Ухвала суду № 62851373, 21.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2016 року Справа № 908/1439/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Діана"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року

у справі №908/1439/15-г Господарського суду Запорізької області

за позовом Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі:

1. Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації,

2. Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області

до: Фермерського господарства "Діана"

про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису у сумі 136 785,62 грн.( з урахуванням заяви від 30.06.2015р. №74-1596 вих.- 15 про зменшення позовних вимог) ,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Діана" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року, якою поновлено апеляційне провадження у справі №908/1439/15-г за апеляційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 р., справу призначено до розгляду.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що судовою колегією поновлено апеляційне провадження, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право подати касаційну скаргу на ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Статтею 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду.

Оскільки положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України не передбачають оскарження ухвали про поновлення провадження по справі, тому виключається можливість перегляду зазначеної ухвали в касаційному порядку, що є підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги.

Крім того, по суті оскаржувана ухвала є ухвалою про призначення судової справи до розгляду, яка не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Частиною 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі подання скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 року роз'яснено, що якщо касаційну скаргу подано на ухвалу суду першої чи апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню (в тому числі якщо суд нижчої інстанції помилково не повернув скаржникові таку касаційну скаргу), то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку. В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК.

Вказані обставини унеможливлюють прийняття касаційної скарги Фермерського господарства "Діана" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року до розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Пунктом 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги Фермерського господарства "Діана" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року у справі № 908/1439/15-г.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Т.Б. Дроботова

Суддя Г.М. Мачульський