Постанова № 62849830, 15.11.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4621/16-а

2-а/212/141/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря Плотнікова Т. Б., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Краснова К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Кривому Розі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у місті Кривому Розі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд: визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову серії ПС 2 № 751817 від 04.08.2016 року з накладенням штрафу в сумі 425 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 04.08.2016 року, керуючи автомобілем по вул. Каховська м. Кривого Рогу, не змінював напрямок руху, зупинив транспортний засіб на вимогу працівників поліції.

Вважає дії відповідача протиправними, а прийняте рішення незаконним через те, що відповідачем не було дотримано вимог ст. 283 КУпАП, не встановлено доказів його провини у вищезазначеному адміністративному правопорушенні. Окрім постанови відсутні будь-які докази провини, що свідчить про односторонність і неповноту при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позові обставини просив заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зауважуючи на правомірності дій інспектора та законності прийнятого рішення та надав до суду відеозапис з автомобільного реєстратора, зазначив, що відеоматеріал відзнятий патрульними за допомогою нагрудних відео реєстраторів, автоматично видалений із серверу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у публічно-правових відносинах, які врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України.

04.08.2016 року відповідачем - суб`єктом владних повноважень інспектором патрульної поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Мироненко Д.О. винесено постанову ПС 2 № 751817 від 04.08.2016 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 425,00 гривень (а. с. 5). У постанові відповідачем вказано, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем 04.08.2016 року, о 09.40 годині, в м. Кривому Розі по вул. Каховська 13 при повороті праворуч не подав сигнал світлового покажчика, чим порушив п. 9.2 а Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 9.2 а Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували пояснення та заперечення позивача, з приводу дотримання правил дорожнього руху та ту обставину що він не змінював напрямок руху, відеозапис з автомобільного реєстратора вказує на те, що автомобіль позивача рухався у вказаному в постанові напрямку.

Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення суть правопорушення описана про те, позивач при повороті праворуч не подав сигнал світлового покажчика та притягнуто до відповідальності за те, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не було надано доказів на підставі яких він 04.08.2016 року встановив наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (за обставин викладених у винесеній ним постанові), винність ОСОБА_1 у його вчиненні, суд доходить до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого ст. 71 КАС України, щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а отже за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім того, у оскаржуваній постанові у повній мірі не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП оскільки не зазначено спосіб його вчинення, зокрема, яким саме чином позивачем не було дотримано вимоги Правил дорожнього руху України та порушено п. 9.2.а Правил дорожнього руху України.

Дії суб'єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та не кореспондуються із принципом презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України.

При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом із тим, доказування вини особи, яка притягується до юридичної відповідальності є забезпеченням принципу змагальної процедури.

Основним і первинним предметом доказування справ про адміністративні правопорушення є встановлення уповноваженим органом (посадовою особою) наявності сукупності ознак складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи в учиненому нею діянні, фактів, що мають значення для правильного вирішення справи.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

В рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовували правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову щодо скасування постанови та визнання дій суб'єкта владних повноважень - неправомірними.

Керуючись ст.ст. 69-71, 159-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову серії ПС 2 № 751817 від 04.08.2016 року, винесену суб`єктом владних повноважень інспектором патрульної поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Мироненко Денисом Олександровичем, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 425, 00 гривень - скасувати.

Дії, суб`єкта владних повноважень інспектора патрульної поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Мироненко Дениса Олександровича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - визнати неправомірними.

Стягнути з Управління патрульної поліції у місті Кривому Розі судовий збір в розмірі 551, 20 гривень на користь позивача ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Н. М. Ваврушак