Постанова № 62850726, 29.04.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/1075/16-к № 1-в/415/65/16

ПОСТАНОВА

"29" квітня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в особі:

судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Зайченко І.А.

прокурора Сичова В.М.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду заяву представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2016 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшла заява адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, а саме: квартири розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний (кв. Ленінського комсомолу) АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності нерухомим майном квартирою № 52 будинку 16 кварталу Центрального (Ленінського комсомолу) міста Лисичанська Луганської області, набутої на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1087 від 15.09.2011 року, також належність заявнику на праві приватної власності вказаної квартири підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 31468621 від 28.09.2011 року.

У звязку із реалізацією певних прав щодо вищевказаного нерухомого майна, ОСОБА_1 стало відомо, що згідно постанови від 23.07.2012 року слідчого Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4, на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, зокрема і квартиру АДРЕСА_2 (Ленінського комсомолу) міста Лисичанська Луганської області було накладено арешт.

Згідно інформаційної довідки № 54941157 від 11.03.2016 року з Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта, сформованої за допомогою он-лайн сервісу «Кабінету електронних сервісів» Міністерства юстиції України (https://kap.minjust.gov.ua), вбачається, що 27.07.2012 року об 11 годині 35 хвилин за № 12793738 Лисичанською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження, а саме заборона на нерухоме майно відносно квартири, що розташована за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний (кв. Ленінського комсомолу) АДРЕСА_1, на підставі постанови від 23.07.2012 року слідчого СВ Лисичанського міського відділу УМВС ОСОБА_4

31 грудня 2012 року старшим слідчим СВ Лисичанського МВ ГМВС України майором міліції ОСОБА_4 за результатами матеріалів кримінальної справи № 013201200160, була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, згідно якої у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками статей 190,198 КК України відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України.

Зняття арешту на нерухоме майно, що належить Заявнику або скасування постанови від 23.07.2012 року слідчого СВ Лисичанського МВ УМВС України про накладання арешту так і не було вирішено.

В свою чергу, в провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебувала кримінальна справа за обвинуваченням: ОСОБА_5, 20.04.1984 р.н, в скоєні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4, ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ст. 358, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 365, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, за скоєння злочину, передбачених ч.2,4 ст.190, ч.2, 3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, в ході розгляду якої було встановлено, що у вересні місяці 2011 року Заявник (ОСОБА_1М.) являючись добросовісним покупцем та зловживаючи її довірою з боку зазначених обвинувачених, уклала договір купівлі- продажу квартири, на підставі якого і набула права власності на квартиру за якою не скасований (не знятий) на сьогодні арешт.

08 липня 2014 року за результатами розгляду вищевказаної кримінальної справи Лисичанським міським судом Луганської області був постановлений вирок. Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2014 року не було вирішено питання щодо скасування накладання арешту на квартиру, що розташована за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, кв.Ленінського комсомолу, 16/52.

Станом на сьогодні Заявник не має змоги вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю, чим порушуються її права, просив суд зняти арешт з квартири, розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолу, 16/52, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, набутої у власність на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1087 від 15.09.2011 року, виключивши вказане майно (квартиру) з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву про зняття арешту з майна підтримала та просила її задовольнити.

Прокурор Сичов В.М. в судовому засіданні щодо заяви представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши доводи учасників, вважає, що заява представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про зняття арешту з майна такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з п. 9 «Перехідних положень» КПК України (2012 року), запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Судом встановлено, що постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_1 була винесена до дня набрання чинності КПК України 2012 року, за таких обставин, суд вважає за необхідне розглядати заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з майна в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Згідно ч.1 ст.409 КПК України (1960) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконання вироку, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Відповідно до ч.1 ст.126 КПК України (1960) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання, згідно п.9 ч.1 ст.324 КПК України (1960), що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, повязаних із виконанням вироків від 21.12.1990 року № 1у порядку, передбаченомуст. 411 КПК Українисуд вправі вирішувати зокрема питання проскасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдовувального вироку чи відмові в позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Згідно ч.1 ст.411 КПК України (1960) питання зв'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора.

Як вбачається з матеріалів заяви ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності нерухомим майном квартирою № 52 будинку 16 кварталу Центрального (Ленінського комсомолу) міста Лисичанська Луганської області, набутої на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1087 від 15.09.2011 року, також належність заявнику на праві приватної власності вказаної квартири підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 31468621 від 28.09.2011 року.

Згідно інформаційної довідки № 54941157 від 11.03.2016 року з Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта, сформованої за допомогою он-лайн сервісу «Кабінету електронних сервісів» Міністерства юстиції України (https://kap.minjust.gov.ua), вбачається, що 27.07.2012 року об 11 годині 35 хвилин за № 12793738 Лисичанською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження, а саме заборона на нерухоме майно відносно квартири, що розташована за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний (кв. Ленінського комсомолу) АДРЕСА_1, на підставі постанови від 23.07.2012 року слідчого СВ Лисичанського міського відділу УМВС ОСОБА_4

Постановою від 31 грудня 2012 року старшого слідчого СВ Лисичанського МВ ГМВС України майора міліції ОСОБА_4 у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками статей 190,198 КК України відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України.

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2014 року ОСОБА_7, по епізоду заволодіння чужим майном і набування права на майно шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб що завдало значної шкоди потерпілому, було визнано винним і засуджено до 3 років позбавлення волі, на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року останнього було звільнено від призначеного покарання.

Оскільки,на даний часрозглядсправи закінчився,вирок набрав законної сили, конфіскація майна до ОСОБА_7 не застосовувалась, цивільний позов представником потерпілої не був заявлений, припостановленні вироку Лисичанського міського суду від 08.07.2014 року судне вирішив питанняпро зняття арешту з майна, а саме: квартири розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний (кв. Ленінського комсомолу) АДРЕСА_1,то суд вважає, щонакладений арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 409, 411 КПК України (1960), суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, а саме: квартири розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний (кв. Ленінського комсомолу) АДРЕСА_1, - задовольнити.

Арешт, накладений постановою від 23.07.2012 року слідчого СВ Лисичанського міського відділу УМВС ОСОБА_4 на квартиру, що розташована за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, кв. Центральний (кв. Ленінського комсомолу) АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, - скасувати.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Старікова