Ухвала суду № 62848641, 16.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1897/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Гаджиєва С.О. (надалі - відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (наділі - відповідач-2 або Фонд), в якому заявив наступні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу від 20.01.2015 року №990413499, укладеного між ОСОБА_5 та АТ «ІМЕКСБАНК»;

- зобов'язати відповідача-1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 20.01.2015 року №990413499 у сумі 158995,91 грн., укладеного між ОСОБА_5 та АТ «ІМЕКСБАНК», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд прийняти рішення про включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 20.01.2015 року №990413499 у сумі 158995,91 грн., укладеного між ОСОБА_5 та АТ «ІМЕКСБАНК», на підставі переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», наданого відповідачем-1.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 20.01.2015 року між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір №990413499 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2015 року, за умовами якого позивачу був відкритий вкладний рахунок НОМЕР_1//НОМЕР_2 в доларах США. Сума вкладу за даним договором складає 10000,00 дол. США, процентна ставка складає 6%. За умовами означеного договору повернення вкладу мало статися 23.04.2015 року шляхом перерахунку на поточний рахунок. 20.01.2015 року, між позивачем та АТ «ІМЕКСБАНК» був укладений договір НОМЕР_5 на відкриття банківського рахунку, за умовами якого йому був відкритий поточний рахунок НОМЕР_3 // НОМЕР_4 в дол. США. В подальшому, відповідно до постанови Правління НБУ №330 від 21.05.2015 року у ПАТ «ІМЕКСБАНК» відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації банку з 27.05.2015 року. 28.04.2015 року АТ «ІМЕКСБАНК» в рамках діяльності із забезпечення виконання зобов'язань банку з виплати коштів у період дії тимчасової адміністрації почав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 21.04.2015 року включно, а також продовжив виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився раніше, та за договором банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 27.05.2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію банку» Фонд з 04.06.2015 року розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. 17.07.2015 року позивач звернувся до Фонду та до АТ «ІМЕКСБАНК» з заявою на виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, проте АТ «ІМЕКСБАНК» та ФОНД впродовж тривалого часу відповіді не надавали. 28.12.2015 року позивач отримав лист-відповідь від 24.12.2015 року від Фонду, в якому було зазначено, що в переліку вкладників інформація стосовно ОСОБА_5 відсутня. 04.01.2016 року від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. до позивача надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що вкладні операції позивача потрапили до переліку вкладних операцій, які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, визначені п.7 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач вважає, що відповідачами йому було неправомірно відмовлено в отриманні відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200000,00 гривень, яке передбачено ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи полягають в наступному.

20.01.2015 року ОСОБА_8, яка діяла в інтересах ОСОБА_5, уклала з ПАТ «Імексбанк» договір банківського рахунку НОМЕР_5, відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок в іноземній валюті - доларах США НОМЕР_3 // НОМЕР_4 (а.с.7-9).

20.01.2015 року між ОСОБА_8, яка діяла в інтересах ОСОБА_5, та ПАТ «ІМЕКСБАНК» укладено договір №990413499 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, за яким поточний рахунок НОМЕР_3 // НОМЕР_4 підлягає поповненню на 10000,00 доларів США шляхом переказу вкладу з іншого рахунку (а.с.6).

Згідно виписки з особового рахунку позивача в ПАТ «ІМЕКСБАНК» 20.01.2015 року на рахунок позивача було зараховано 10000,00 доларів США шляхом безготівкового переводу вкладу (а.с.10).

З наведеного слідує, що безпосередньо між позивачем та ПАТ «Імексбанк» договору банківського рахунку та депозитного договору не укладалось, як стверджує позивач у позовній заяві, а всі правочини на користь позивача, у тому числі договори та зарахування коштів на рахунок позивача, вчинені без його участі.

15.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних». На підставі вказаної постанови, для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, в тому числі - заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На виконання приписів зазначеної постанови, в установі Банку було видано наказ №20-в від 16.01.2015 року про дотримання встановлених обмежень.

