Постанова № 62851833, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 910/3640/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Трістан Д.В.- довіреність б/н від 01.04.2015.

Новосельцев І.І. - довіреність б/н від 01.04.2015.

від відповідача-1: Потоцький М.Ю.- довіреність № 1-8/8565 від 21.11.2014.

від відповідача-2: Александрова Т.В. - довіреність б/н від 18.01.2016.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Слобожанський миловар" на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року

у справі № 910/3640/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом AUTOSOL International Gmbh (Автосол Інтернешнл ГмбХ)

до 1. Державної служби інтелектуальної власності України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Слобожанський

миловар"

про визнання недійсними свідоцтва України № 189417 та № 189418 на

знаки для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року AUTOSOL International Gmbh (АВТОСОЛ Інтернешнл ГмбХ; далі - Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та ТОВ „Слобожанський миловар" про:

- визнання недійсними повністю свідоцтв України №189417 та №189418 на знаки для товарів і послуг відповідно "АВТОСИЛА" та "AUTOSILA", зареєстровані для товарів 03 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП), власником яких є товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський Миловар" (далі - Товариство);

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України №189417 та №189418 і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що знаки, які зареєстровані на ім'я відповідача-2, не відповідають умовам надання правової охорони, а свідоцтва видані внаслідок подання заявок із порушенням прав інших осіб, а саме, позивача.

За наслідком розгляду заявлених вимог рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року позов задоволено. Визнано недійсним повністю свідоцтво України № 189417 на знак для товарів і послуг „АВТОСИЛА", власником якого є ТОВ „Слобожанський миловар". Визнано недійсним повністю свідоцтво України № 189418 на знак для товарів і послуг „AUTOSILA", власником якого є ТОВ „Слобожанський миловар". Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсними свідоцтв України № 189417 і № 189418 на знаки для товарів і послуг відповідно „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені „Промислова власність". Стягнуто з ТОВ „Слобожанський миловар" на користь AUTOSOL International Gmbh (АВТОСОЛ Інтернешнл ГмбХ) 5 512,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Слобожанський миловар" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь ТОВ „Слобожанський миловар" судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6 063,20 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ „Слобожанський миловар" у справі № 910/3640/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Сотнікова С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.10.2016 року за участю повноважних представників сторін.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 25.10.2016 року оголошено перерву у справі до 15.11.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представників відповідача-2 надійшло клопотання про призначення повторної судової експертизи, в якому стверджується, що висновки, які викладені в проведеній у даній справі експертизі № 95 від 07.06.2016 року, є необґрунтованими і суперечливими та запропоновано доручити проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

За наслідками розгляду заявленого клопотання колегією суддів відмовлено в його задоволені, оскільки наявний у справі висновок судового експерта № 95 від 07.06.2016 року, складений кваліфікованим судовим експертом Жилою Б.В. відповідно до вимог законодавства, разом з письмовими поясненнями останнього щодо складеного ним висновку визнано судом апеляційної інстанції належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь ТОВ „Слобожанський миловар" судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6 063,20 грн.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року - без змін

В судовому засіданні 15.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Слобожанський миловар" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є власником торговельних марок:

„" за міжнародною реєстрацією №437163; дата реєстрації 06.04.1978 року; дата закінчення терміну дії реєстрації (продовження) 06.04.2018; діє на території України в повному обсязі з 06.04.1978 року;

„" за міжнародною реєстрацією №171040 року; дата реєстрації 27.08.1953 року; дата закінчення терміну дії реєстрації (продовження) 27.08.2023; дата територіального поширення - 20.12.1993 року;

„" за міжнародною реєстрацією №832639; дата реєстрації 09.07.2004 року; дата закінчення терміну дії реєстрації (продовження) 09.07.2024 року; діє на території України в повному обсязі з 09.07.2004 року,

які зареєстровані в тому числі і для товарів 03 класу МКТП "речовини для чищення та полірування (крім таких, що призначені для шкіри), мийні засоби, всі вказані товари також для розпиляння".

