оцінку причинам пропуску строку звернення до суду, колегія суддів виходить з того, що до поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини, які не залежать від волі позивача. Такі обставини мають впливати на волю суб'єкта правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати обов'язки або користуватись наданими правами.

Таким чином, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні процесуального питання, суд, на підставі ч. 2 ст. 8 КАС України, враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» зазначено, що право встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи.

Надаючи оцінку обставинам, які за словами позивача, перешкоджали йому вчасному зверненню до суду із позовом з метою оскарження наказу Національної поліції України від 01.09.2016 року № 434 «Про організацію проведення атестування особового складу структурних (відокремлених) підрозділів» щодо включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, що підлягають атестуванню, суд зазначає наступне.

Як видно із змісту наказу Національної поліції України № 434 «Про організацію проведення атестування особового складу структурних (відокремлених) підрозділів», такий прийнято 01.09.2016 року.

Як пояснив представник позивача, інформація із вказаного наказу доводився до відома позивача шляхом її надсилання SMS - повідомленням з відомостями про дату, час та місце проведення тестування. При цьому, зміст наказу Національної поліції України №434 «Про організацію проведення атестування особового складу структурних (відокремлених) підрозділів», а саме список осіб, що підлягають переатестації, підстави прийняття наказу та підстави проведення атестації до відома позивача не доводились. Водночас, суд також бере до уваги і те, що доказів ознайомлення позивача із змістом наказу Національної поліції України № 434 від 01.09.2016 року, відповідачем не надано.

Таким чином, суд наголошує, що для твердження про забезпечення позивачу можливості оскарження наказу № 434 від 01.09.2016 року, до відома ОСОБА_1 повинні були доводитися реквізити наказу, його зміст, що містить окрім списку осіб, які підлягають переатестації, також і чітку підставу для проведення такого атестування. Лише у такому випадку, позивач може вважатися обізнаним про прийняття відповідного рішення суб'єктом владних повноважень та у разі незгоди із ним, реалізувати своє право на його судове оскарження.

Суд враховує, що отримавши інформацію про атестування, позивач із власної ініціативи міг вчинити дії з метою отримання відомостей про підставу такого атестування. Однак, судом при вирішенні процесуального питання про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, береться до уваги і те, що у період з 13.10.2016 року по 21.10.2016 року позивач хворів, що підтверджується листком непрацездатності серії АГУ № 685187 (а.с.79).

Вказані обставини також об'єктивно перешкоджали позивачу зверненню до суду з метою захисту свої прав та охоронюваних законом інтересів у строк, що встановлений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку причинам пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду для оскарження дій Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1 та прийнятого за результатами проведеної атестації Центральною атестаційною комісією № 2 Національної поліції України відносно нього висновок, який оформлений протоколом № 15.00033795.0063408, суд зазначає таке.

Як видно із матеріалів справи, протокол № 15.00033795.0063408, яким задокументовано висновки Центральної атестаційної комісії № 2 Національної поліції України за результатами проведення співбесіди із позивачем, оформлено 05.09.2016 року.

Із висновками, що оформлені протоколом Центральної атестаційної комісії № 2 Національної поліції України № 15.00033795.0063408 від 05.09.2016 року, позивача ознайомлено 12.09.2016 року, що підтверджується відповідним рапортом (а.с. 28).

Із відмітки на поштовому конверті встановлено, що позовна заява позивачем здана на пошту, з метою направлення до Вінницького окружного адміністративного суду 22.10.2016 року (а.с. 35).

Крім того, як зазначалося вище у період 13.10.2016 року по 21.10.2016 року позивач хворів, що підтверджується листком непрацездатності серії АГУ №685187 (а.с.79).

Відтак, зважаючи на наведені обставини, беручи до уваги дату ознайомлення позивача із протоколом № 15.00033795.0063408 від 05.09.2016 року (12.09.2016 року), дату звернення позивача із адміністративним позовом до суду (22.10.2016 року), а також те, що у період з 13.10.2016 року по 21.10.2016 року він хворів, суд доходить висновку, що встановлений чинним законодавством строк для звернення до суду за захистом свої прав та законним інтересів позивачем пропущено з поважних причин.

Щодо процесуального питання пов'язаного із дотриманням позивачем строку звернення до суду для оскарження наказу Національної поліції України від 07.10.2016 року № 243 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та поновлення його на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки у Вінницькій області з 13.10.2016 року, суд зазначає наступне.

Як видно із наказу Національної поліції України №243 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції, такий прийнято 07.10.2016 року.

Як встановлено судом із відмітки на поштовому конверті, позовна заява позивачем, з метою направлення до суду, здана на пошту 22.10.2016 року (а.с. 35).

Тому, виходячи із моменту звернення позивача до суду із позовною заявою (22.10.2016 року) та моменту прийняття оскаржуваного наказу (07.10.2016 року), відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом про оскарження наказу Національної поліції України №243 о/с.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на викладене та враховуючи те, що причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із окремими позовними вимогами, по яких такий строк пропущено, є поважними, підтверджуються документально та відповідачем не спростовані, клопотання позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 99, 100, 160, 165, 185, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із адміністративним позовом у справі № 802/1745/16-а.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Головуючий суддя Богоніс Михайло Богданович

Судді Вергелес Андрій Валерійович

Заброцька Людмила Олександрівна