Постанова № 62849811, 15.11.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4577/16-а

2-а/212/139/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря Плотнікової Т. Б., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Ярошенко Володимира Володимировича про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №754902 від 29.07.2016 року, складену інспектором патрульної поліції 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Ярошенко В.В. В обґрунтування позову вказано, що позивачем не порушувалися вимоги Правил дорожнього руху, так як по вулиці Невська з боку вулиці Кропивницького м. Кривого Рогу, дорожній знак 5.33 відсутній.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час розгляду справи, надав суду письмові заперечення та диск з відео записом, просив відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у публічно-правових відносинах, які врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України.

29.07.2016 року інспектором патрульної поліції 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Ярошенко В.В., складено постанову серії ПС2 №754902 у справі про адміністративне правопорушення (далі - постанова від 29.07.2016 року), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 255,00 гривень (а. с. 22).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови від 29.07. 2016 року стало те, що 29.07.2016 року о 17.15 годині в м.Кривий Ріг по вул. Невська, біля ел.опори 6/67 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Міцубісі, держ. номер НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 5.33 «Пішохідна зона», а саме здійснив рух в зоні його дії, чим порушив вимоги п.5.33. додатку 1 Правил дорожнього руху України.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Так, відповідно до п.8.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з п. 33 Правил дорожнього руху України, дорожні знаки є одним з основних засобів організації дорожнього руху і призначені для інформування його учасників про умови, режими і напрямки руху, місцях розміщення об'єктів сервісу тощо.

Крім того, відповідачем надано диск з відео записом фіксації адміністративного правопорушення, з якого не вбачається порушення позивачем вимог дорожнього знаку 5.33 «Пішохідна зона».

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами частини 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Зі змісту норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно до повідомлення від 08.08.2016 року співробітниками сектору безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі, обстежено вулицю Грибоєдова, від вулиці Панаса Феденко (Перинатального центру), до перехрестя з вулицею Кропивницького. Під час перевірки 05.08.2016 року встановлено, що на даній ділянці дороги в наявності знак 5.33 «Пішохідна зона» який встановлено зі сторони вилиці Панаса Феденко, та в наявності на перехресті вилиць Невська-Грибоєдова. З боку вулиці Кропивницького дорожній знак 5.33 відсутній (а.с.24-25).

В даному випадку, відповідач не надав до суду жодних доказів (аудіо- чи відео фіксації тощо), які підтверджували б факт здійснення позивачем адміністративного правопорушення.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

В рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та як наслідок обґрунтовували правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову щодо скасування постанови та визнання дій суб'єкта владних повноважень - неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 99 -100, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову серії ПС 2 № 754902 від 29.07.2016 року, винесену суб`єктом владних повноважень інспектором патрульної поліції 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Ярошенко Володимиром Володимировичем, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 255, 00 гривень - скасувати.

Дії, суб`єкта владних повноважень інспектора патрульної поліції 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Ярошенко Володимира Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - визнати неправомірними.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Н. М. Ваврушак