Службою було зареєстровано торговельні марки „АВТОСИЛА" та „AUTOSILA" на ім'я Товариства і видано відповідно свідоцтва України №189417 та №189418 для товарів 03 класу МКТП „вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, лискувальні, знежирювальні та абразивні препарати; мило; парфуми, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся; зубні порошки і пасти"; публікація відомостей про видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 189417 та № 189418 була здійснена 11.08.2014 року в офіційному бюлетені „Промислова власність" №15.

За приписами статті 494 ЦК України і пункту 4 статті 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (далі - Закон) набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 статті 5 Закону передбачено, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Згідно з підпунктом „а" пункту 1 статті 19 Закону свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Абзацами другим, третім та четвертим пункту 2 статті 6 Закону встановлено, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які: звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання, складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

За приписом абзацу другого пункту 3 статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Отже, обставини, зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 2 статті 6 Закону та в абзаці другому пункту 3 цієї ж статті Закону, є самостійними підставами для відмови в наданні правової охорони.

При цьому наведений припис абзацу п'ятого пункту другого статті 6 Закону є абсолютним критерієм для відмови в наданні правової охорони та стосується виключно змісту самого заявленого на реєстрацію позначення (його власної видимої оманливості), тоді як можливість сплутування з іншими раніше зареєстрованими або заявленими на реєстрацію знаками інших осіб як відносний критерій та наслідки цього (зокрема, щодо можливості введення в оману) мають правове значення при застосуванні пункту 3 статті 6 та пункту 5 статті 16 Закону.

Крім того, підпунктом 4.3.2.5 пункту 4.3 Правил передбачено, що для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг.

При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги.

Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2016 року встановлено, що знаки для товарів та послуг позивача і відповідача зареєстровані для тотожних товарів 03 класу МКТП.

У пункті 65 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд.

Так, з метою роз'яснення питань про те, чи є знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA" відповідно за свідоцтвами України №189417 і №189418 схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованими знаками для товарів і послуг „AUTOSOL" та „AUTOSOL" за міжнародними реєстраціями відповідно № 437163 та № 171040 стосовно товарів 03 класу МКТП; чи є знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA" відповідно за свідоцтвами України №189417 і №189418 такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 03 класу МКТП, тобто стосовно Компанії; чи є знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA" відповідно за свідоцтвами України № 189417 і № 189418 такими, що не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; чи складаються знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA" відповідно за свідоцтвами України №189417 і №189418 лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у свідоцтвах товарів 03 класу МКТП або у зв'язку з ними, зокрема, таких, що вказують на вид, якість, склад, кількість, властивість, призначення, цінність товарів, місце і час виготовлення чи збуту товару; чи складається знак для товарів і послуг „AUTOSILA" за свідоцтвом України № 189418 лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у свідоцтві товарів 03 класу МКТП або у зв'язку з ними, зокрема, таких, що вказують на вид, якість, склад, кількість, властивість, призначення, цінність товарів, місце і час виготовлення чи збуту товару, господарським судом міста Києва ухвалою суду від 11.04.2016 року призначено у справі експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив судовому експерту Жилі Б.В.

07.06.2016 року від судового експерта Жили Б.В. судом отримано висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 07.06.2016 № 95, відповідно до якого:

- стосовно таких товарів 03 класу МКТП, як: автокосметика; аерозолі для автомобілів, що належать до 03 класу; автошампуні; засоби для зовнішнього миття двигунів автомобілів, крім промислових; мийні засоби, крім промислових і лікарських (медичних); олії чистильні; пасти для миття автомобілів, крім промислових; поліролі для автомобілів; блискувальні препарати; препарати для сухого чищення; препарати для чищення, миття автомобілів, крім промислових; мийні препарати, крім промислових та лікарських (медичних); полірувальний порошок (крокус); чистильні препарати; чистильні препарати для шпалер; препарати для видаляння іржі; розчини для миття переднього (вітрового) скла; стиснене повітря в контейнерах для чищення або видаляння пилу; сода вибілювальна; сода лужна; мийна сода для чищення; вибілювальні солі; препарати для чищення стічних труб, наведених у свідоцтві України №189417, знак для товарів і послуг „АВТОСИЛА" за вказаним свідоцтвом є схожим з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 437163, а також з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №171040 настільки, що їх можна сплутати;