26.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №50 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 року №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у AT «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію - ОСОБА_9.

Тимчасову адміністрацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку ОСОБА_9 строком на один рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду №189 від 19.10.2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК». Даним рішенням повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» делеговано Гаджиєву С.О..

17.07.2015 року позивач звернувся до ПАТ «ІМЕКСБАНК» з заявою, в якій просив внести його до переліку вкладників, яким гарантовано відшкодування за вкладом Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ІМЕКСБАНК»: на вкладному рахунку НОМЕР_1// НОМЕР_2 в сумі 10000,00 доларів США або (у разі перерахування відповідних коштів на поточний рахунок) на поточному рахунку НОМЕР_3 // НОМЕР_4 в сумі 10000 доларів США.

Також 17.07.2015 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою, в якій просив внести його до переліку вкладників, яким гарантовано відшкодування за вкладом Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ІМЕКСБАНК»: на вкладному рахунку НОМЕР_1 // НОМЕР_2 в сумі 10000,00 доларів США або (у разі перерахування відповідних коштів на поточний рахунок) на поточному рахунку НОМЕР_3 // НОМЕР_4 в сумі 10000,00 доларів США.

Листом від 11.12.2015 року №9136 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» повідомила позивача, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» було проведено ряд операцій, які за своєю правовою суттю є правочинами, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені п.7 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і до переліку таких операцій потрапили і вкладні операції позивача. Також у даному листі зазначено, що на даний час результати проведеної уповноваженою особою перевірки виступають предметом досудових розслідувань СУ ГУ МВС України в м. Києві та м. Одесі на предмет встановлення в діях посадових осіб Банку та клієнтів-вкладників ознак протиправних діянь, а питання щодо внесення ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників буде вирішено після отримання висновків досудових розслідувань.

Листом від 24.12.2015 року №02-036-56391/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що у переліку вкладників інформація стосовно ОСОБА_5 відсутня. Грошовий переказ коштів можливо буде здійснити у разі внесення доповнень до переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК».

Крім того, наказом Уповноваженої особи від 05.02.2015 року №34-в створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини) з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок незаконних дій працівників та/або клієнтів Банку,

Наказом №103-в від 01.04.2015 року затверджено новий склад комісії.

Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Перевірка проводилася, в тому числі, у відповідності до вимог "Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам", затверджених протоколом Виконавчої дирекції Фонду гарантування №036/15 від 10.02.2015 року, та здійснювалась за всіма типами - банківських рахунків, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників/клієнтів Банку, на предмет здійснення: - безготівкових перерахувань грошових коштів з рахунків юридичних та/або фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкритих в установі Банку, в тому числі: безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в установі Банку, з призначенням платежу не пов'язаним з трудовими відносинами; безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в установі Банку, призначення платежу яких свідчить про нетиповий характер операції, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування, тощо; безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на рахунки фізичних осіб із неналежним призначенням платежу; - касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичними особами готівкових коштів; - банківських операції, здійснених в період застосування обмежень відповідно до постанови Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 року "Про віднесення банку до категорії проблемних"; - банківських операцій, проведених в позаопераційний час.

За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.

Вказані правочини передбачали вчинення дій, що підпадають під наведені вище критерії.

Так, зокрема, у ході перевірки було виявлено ряд операцій щодо безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, які відкриті в установі Банку, призначення платежу яких свідчить про нетиповий характер операції, в тому числі, надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування, тощо.

Зазначені операції мали нетиповий характер і результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В результаті перевірки складений Акт №06/04 від 06.04.2015 року, пунктом 4 якого є питання проведення банківських операцій в період застосування обмежень, встановлених постановою Нацбанку України №16/БТ від 15.01.2015 року, установлено, що в період зазначених обмежень в установі Банку було проведено ряд операцій, а саме - безготівкові перерахування з рахунків одних клієнтів - фізичних осіб на рахунки інших клієнтів - фізичних осіб на загальну суму операцій 36968079,15 грн., що призвело до безпідставного збільшення суми гарантованого відшкодування (згідно Додатку 5 до Акту перевірки - переліку фізичних осіб - клієнтів Банку). В Переліку таких осіб (додаток 5 до Акту від 06.04.2015 року) під №9600 значиться операція з зарахування коштів у сумі 158100,05 грн. на рахунок ОСОБА_5 в ФАТ «Імексбанк» м.Одеса.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до відповідача-1, суд першої інстанції виходив з того, що спірний правочин укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язкова до виконання, а тому такий правочин є нікчемним відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону та ч.2 ст.215 ЦК України.