- стосовно таких товарів 03 класу МКТП, як: автокосметика; аерозолі для автомобілів, що належать до 03 класу; автошампуні; засоби для зовнішнього миття двигунів автомобілів, крім промислових; мийні засоби, крім промислових і лікарських (медичних); олії чистильні; пасти для миття автомобілів, крім промислових; поліролі для автомобілів; блискувальні препарати; препарати для сухого чищення; препарати для чищення, миття автомобілів, крім промислових; мийні препарати, крім промислових та лікарських (медичних); полірувальний порошок (крокус); чистильні препарати; чистильні препарати для шпалер; препарати для видаляння іржі; розчини для миття переднього (вітрового) скла; стиснене повітря в контейнерах для чищення або видаляння пилу; сода вибілювальна; сода лужна; мийна сода для чищення; вибілювальні солі; препарати для чищення стічних труб, наведених у свідоцтві України № 189418, знак для товарів і послуг „AUTOSILA" за вказаним свідоцтвом, є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 437163, а також з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 171040;

- знак для товарів і послуг „АВТОСИЛА" за свідоцтвом України № 189417 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє такі вказані у свідоцтві товари 03 класу МКТП, як: автошампуні; засоби для зовнішнього миття двигунів автомобілів, крім промислових; мийні засоби, крім промислових і лікарських (медичних); олії чистильні; пасти для миття автомобілів, крім промислових; поліролі для автомобілів; блискувальні препарати; препарати для сухого чищення; препарати для чищення, миття автомобілів, крім промислових; мийні препарати, крім промислових та лікарських (медичних); полірувальний порошок (крокус); чистильні препарати; чистильні препарати для шпалер; препарати для видаляння іржі; розчини для миття переднього (вітрового) скла; стиснене повітря в контейнерах для чищення або видаляння пилу; сода вибілювальна; сода лужна; мийна сода для чищення; вибілювальні солі; препарати для чищення стічних труб;

- знак для товарів і послуг „AUTOSILA" за свідоцтвом України № 189418 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє такі вказані у свідоцтві товари 03 класу МКТП, як: автошампуні; засоби для зовнішнього миття двигунів автомобілів, крім промислових; мийні засоби, крім промислових і лікарських (медичних); олії чистильні; пасти для миття автомобілів, крім промислових; поліролі для автомобілів; блискувальні препарати; препарати для сухого чищення; препарати для чищення, миття автомобілів, крім промислових; мийні препарати, крім промислових та лікарських (медичних); полірувальний порошок (крокус); чистильні препарати; чистильні препарати для шпалер; препарати для видаляння іржі; розчини для миття переднього (вітрового) скла; стиснене повітря в контейнерах для чищення або видаляння пилу; сода вибілювальна; сода лужна; мийна сода для чищення; вибілювальні солі; препарати для чищення стічних труб;

- знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" за свідоцтвом України №189417 та "AUTOSILA" за свідоцтвом України №189418 не є такими, що не мають розрізняльної здатності;

- знак для товарів і послуг „АВТОСИЛА" за свідоцтвом України № 189417 не складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у свідоцтві товарів 03 класу МКТП, зокрема, таких, що вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів, місце і час виготовлення чи збуту товару;

- знак для товарів і послуг „AUTOSILA" за свідоцтвом України №189418 не складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у свідоцтві товарів 03 класу МКТП або у зв'язку з ними, зокрема, таких, що вказують на вид, якість, склад, кількість, властивість, призначення, цінність товарів, місце і час виготовлення чи збуту товару.

У зв'язку із наявністю у суду і сторін питань до судового експерта щодо виконаного висновку № 95 від 07.06.2016 року за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності в даній справі, для дачі додаткових роз'яснень щодо вказаного висновку, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року викликано у судове засідання.

У письмових відповідях щодо поставлених йому питань експертом Жилою Б.В. надано письмові відповіді на питання відповідача-1, в яких зазначено, що:

- знак складається з кількох елементів, їх вплив на сприйняття знака може суттєво різнитись; ступінь цього впливу залежить від домінування одних елементів перед іншими і саме домінуючі елементи мають враховуватись у проведенні порівняльного дослідження;

- домінуючим елементом знака за міжнародною реєстрацією №171040 є напис „AUTOSOL" (), який в подальшому і брався до уваги при виявленні того, чи присутня між порівнюваними знаками схожість до ступеню сплутування, тобто чи присутня в цілому, асоціація між ними;

- зображувальні елементи знака за міжнародною реєстрацією №171040 були враховані (взяті до уваги) при визначенні графічної (візуальної) схожості досліджуваних знаків в тій мірі, в якій вони присутні на зображенні домінуючого елементу знака за міжнародною реєстрацією №171040 - „" - тобто у вигляді чорного тла, що знайшло своє відображення в таблиці №2 Висновку;

- при порівнянні словесних знаків або словесних елементів комбінованих знаків самостійними критеріями схожості знаків виступають фонетична та семантична схожість, графічна схожість розглядається як допоміжний критерій; у зв'язку з цим наявність одного з двох самостійних критеріїв схожості словесних позначень (в даному випадку - фонетичної схожості) є достатньою для визнання їх схожими до ступеню сплутування;

- для винесення обґрунтованого рішення з даної справи суду, серед іншого, необхідно встановити, чи зареєстровані протиставлені знаки для споріднених товарів; питання про те, чи зареєстровані знаки для неспоріднених товарів не є актуальним, тому у проведенні дослідження судовий експерт виявив саме споріднені товари та навів у таблиці №3 Висновку відповідне обґрунтування;

- що стосується обґрунтування можливості введення знаками за свідоцтвами України № 189417 і № 189418 в оману споживачів стосовно особи виробника товарів, то воно наводиться у Висновку та базується на виявленій раніше схожості між вказаними та протиставленими знаками, а також спорідненості частини товарів.

Скаржник з даним висновком судового експерта Жили Б.В. не погоджується оскільки в поданому відповідачем-2 суду висновку з питань дослідження відповідності зареєстрованих на ім'я ТОВ „Слобожанський миловар" знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №189417 і №189418 умовам надання правової охорони та видачі вказаних свідоцтв на знаки внаслідок подання заявок із порушенням прав позивача, який є власником знаків „AUTOSOL" за міжнародними реєстраціями № 171040, № 437163 і № 832639, виконаному патентним повіреним ОСОБА_8, містяться протилежні висновки з питань з 1 по 4.

В той жде час, висновок, виконаний ОСОБА_8, на який посилається скаржник, не може вважатися належним доказом, оскільки є думкою спеціаліста і містить оціночні твердження. До того ж останній не був попереджений про кримінальну відповідальність.

В свою чергу, наявний у справі висновок судового експерта № 95 від 07.06.2016 року складений кваліфікованим судовим експертом Жилою Б.В. відповідно до вимог законодавства, якого було попереджено про кримінальну відповідальність, і разом з письмовими поясненнями останнього щодо складеного ним висновку визнано судом апеляційної інстанції належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

Судова колегія бере до уваги, що згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Однак, у відповідності до п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" за наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того, що знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" і "AUTOSILA" відповідно за свідоцтвами України № 189417 і № 189418 є схожими настільки, що його можна сплутати з торговельними марками „" за міжнародною реєстрацією №437163, „" за міжнародною реєстрацією №171040 та „" за міжнародною реєстрацією №832639, для споріднених товарів.

Відповідачем, в свою чергу, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, які б спростовували доводи позивача, доводи скаржника не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання недійсними повністю свідоцтв України №189417 і №189418 на знаки для товарів і послуг відповідно „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA".

Що ж до вимоги про зобов'язання Служби внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними повністю свідоцтв України №189417 і №189418 на знаки для товарів і послуг відповідно „АВТОСИЛА" і „AUTOSILA", зареєстрованих для товарів 03 класу МКТП та здійснити публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність", то відповідна вимога як похідна від основної також підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та правильності висновків суду місцевого господарського суду не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Слобожанський миловар" на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року у справі № 910/3640/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року у справі № 910/3640/16 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам та третім особам.

4. Справу № 910/3640/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

А.А. Верховець