В частині відмови позовних вимог до Фонду, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивача не було включено уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, Фонд гарантування не мав правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру та виплаті відшкодування, а тому прав та інтересів позивача Фонд не порушував.

При вирішенні даного спору, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 09.08.2012 року №14 (надалі - Положення №14).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п.2,4 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Загальний Реєстр). Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частинами 1 та ч.2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В частині 3 ст.38 цього Закону закріплені підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, а саме:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Як вже зазначено вище, відповідач-1 відмовив позивачу у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з посиланням на те, що вкладні операції з поповнення рахунку позивача є нікчемними в силу п.7 ч.3 ст.38 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії ПАТ «ІМЕКСБАНК» із зарахування на рахунок позивача 10000,00 доларів США є правочином, в результаті якого у позивача та банку виникають взаємні права та обов'язки щодо цієї суми, а тому такий правочин повинен відповідати вимогам ст.203 ЦК України.

Оцінюючи доводи уповноваженої особи Фонду про нікчемність вказаного правочину, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно ч.6 ст.4 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Частиною 2 ст.52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно ст.44 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Статтею 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначені повноваження Національного банку України у сфері валютного регулювання, одним з яких є видання обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Таким чином, правочин із зарахування ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рахунок позивача 10000 доларів США повинен відповідати як вимогам вищенаведених законодавчих актів, так і нормативним актам Національного банку України.

Правлінням Національного банку України прийнята Постанова №365 від 16.09.2013 року «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 року за №1592/24124 (надалі - Постанова НБУ №365).

Пунктом 1 цієї постановою встановлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку, за виключенням операцій, які передбачені в цьому пункті.

Відповідно до п.2 Постанови НБУ №365 зарахування інших надходжень в іноземній валюті в межах України, передбачених законодавством України, на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) не дозволяється.

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити продаж таких надходжень на міжбанківському валютному ринку України та зарахувати гривневий еквівалент від продажу іноземної валюти на поточний рахунок в національній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента).

Зі змісту наведених положень Постанови НБУ №365 слідує, що зарахування 10000 доларів США на рахунок позивача могло бути вчинено банком лише у тому випадку, якщо ця сума була перерахована позивачем зі свого іншого валютного рахунку або шляхом унесення позивачем цієї суми до каси банку у готівковій формі.

Однак операція із зарахування на рахунок позивача 10000,00 доларів США була здійснена шляхом безготівкового переказу з вкладного рахунку іншої фізичної особи, а тому така операція проведена ПАТ «ІМЕКСБАНК» з порушенням вимог Постанови НБУ №365.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією відповідача-1, що правочин із зарахування ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рахунок позивача 10000,00 доларів США є нікчемними в силу п.7 ч.3 ст.38 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки здійснений банком з порушенням вимог Постанови НБУ №365, в результаті якого позивач отримав переваги у вигляді надходження на його рахунок 10000,00 доларів США, які не могли бути отримані позивачем у випадку дотримання банком вимог Постанови НБУ №365.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Постанова НБУ №16/БТ «Про віднесення AT «Імексбанк» до категорії проблемних», яку отримано банком 16.01.2015 року, фактично забороняла з 15.01.2015 року всім філіям і відділенням AT «Імексбанк» приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків відповідно, а тому спірний правочин із зарахування ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рахунок позивача 10000,00 доларів США в якості депозиту вчений в порушення цієї Постанови НБУ, яка була для банку обов'язковою для виконання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв вірне за суттю рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський